Постанова № 7698410, 10.01.2008, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" січня 2008 р. Справа № 9/626-АП-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ребристої С. В. при секретарі Шевченко М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної податкової інспекції у Бериславському районі, м.Берислав Херсонської області

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Таврія”, с.Качкарівка Бериславського району Херсонської області

про стягнення 49402 грн.50 коп.

За участю

представників сторін:

від позивача – Канер С.В., зав. юридичним сектором дов.№8837/10/01 від 19.11.2007р.

від відповідача –Талах Л.Д., представник, дов.№24 від 01.08.2007р.

Суть спору: позивач - ДПІ у Бериславському районі звернувся до суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача- СТОВ “Таврія” узгоджений податковий борг в сумі 49402 грн. 50 коп..

У судовому засіданні 10.01.2008р. представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, якою позивач збільшив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача податковий борг на загальну суму 53585 грн. 15 коп. Дану заяву суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Копію заяви про збільшення позовних вимог та розрахунку податкового боргу представником позивача у судовому засіданні також надано і представнику відповідача.

Відповідач у судовому засіданні 10.01.20089р. позовні вимоги визнав у повному обсязі, наявність заборгованості пояснює тяжким фінансовим станом підприємства.

У судовому засіданні 06.12.2007р. оголошувалась перерва до 11 год. 50 хв. 10.01.2008р. з підстав, передбачених ст. 150 КАС Ураїни.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Бериславському районі -позивач, згідно з положеннями Закону України “Про державну податкову службу в Україні” має статус юридичної особи і є органом державної виконавчої влади, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах щодо контролю з питань правильності нарахування та надходження податків та інших обов’язкових платежів до бюджетів різних рівнів.

Відповідач –СТОВ “Таврія” є юридичною особою.

За збільшеним предметом позову позивачем заявлено до стягнення з відповідача 53585 грн. 15 коп. узгодженого податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003р. №889-ІУ податок з доходів фізичних осіб це плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок відповідно до норм цього Закону.

Положеннями ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»встановлено порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету.

Статтею 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»закріплено порядок сплати (перерахування) податку до бюджету, згідно п.16.3 ст.16 даного Закону цей порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами юридичних осіб, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку, згідно п.п.16.3.2 п.16.3. ст. 16 зазначеного Закону юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням своїх підрозділів, а уповноважений підрозділ за своїм місцезнаходженням, одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні розподільчі рахунки, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства України.

Згідно приписів п.п.16.3.4 та п.п.16.3.5 п.16.3 ст. 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює податковий орган за місцезнаходженням юридичної особи або її уповноваженого підрозділу. Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її уповноважений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Відповідач, відповідно до ст. 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»є особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем було подано до податкового органу податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку форми 1-ДФ за І-ІІІ квартали 2007р., які узгоджено підписами керівника та головного бухгалтера та скріплено печаткою СТОВ «Таврія». Згідно змісту даних розрахунку відповідач утримав з доходів працівників податок з доходів фізичних осіб, але на відповідний рахунок місцевого бюджету утриману суму не перерахував.

Відповідно до п.п.3.2.1 п.3.2 (бюджетний фонд) ст. 3 Закону України №2181 від 21.12.2000р. «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов»язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов»язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Таким чином, відповідач зобов»язаний був одразу, після утримання сум даного виду податку перерахувати їх на відповідні рахунки територіального управління Державного казначейства України.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного податкового законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані і підлягають задоволенню у повному обсязі в сумі 53585 грн. 15 коп..

Статтею 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно імперативних вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, в тому числі і органи державної податкової служби, при здійсненні покладених на них державою функцій зобов”язані діяти лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статус органів державної податкової служби, її функції, завдання та правові засади діяльності встановлено Законом України “Про державну податкову службу в Україні”, зокрема, ст.10 даного Закону до функцій державних податкових інспекцій віднесено контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів, обов»язкових платежів, а також стягнення заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами..

Положеннями ст.67 Конституції України встановлено, що кожен зобов”язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнав у повному обсязі але доказів сплати податкового боргу суду не надав, наявність заборгованості пояснює тяжким фінансовим станом.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про час і місце виготовлення постанови суду в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 98, 137, 158, 160-163, 167, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Визначити ціну позову в сумі 53585 грн. 15 коп.

2. Позов задовольнити повністю.

          3.Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Таврія», код ЄДРПОУ 30841847, Херсонська обл., Бериславський район, с.Качкарівка, вул.Леніна,8 на користь державного бюджету на р/р33216800700046 в ГУДКУ м.Херсон МФО 852010 код 24103704 заборгованість з податку з доходів найманих фізичних осіб в сумі 53585 грн. 15 коп.           

          Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили за зверненням позивача.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя С.В. Ребриста

Постанову складено у повному обсязі 11.01.2008р.