Рішення № 76985702, 27.09.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2018 р. м. Київ Справа № 911/1445/18

За позовом Приватного акціонерного товариства "Гребінківський машинобудівний завод"

до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго"

про стягнення 102 016,31грн

Суддя С.І.Чонгова

За участю секретаря судового засідання М.Ф. Савчук

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (договір надання правової допомоги №01/05/18 від 08.05.2018);

від відповідача: ОСОБА_2С (довіреність №84 від 07.06.2018).

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство "Гребінківський машинобудівний завод" (далі - ПрАТ "Гребінківський машинобудівний завод") звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (далі – ПрАТ "Київобленерго") про стягнення 102 016,31грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на неправильне застосування відповідачем відповідальності передбаченої п.4.2.2 Договору про постачання електричної енергії №52 від 22.12.2008 та статті 26 Закону України “Про електроенергетику”, в наслідок чого гроші у розмірі 102 016,31грн (за перевищення договірної величини споживання за квітень 2018) отримані відповідачем від позивача поза підставою передбаченою законом та договором і підлягають поверненню.

Відповідачем у справі, ПрАТ "Київобленерго", подано відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували повну оплату всього додаткового заявленого обсягу електроенергії на квітень 2018. Викладені обставини у позовній заяві щодо попередньої оплати додатково заявлених обсягів електричної енергії не відповідають дійсності та спростовуються відповідачем. Позивач не звертався щодо коригування договірних величин споживання електричної енергії протягом розрахункового періоду, а лише добровільно оплатив їх перевищення (звернення позивача щодо коригування договірної величини споживання електроенергії відбулося поза межами розрахункового періоду “квітень 2018”.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.07.2018 порушення провадження у справі; підготовче судове засідання призначено на 30.07.2018.

У підготовчому судовому засіданні 30.07.2018 оголошено перерву до 30.08.2018.

У підготовчому судовому засіданні 30.08.2018 представники сторін були присутні.

23.08.2018 представником позивача подано відповідь на відзив, яким підтверджує факт переплати за споживання електричної енергії, яка повністю перекривала замовлений позивачем обсяг споживання електричної енергії на квітень 2018. Крім того, відповідач зазначає, що розрахунковим періодом “квітень 2018” починається з 18 квітня і закінчується 18 травня 2018. Спростовує заперечення відповідача щодо правових підстав позову.

Відповідач просить суд надати йому можливість додати письмову відповідь на заперечення щодо відзиву, оскільки не отримував вказаний документ. Суд приймає до уваги дане клопотання та роз’яснює, що відповідь на заперечення щодо відзиву буде прийнято під час судового розгляду по суті.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.08.2018 підготовче провадження закрито та призначити справу до судового розгляду по суті.

Відповідач у своїх запереченнях на відповідь на відзив вказує на те, що позивач попередньо не оплатив додатково заявлений обсяг електричної енергії. Позивачем не надано жодного належного доказу, що ним було оплачено додатково заявлений обсяг електричної енергії на квітень 2018 року. Якщо керуватися розрахунком позивача щодо визначення меж розрахункового періоду, зокрема за квітень 2018 року, то позивач має звертатися до відповідача із заявою щодо корегування договірної величини споживання електричної енергії починаючи з 18.04.2018. Проте позивач звернувся за коригуванням 02.04.20118 (тобто не протягом розрахункового періоду «квітень 2018 року»), а тому підстав для коригування взагалі не було, саме позивач має довести, що він звернувся за проведенням коригування у відповідному розрахунковому періоді. Позивачем не наведено жодного обґрунтування в чому полягає недійсність договору про постачання електричної енергії, укладеного між позивачем та відповідачем, в частині відповідальності за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, а також не вказав жодного нормативно-правового акту (Закон України) який би встановлював недійсність (нікчемність) умов договору в частині відповідальності за перевищення договірних величин споживання електричної енергії.

Дослідивши матеріали справи та докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

22.12.2008 між Закритим акціонерним товариством «А.Е.С. Київобленерго» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Київобленерго») (далі - постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Цукропроммеханізація» (правонаступником є Приватне акціонерне товариство «Гребінківський машинобудівний завод») укладено договір про постачання електричної енергії №52 (далі – договір, а.с.20-24, зворот).

Згідно з п. 1.1 договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 900кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору.

Точка продажу електричної енергії встановлюється сторонами згідно «Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатації відповідальності сторін», що є невід’ємною частиною даного договору (п.1.2 договору).

У відповідності до п. 2.2.2 договору, постачальник зобов’язується продавати (постачати) споживачу електричну енергію, як товар з врахуванням його особливих споживчих якостей та фізико-технічних характеристик: в межах 900кВт дозволеної потужності, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток №2 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу»); згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантовано надійності електропостачання схем електропостачання, визначених у Додатку №3 «Режим постачання електричної енергії»; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами України (Додаток №10 «Узгоджені показники якості електричної енергії на межі балансової належності»).

Відповідно до п. 3.1.3 договору, постачальник має право визначити у порядку, передбаченому розділом 5 цього договору, величини споживання електричної енергії та потужності.

Згідно з п.3.2.1 споживач має право на зміну (коригування) договірних величин споживання електричної енергії у порядку, визначеному умовами розділу 5 цього договору.

Договірні величини споживання електричної енергії визначаються на рівнях заявлених споживачем згідно з пунктом 5.2 цього договору обсягів. Договірні величини споживання електричної енергії та потужності визначаються сторонами у Додатку №2 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу», що є невід’ємною частиною цього договору (п.5.1 договору).

Пунктом 5.3 договору передбачено, що договірні величини споживання електричної потужності на розрахунковий період визначаються для споживача на годину максимум навантажень енергосистеми окремо для кожної площадки вимірювання з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячного споживання 50 000 кВт-год і більше, виходячи із установленого енергосистемою завдання щодо граничного споживання електричної потужності. Для споживачів, які розраховуються за електричну енергію за тарифами диференційованими за періодами часу, та споживачів постачальників за нерегульованим тарифом, електроустановки яких обладнані засобами диференційованого (погодинного) обліку електричної енергії договірні величини споживання електричної потужності визначаються на рівнях заявлених споживачами згідно з пунктом 5.2 цього договору. У разі відсутності такої заявки, договірна величина споживання електричної потужності на розрахунковий період визначаються в обсягах попередньої заявки. У разі, якщо споживач на підставі двостороннього акта має погоджену технологічну броню електропостачання, договірна величина споживання електричної потужності в години максимального навантаження має бути не нижче обумовленої відповідним актом екологічної, аварійної, технологічної броні електропостачання.

Відповідно до п. 5.5 договору, звернення споживача щодо коригування договірних величин протягом поточного розрахункового періоду, але не пізніше ніж за 10 днів до кінця поточного розрахункового періоду розглядаються постачальником відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури.

Пунктом 4.4 Правил користування електричною енергією передбачено, що споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

Споживач, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, та/або споживач постачальника за нерегульованим тарифом, електроустановки якого обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності.

Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.

У разі коригування за заявою споживача договірної величини споживання обсягу електричної енергії здійснюється відповідне коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності.

Датою коригування вважається дата попередньої оплати додатково заявлених обсягів активної електричної енергії. У разі, якщо договором про постачання електричної енергії попередня оплата не передбачена, датою коригування вважається дата прийняття постачальником електричної енергії рішення про коригування договірних величин на підставі письмового звернення споживача. Для споживача, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, та/або споживача постачальника за нерегульованим тарифом, електроустановки якого обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, за дату коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності приймається дата отримання постачальником електричної енергії звернення від споживача.

Скоригована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування.

За результатами розгляду споживачу надсилається повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин або обґрунтована відмова здійснення коригування. Повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин обсягу споживання та електричної потужності є невід'ємною частиною договору.

Позивачем був направлений лист №224-06 від 02.04.2018 на адресу Васильківської РП ПрАТ «Київобленерго» в якому просив встановити обсяг договірної величини на квітень місяць 2018 року рівнем 170 тис. кВт у зв’язку зі збільшенням виробничої програми.

Відповідач листом №524/7 від 03.04.2018 повідомив позивача, що зважаючи на відсутність повної оплати додатково заявлених обсягів споживання електричної енергії, коригування договірних величин споживання електричної енергії ПАТ «Гребінківський машинобудівний завод» на квітень 2018 проводиться на величину фактично оплачених обсягів, а саме до 122405 кВт*год.

У листі №780 від 07.05.2018 направленого позивачу відповідач вказує, що зважаючи на те, що на момент розгляду заяви відсутня оплата заявлених обсягів споживання електричної енергії, та не виконано в повному обсязі всі договірні умови, Товариства прийняло рішення залишити без змін договірні величини споживання електричної енергії та нарахування за перевищення граничних рівнів споживання електричної енергії за квітень 2018 року.

Відповідно до п. 1.1 додатку №4 до договору, розрахунковий період для споживача встановлено з 18 числа календарного місяця і до 18 числа наступного місяця. Тобто, розрахунковий період, за квітень 2018 року починається з 18 квітня і закінчується 18 травня 2018 року, оскільки календарним місяцем є саме квітень.

Відповідно до п. 2.1 додатку №4 до договору, датою остаточного розрахунку є – 5 операційних днів з дати закінчення розрахункового періоду.

Таким чином, споживач може до 18 травня 2018 року звернутися із заявою про коригування договірної величини на підставі п.4.4 ПКЕЕ за квітень 2018 року.

В силу вимог п.2 додаткової угоди №1 від 18.12.2017 до договору, останньою датою подання заяви про коригування договірної величини за «квітень 2018 року» є 10.05.2018 включно.

В силу вимог абз. 6 п. 4.4 ПКЕЕ відмова у здійсненні коригування має бути обґрунтована.

Відповідальність споживача за перевищення договірної величини споживання електричної енергії була передбачена ч. 6 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» та впровадженого на її підставі п.4.2.2 Типового договору про постачання електричної енергії (додаток №3 до ПКЕЕ), відповідно до якого споживач несе відповідальність за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

Позивачем була здійснена оплата за перевищення договірної величини споживання згідно рахунку №8878568560 від 25.04.2018 у розмірі 102016,31грн, що підтверджується платіжним дорученням №830 від 10.05.2018 (а.с.31).

Як витікає з матеріалів справи позивач подав заяву про коригування договірної величини у встановлений договором строк, тобто 02.04.2018.

Суд не приймає наданий відповідачем лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №4781/20/9-18 від 12.06.2018 у якому зазначається, що у договорі «календарний місяць» є «попереднім місяцем», а «наступний місяць» є «звітним місяцем».

Виходячи з тексту договору «календарний місяць» є поточним, а «наступний місяць» є місяцем, який настав за поточним.

Посилання на період «попереднього місяця» у договорі відсутні. Крім того, навіть за позицією відповідача щодо розрахункового періоду, позивач направив заявку про коригування у строк.

Як витікає з матеріалів справи позивачем за електроенергію на початок квітня була переплачена сума 313485,15грн (рахунку-фактури за спожиту електричну енергію №8878568560 за квітень 2018 року від 25.04.2018), що не заперечується відповідачем.

Тобто, заявлений додатково обсяг споживання електричної енергії був позивачем оплачений.

Так, відповідно до рахунку за квітень 2018 року тариф на оплату електричної енергії становив – 1,82896грн за 1 кВт.год електричної енергії. При заявленому обсязі споживання позивачем за квітень 2018 року сума до оплати мала становити – 170000 кВт.год*1,82896грн =310923,20грн. Відповідно до того ж рахунку за квітень 2018 року, у позивача сальдо на початок місяця становило переплату в розмірі – 313485,15грн.

Таким чином, кошти в розмірі 102016,31грн за перевищення договірної величини споживання за квітень 2018 року, отримані відповідачем від позивача поза підставою передбаченою законом та договором і підлягають поверненню.

В силу ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення понесених судових витрат, а саме за надання правової допомоги.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 123 судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До витрат, повязаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати повязані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У відповідності до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання адвокатом відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

08.05.2018 між Приватним акціонерним товариством «Гребінківський цукровий завод» (далі - клієнт) та ОСОБА_1 (далі – адвокат) укладено договір про надання правової допомоги №01/05/18 (далі - договір).

За умовами договору, адвокат бере на себе обов’язок здійснювати захист прав та інтересів клієнта в ПрАТ «Київобленерго», перед юридичними та фізичними особами, щодо скасування застосування до клієнта перевищення договірної величини споживання електричної енергії за квітень 2018 року згідно з рахунком; НОМЕР_1 від 25.02.2018, на умовах цього договору (надалі - правова допомога) (п.1.1 договору).

Згідно п. 1.2 договору, правова допомога, визначена п. 1.1 договору, полягає у наданні клієнту правової інформації, консультації і роз’яснень з правових питань, надання юридичних висновків, правовий аналіз документації клієнта, направлення адвокатських запитів в інтересах клієнта, підготовка та направлення заяв, позовних заяв, відзивів, пояснень тощо, представництво інтересів клієнта на судових засіданнях , збирання та подання до суду необхідних доказів, представництво інтересів клієнта перед іншими юридичними та фізичними особами з метою встановлення можливості врегулювання спору в досудовому порядку або укладення мирової угоди в рамках судового провадження тощо, а також вчинення інших дій в межах діючого законодавства та договору, якщо вчинення таких дій потребуватимуть інтереси клієнта.

Відповідно до п.3.2 договору, винагорода за надання правової допомоги є гонораром адвоката і становить 10800грн без ПДВ. Гонорар адвоката формується на підставі кошторису (додаток №1 до цього договору).

У п. 3.3 договору, передбачено, що гонорар за надання правової допомоги адвоката сплачується клієнтом 50% від загальної суми визначеної п.3.2 договору – протягом 10-ти календарних днів з моменту укладення цього договору, інші 50% - протягом 10-ти календарних днів з моменту досягнення мети передбаченої п. 1.1 договору.

На підтвердження факту отримання послуг адвоката позивачем надано суду, зокрема, договір №01/05/2018 від 08.05.2018 про надання правової допомоги, виписку з рахунку за період з 08.05.2018 по 08.05.2018 на суму 5400,00грн сплачену позивачем адвокату, ордер серії КС №205034 ВІД 27.06.2018.

Враховуючи те, що позивачем надано суду належні докази на підтвердження отримання юридичних послуг, то суд дійшов висновку, що вказані витрати позивача відносяться до судових витрат в розумінні ст. 123 ГПК України.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що витрати на оплату за надану правову допомогу підлягають відшкодуванню з відповідача на користь позивача у розмірі 10800,00грн.

В силу ст. 129 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв’язку з оплатою позову судовим збором, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, у розмірі 1762,00грн.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б; ідентифікаційний код: 23243188) на користь Приватного акціонерного товариства «Гребінківський машинобудівний завод» (08662, Київська область, Васильківський район, смт. Гребінки, вул. Білоцерківська, 5; ідентифікаційний код 00371995) 102016,31грн основного боргу, 10800,00грн за надано правову допомогу, а також 1762,00грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 08.10.2018

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.І. Чонгова