Рішення № 76985503, 05.10.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2018Справа № 910/3500/17Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., при секретарі судового засідання Вишняк Н.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфі Трейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестех"

про відшкодування збитків у розмірі 23308,52 грн.

Представники:

від позивача:Фундеряка В.А.

від відповідача: Куцмида В.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестех» про відшкодування збитків у розмірі 23 308,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Вестех» не зареєструвало податкові накладні у встановлені законодавством строки, позивач не зміг скористатися правом на зменшення своїх податкових зобов'язань, що призвело до сплати ним податку на додану вартість у розмірі, що становить на 23 308,52 грн. більше, ніж підлягало б сплаті при належному виконанні відповідачем своїх зобов'язань, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача збитки у розмірі 23 308,52 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2017 порушено провадження у справі №910/3500/17, розгляд справи призначено на 23.03.2017.

23.03.2017 від відповідач через відділ діловодства суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

В судових засіданнях 23.03.2017 та 18.04.2017 судом оголошувалися перерви до 18.04.2017 та до 04.05.2017 відповідно.

03.05.2017 позивач через загальний відділ діловодства суду подав додаткові пояснення по справі.

04.05.2017 відповідач через загальний відділ діловодства суду подав додаткові пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2017 суд ухвалив: задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестех» про зупинення провадження у справі; зупинити провадження у справі №910/3500/17 до вирішення справи №826/4998/16 Окружним адміністративним судом м. Києва.

24.07.2018 до відділу діловодства суду від позивача надійшла заява про поновлення провадження у справі з тих підстав, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/4998/16 від 12.04.2018 набрало законної сили.

За наслідками повторного автоматизованого розподілу справу №910/4875/15-г передано для розгляду судді Картавцевій Ю.В.

15.12.2017 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017, яким Господарський процесуальний кодекс України викладено у новій редакції. У відповідності до пункту 9 частини 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи на те, що у справі №910/3500/17 ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дана справа є малозначною у розумінні норм Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд доходить висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Приписами ст. 230 ГПК України передбачено, що провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2018 суд ухвалив поновити провадження у справі № 910/3500/17; прийняти справу № 910/3500/17 до розгляду; здійснювати розгляд справи № 910/3500/17 у порядку спрощеного позовного провадження; судове засідання у справі призначити на 04.09.2018.

У судове засідання 04.09.2018 прибув представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 04.09.2018 оголошено перерву до 18.09.2018.

У судове засідання 18.09.2018 з'явились представники позивача та відповідача, який заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 18.09.2018 оголошено перерву до 05.10.2018.

У судове засідання 05.10.2018 з'явились представники позивача та відповідача. Представник позивача підтримав позов, представник відповідача проти позову заперечив.

У судовому засіданні 05.10.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

08 квітня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕСТЕХ» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМФІ ТРЕЙД» (покупець) укладено договір поставки №37390 (далі - Договір), умовами якого передбачено, що постачальник зобов'язаний передати покупцю товар, а покупець - прийняти його та оплатити.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору, постачальником поставлено, а покупцем прийнято наступні партії товару: 15 грудня 2015 року за видатковою накладною №151215/010 поставлено товар на загальну суму 18 893,00 грн., в т.ч. ПДВ (20%) - 3 148,83 грн.; 21 грудня 2015 року за видатковою накладною №151221/029 поставлено товар на загальну суму 120 958,15 грн., в т.ч. ПДВ (20%) - 20 159,69 грн.

Судом встановлено, що рішенням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві №28/11 від 22.12.2015 анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТЕХ».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що внаслідок того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Вестех» не зареєструвало податкові накладні за наслідками господарської операції з поставки товару за видатковою накладною №151215/010 та за видатковою накладною №151221/029 у встановлені законодавством строки, позивач не зміг скористатися правом на зменшення своїх податкових зобов'язань, що призвело до сплати ним податку на додану вартість у розмірі, що становить на 23 308,52 грн. більше, ніж підлягало б сплаті при належному виконанні відповідачем своїх зобов'язань, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача збитки у розмірі 23 308,52 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору, постачальником поставлено, а покупцем прийнято наступні партії товару: 15 грудня 2015 року за видатковою накладною №151215/010 поставлено товар на загальну суму 18 893,00 грн., в т.ч. ПДВ (20%) - 3 148,83 грн.; 21 грудня 2015 року за видатковою накладною №151221/029 поставлено товар на загальну суму 120 958,15 грн., в т.ч. ПДВ (20%) - 20 159,69 грн.

За змістом ст. 201.10 Податкового кодексу України у редакції від 17.09.2015, чинній на дати здійснення господарських операцій з поставки товару, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Так, уклавши Договір та здійснивши позивачеві поставку товару, у відповідача виник обов'язок з реєстрації відповідних податкових накладних у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 201.4 Податкового кодексу України у редакції від 17.09.2015 податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця. Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Виходячи з наведеного, відповідач повинен був скласти податкову накладну у день виникнення податкових зобов'язань продавця або не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено постачання товару покупцеві-платнику податку (ритмічний характер постачання), та зареєструвати податкову накладну не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою її складання.

Разом з тим, як встановлено судом, рішенням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві №28/11 від 22.12.2015 анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТЕХ».

Відповідно до ст. 184.5 Податкового кодексу України у редакції від 17.09.2015 з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Так, як вказував відповідач, у зв'язку з прийняттям Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві №28/11 від 22.12.2015 відповідач був позбавлений можливості зареєструвати у встановленому законом порядку податкові накладні за наслідками поставки товару за видатковою накладною №151215/010 та за видатковою накладною №151221/029.

В той же час, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Вестех» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві за №28/11 від 22.12.2015 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестех».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2018 у справі №826/4998/16, яке набрало законної сили, позовні вимоги задоволено у повному обсязі; визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 22.12.2015 №28/11 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестех».

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Приписами ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Законом щодо окремих видів господарських зобов'язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду (ст. 225 Господарського кодексу України).

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як встановлено судом, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібно довести наявність елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) наявність протиправної поведінки, 2) факт понесення збитків, 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, 4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Відповідно до ст. 14.1.181. Податкового кодексу України у редакції від 17.09.2015 податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Так, суд зазначає, що позивачем, по-перше, не надано суду доказів сплати вартості поставленого товару за видатковою накладною №151215/010 та за видатковою накладною №151221/029, а тому, відповідно доводи позивача щодо понесення реальних збитків у вигляді понесення додаткових витрат, що складають суму ПДВ у розмірі 23308,52 грн. (у зв'язку з неможливістю скористатись правом на зменшення своїх податкових зобов'язань - податковим кредитом), не підтверджуються поданими суду доказами.

По-друге, суд наголошує на тому, що позивачем не доведено існування вини відповідача у тому, що ним не було зареєстровано податкові накладні за наслідками поставки товару за Договором, оскільки, як зазначено вище, відповідно до ст. 184.5 Податкового кодексу України у редакції від 17.09.2015 з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних, тоді-як рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2018 у справі №826/4998/16, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 22.12.2015 №28/11 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестех».

За відсутності всіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, відсутні підстави для стягнення з відповідача збитків, з огляду на що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфі Трейд" не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору за подання позову покладаються на позивача у зв'язку з відмовою в позові.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 05.10.2018

Суддя Ю.В. Картавцева