Ухвала суду № 76985078, 02.10.2018, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

"02" жовтня 2018 р. Справа № 903/183/18

Суддя господарського суду Волинської області Шум М.С., при секретарі судового засідання Кобисю Є.О., розглянувши матеріали скарги В.о. керівника Маневицької місцевої прокуратури на дії старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1

по справі №903/183/18

за позовом: Заступника керівника Маневицької місцевої прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Колківської об'єднаної територіальної громади (Колківська селищна рада), Головного управління Держгеокадастру у Волинській області

до відповідача: Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Мрія", Донецька обл., м. Маріуполь

про стягнення 54426,87грн., розірвання договору оренди землі, прийняття у власність земельної ділянки

Представники сторін: н/з

Встановив: Рішенням господарського суду Волинської області від 21.05.2018р. у справі №903/183/18 позовні вимоги заступника керівника Маневицької місцевої прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Колківської об'єднаної територіальної громади (Колківська селищна рада), Головного управління Держгеокадастру у Волинській області задоволено частково , стягнуто з сільськогосподарського виробничого кооперативу «Мрія» (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. АЕРОДРОМНА, буд.7, код ЄДРПОУ 03728340) на користь Колківської селищної ради (44661, Волинська обл., Маневицький район, селище міського типу Колки, вул. ГРУШЕВСЬКОГО, буд.42, код ЄДРПОУ 04333247, р/р 33211812700486 ГУДКУСУ у Волинській області МФО 803014, код класифікації доходів бюджету 18010600, отримувач - місцевий бюджет Колківської селищної ради) 54426,87 грн., з них 50232,69 грн. - борг зі сплати орендної плати за землю, 2149,65 грн. - пеня, 1605,53 грн. - інфляційні втрати та 439 грн. – 3% річних..

На виконання рішення в частині стягнення основної заборгованості, господарським судом Волинської області від 27.06.2018р. видано наказ за №903/183/18-1 про примусове виконання рішення суду.

19.09.2018р. В.о. керівника Маневицької місцевої прокуратури звернувся до суду із скаргою на дії старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1О

Ухвалою суду від 20.09.2018р. розгляд скарги прийнято та призначено до розгляду на 02.10.2018р.

В судове засідання 02.10.2018р. представники сторін не з'явились.

Згідно ст.339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно ч.2 ст.342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд, розглянувши матеріали скарги дійшов висновку про те, що скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", ст. 115 ГПК України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України, після набрання ними законної сили є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на території України, виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Виконання судового рішення відповідно до ст. 327 Господарського процесуального кодексу України здійснюється на підставі виданого судом наказу, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" В.о. керівника Маневицької місцевої прокуратури ОСОБА_2 16.08.2018р. за №36-1763 вих -18 звернувся до Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про примусове виконання рішення господарського суду Волинської області від 21.05.2018р. у справі №903/183/18.

Однак, 07.09.2018р. виконавчий документ повернуто Маневицькій місцевій прокуратурі Волинської області без прийняття до виконання відповідно до ч.1 п.1 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з тим, що:

- заяву про відкриття виконавчого провадження подано Маневицькою місцевою прокуратурою, що не є стороною виконавчого провадження;

- відсутні документи про повноваження прокурора;

- за даними Державного реєстру юридичних осіб- підприємців та громадських формувань відомості про керівника заявника відсутні;

- не надано підтвердження сплати авансового внеску (повідомлення від 31.08.2018р. без номера, супровідний лист від 31.08.2018р. за №571101250.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, в силу приписів ст.19 Конституції України, ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець повинен вчиняти виконавчі дії не лише з дотриманням Закону України "Про виконавче провадження", а й відповідно до інших законів, які є обов'язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов'язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.

Принцип юридичної визначеності вимагає, щоб у випадку прийняття спеціального закону з певного питання, цей ОСОБА_2 не ставився під сумнів (зокрема, шляхом його невиконання), а сторони, яких він стосується, мають обґрунтовано очікувати, що він буде застосовуватися.

У повідомленні про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 31.08.2018р. державний виконавець зазначає , що заява про відкриття виконавчого провадження подано Маневицькою місцевою прокуратурою, що не є стороною виконавчого провадження.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді.

Водночас, суд звертає увагу , що наказ господарського суду Волинської області видано на підставі рішення суду від 21.05.2018р. у справі №903/183/18 за позовом Заступника керівника Маневицької місцевої прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Колківської об'єднаної територіальної громади (Колківська селищна рада), Головного управління Держгеокадастру у Волинській області до відповідача: Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Мрія", Донецька обл., м. Маріуполь про стягнення 54426,87грн., розірвання договору оренди землі, прийняття у власність земельної ділянки. Тобто, заяву про прийняття до виконання виконавчого документу подано в порядку ст. 26 Закону України "Про виконавче провадженя".

Щодо твердження виконавця, про не надання жодного документа, що підтверджує повноваження прокурора суд зауважує, що у п.6 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

За таких підстав зазначені норми Закону не передбачають долучення до заяви про примусове виконання рішення документів, що підтверджують повноваження В.о. керівника Маневицької місцевої прокуратури Волинської області.

Крім вищезазначеного, судом встановлено, що норми ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" не передбачають таких підстав для повернення виконавчого документа без виконання, а саме, відсутність документу, що підтверджує повноваження особи, що подає заяву про примусове виконання рішення.

Необхідно зазначити, що ст. 15 Закону України «Про прокуратуру» визначено статус прокурора. Так, прокурором органу прокуратури є, зокрема, керівник місцевої прокуратури, перший заступник керівника місцевої прокуратури, заступник керівника місцевої прокуратури.

Враховуючи, що провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід’ємною стадією судового провадження по конкретній справі, виконувачем обов’язки керівника Маневицької місцевої прокуратури ОСОБА_2 правомірно підписано заяву в порядку ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» про примусове виконання рішення господарського суду Волинської області.

Щодо твердження державного виконавця про не надання стягувачем підтвердження сплати авансового внеску, суд зазначає, що Акти рад, сільського, селищного, міського голови, виконавчого комітету відповідної ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території (п. 1 ст. 73 Закону № 280 ). Підпунктом 1 п. 1 розд. І Закону України від 07 грудня 2017 року № 2245-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», який набрав чинності з 01 січня 2018 року, п.п. 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) викладено в новій редакції, яким передбачено, що копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів або про внесення змін до них надсилається в електронному вигляді у десятиденний строк з дня прийняття до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів, але не пізніше 01 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін до них.

Таким чином, Колківська селищна рада здійснює повноваження органу виконавчої влади та має всі притаманні державному органу ознаки, тому на позивача поширюється право звільнення від сплати авансового внеску при пред’явленні виконавчого документу до виконання у примусовому порядку.

Водночас, земельна ділянка, яка розміщена за межами населеного пункту Старосільської сільської ради, є державною власністю, за користування якою з боржника стягується борг в сумі 54 426, 87 гривень.

Як встановлено судом, наказ суду від 27.06.2018р. за №903/183/18-1 відповідає вимогам, встановлених ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та справедливого виконання рішення, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Законом України «Про виконавче провадження» встановлено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження.

Так, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Окрім того, згідно з ч. 1 ст. 26 Законом України «Про виконавче провадження»законодавець визначив в імперативній формі обов'язок виконавця розпочати примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. З цього Закону.

Враховуючи наведене, державний виконавець зобов'язаний був прийняти до виконання виконавчий документ та відкрити виконавче провадження.

Отже, старший державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 при вчиненні оскаржуваних дій діяв всупереч приписів ст.ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст. 4, 18, 26 Закону України «Про виконавче провадження», що є підставою для визнання його дій протиправними (незаконними) та зобов'язання вчинити дії.

На підставі викладеного скарга Виконувача обов'язків керівника Маневицької місцевої прокуратури на дії старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 234, 342 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

1. Скаргу Виконувача обов'язків керівника Маневицької місцевої прокуратури на дії старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 у формі повідомлення від 31.08.2018р. без номера про повернення виконавчого документа стягувачу задоволити.

2. Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 у формі поідомлення від 31.08.2018р. без номера про повернення виконавчого документа стягувачу.

3. Скасувати рішення старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 у формі повідомлення від 31.08.2018р. без номера про повернення виконавчого документа стягувачу.

4. Зобов'язати державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню наказу від 27.06.2018р. за №903/183/18-1 про примусове виконання рішення господарського суду Волинської області від 21.05.2018р. у справі №903/183/18.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення (у разі неявки всіх учасників справи з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту оголошення (підписання) ( ст.ст. 235, 255 ГПК України). Згідно з ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя М. С. Шум