Вирок № 76984140, 08.10.2018, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/9951/18

Провадження № 1-кп/520/996/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2018 року місто Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді - Іванчука В.М.,

при секретарі с/з - Голобородовій В.О.,

за участю:

прокурорів - Беспалової С.О., Маркової А.С.,

потерпілої - ОСОБА_1,

обвинувачених - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

законного представника обвинуваченого - ОСОБА_5,

захисника - Пащенко С.П.,

представника служби у справах дітей - ОСОБА_7,

перекладача - Хребтової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017160480004702 від 13.11.2017 року у відношенні:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Маріуполь, без громадянства, ромської національності, офіційно не працевлаштованого, раніше судимого: 1) 23.08.2018 року Київським районним судом м. Одеси за ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, звільненого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік; 2) 05.09.2018 року Київським районним судом м. Одеси за ч.2 ст.190 КК України до покарання у вигляді штрафу розмірі 850 грн., штраф сплачено, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, раніше судимого: 23.08.2018 року Київським районним судом м. Одеси за ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, звільненого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 Кримінального кодексу України (далі -КК України), -

ВСТАНОВИВ:

12.11.2017 року о 08:30 год., неповнолітній ОСОБА_3, діючи умисно та за попередньою змовою з ОСОБА_4, повторно, перебуваючи у АДРЕСА_3, маючи прямий умисел на заволодіння чужого майна, шляхом шахрайства, з метою особистої наживи та з корисливих мотивів, визначили майно ОСОБА_1, як предмет свого злочинного посягання. Після чого, ОСОБА_4 згідно раніше досягнутої домовленості підійшов до ОСОБА_1 та шляхом зловживання довірою, під приводом здійснити телефонний дзвінок, отримав від останнього належний їй мобільний телефон марки «Айфон 6 Плюс Голд», вартістю 11 000 грн. В свою чергу ОСОБА_3 знаходячись на місця вчинення кримінального правопорушення біля ОСОБА_4 та спостерігав за діями останнього. Після заволодіння зазначеним мобільним телефоном та виконавши всі необхідні дії, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим спричинивши ОСОБА_1 матеріальну шкоду на 11 000 грн.

Таким чином, своїми умисними діями, неповнолітній ОСОБА_3 та ОСОБА_9, вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України, тобто заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб.

Допитний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3, вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.190 КК України визнав у повному обсязі, при цьому не оспорюючи фактів викладених у обвинувальному акті та надав наступні покази.

Дійсно, 12.11.2017 року о 08:30 год., він разом з ОСОБА_4 шахрайським шляхом заволоділи мобільним телефоном марки «Айфон 6», золотого кольору, після чого продали його, а грошові кошти розділили між собою та витратили на особисті потреби. Повідомив суду, що не офіційно працює помічником повара, має власний дохід, матеріальну шкоду, завдану потерпілому, в наслідок кримінального правопорушення відшкодував в повному обсязі.

У скоєному щиро розкаявся, просив суворо не карати, запевнив, що більше не буде скоювати кримінальних правопорушень. Просив розглянути справу в порядку ч.3 ст.349 КПК України.

Допитний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4, вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.190 КК України визнав у повному обсязі, при цьому не оспорюючи фактів викладених у обвинувальному акті та надав наступні покази.

Дійсно, 12.11.2017 року о 08:30 год., він разом з ОСОБА_3 шахрайським шляхом заволоділи мобільним телефоном марки «Айфон 6», золотого кольору, що належить потерпілій ОСОБА_1, після чого продали його, а грошові кошти розділили між собою та витратили на особисті потреби. Повідомив суду, що завдану потерпілому, в наслідок кримінального правопорушення відшкодував в повному обсязі. Зараз навчається, веде активний спосіб життя.

У скоєному щиро розкаявся, просив суворо не карати, запевнив, що більше не буде скоювати кримінальних правопорушень. Просив розглянути справу в порядку ч.3 ст.349 КПК України.

Беручи до уваги, що обвинувачені ОСОБА_3, та ОСОБА_4 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, визнали у повному обсязі, суд, з'ясувавши думку учасників судового засідання, роз'яснив сторонам кримінального провадження вимоги ч.3 ст.349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, за згодою учасників судового засідання, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинувачених, відносно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, дослідженням тільки доказів, які характеризують їх особистість. Також, обвинуваченим було роз'яснено, що в даному випадку вони позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини справи.

За таких обставин, оцінюючи отримані в суді докази, заслухавши показання обвинувачених дослідивши матеріали кримінального провадження, які характеризують їх особистість, суд приходить до висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у скоєному кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.190 КК України - тобто заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб - доведена у повному обсязі.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить із встановленої ст.50 КК України його мети, кари, виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

Відповідно до ст.66 КК України до обставин, які пом'якшують покарання обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування матеріальної шкоди, завданої в наслідок кримінального правопорушення в повному обсязі. Також у ОСОБА_3 пом'якшуюча обставини то, що останній вчинив кримінальне правопорушення будучі неповнолітнім.

Відповідно до ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинувачених судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд враховує: суспільну небезпеку і характер вчиненого ними кримінального правопорушення, тяжкість скоєного, позитивну характеристику, їх щире каяття в скоєному, активну участь у розкритті кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім ОСОБА_3, відшкодування матеріальної шкоди, завданої в наслідок кримінального правопорушення в повному обсязі, а також думку потерпілого, який претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених не має, пом'якшуючі обставини та відсутність обтяжуючих обставин, суд приходить до висновку про можливість призначення покарання неповнолітнім обвинуваченим у вигляді штрафу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 110, 349, 368, 373-374, 376, 392- 395, КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України і призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України і призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Одеси.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Київського районного

суду м. Одеси Іванчук В. М.