Ухвала суду № 76983250, 25.09.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/36598/18

Провадження № 1-кс/761/24826/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Кіпчарський О.М., з участю секретаря судового засідання Салати В.В., прокурора Ломаги А.А., підозрюваного ОСОБА_1, захисника Юрченка О.А., перекладача Тодуа Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Бойка О.Ю. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Грузії, на території України не зареєстрованого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, зі слів одруженого та маючого на утриманні матір пенсійного віку, не працюючого, раніше не судимого,

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100100010182 від 23.09.2018 року у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

25.09.2018 року до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва звернувся слідчий Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Бойко О.Ю. із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 185 КК України.

Вказане клопотання погоджено прокурором Київської місцевої прокуратури №10 Тонканцовим Г.О.

В обгрунтування заявленого клопотання слідчий зазначає, що слідчим відділенням Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100100010182 від 23.09.2018 року, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

У клопотанні слідчий вказує, що на даний час досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 перебуваючи у невстановленому місці та у невстановлений час, вступив у злочинну змову з ОСОБА_7 та ОСОБА_8, з метою вчинення таємного викрадення майна, шляхом проникнення до квартири будинку АДРЕСА_1.

З метою реалізації вказаного наміру, 23.09.2018 року, близько 05 години 00 хвилин, ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 прибули до будинку АДРЕСА_1, де увійшовши до під'їзду вказаного будинку, почали підшуковувати квартиру куди можливо проникнути для викрадення майна. В подальшому, переконавшись у квартирі нікого не має, шляхом взлому замка, вони проникли до квартири АДРЕСА_1, звідки викрали телевізор марки «Самсунг» з пультом до нього, вартістю 7 000,00 грн., приставку модуля "Т2" з пультом до нього, вартістю 1500,00 грн., шкатулку коричневого кольору, вартістю 500,00 грн., буси, вартістю 200,00 грн., а також іншу біжутерію, загалом, як вказано у клопотанні, було викрадено майна на суму 9210,00 грн.

В подальшому ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 намагались покинути місце злочину, однак були затримані працівниками поліції.

23.09.2018 року ОСОБА_1 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

Цього ж дня ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

У клопотанні слідчий вказує, що повідомлена підозра повністю підтверджується доказами, які на даний час є у розпорядженні органу досудового розслідування, та які додані до клопотання.

Зазначає, що ОСОБА_1 не має у м. Києві офіційного місця проживання, не має сталих соціальних зв'язків, є громадянином іноземної держави, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання до 6 років позбавлення волі, а тому може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків чи потерпілу.

За доводами клопотання, запобігти вказаним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як наслідок просить застосувати до підозрюваного саме такий запобіжний захід, тривалістю 60 днів.

В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав, надав пояснення аналогічні його доводам, вказує, що органом досудового розслідування перевіряється причетність ОСОБА_1 до вчинення інших аналогічних кримінальних правопорушень. Альтернативний розмір застави просить визначити у розмірі 500 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підозрюваний та його захисник проти заявленого клопотання заперечили. Вказують, що ОСОБА_1 не причетний до інкримінованих йому дій, опинився поруч місця злочину випадково, безпідставно був затриманий працівниками поліції. Повідомлена підозра є необґрунтованою, а ризики прокурором не доведені, просять відмовити у заявленому клопотанні.

Заслухавши доводи прокурора на підтримання заявленого клопотання, думку підозрюваного та його захисника, дослідивши надані сторонами докази та матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.

Як вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, до реєстру за № 12018100100010182 від 23.09.2018 року внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

23.09.2018 року ОСОБА_1 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України, неподалік місця, де було викрадено майно, в автомобілі ОСОБА_1 виявлено приставку модуля "Т2" з пультом до нього.

23.09.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Згідно повідомленої підозри, ОСОБА_1 підозрюється в тому, що 23.09.2018 року, близько 05 години 00 хвилин, він, разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_9 прибули до будинку АДРЕСА_1, де увійшовши до під'їзду вказаного будинку, почали підшуковувати квартиру куди можливо проникнути для викрадення майна. В подальшому, переконавшись у квартирі нікого не має, шляхом взлому замка, вони проникли до квартири АДРЕСА_1, звідки викрали телевізор марки «Самсунг» з пультом до нього, вартістю 7 000,00 грн., приставку модуля «Т2 з пультом до нього, вартістю 1500,00 грн., шкатулку коричневого кольору, вартістю 500,00 грн., буси, вартістю 200,00 грн., а також іншу біжутерію, загалом, як вказано у клопотанні, було викрадено майна на суму 9210,00 грн. Після здійснення кримінального правопорушення вони були викриті працівниками поліції та затримані.

Про причетність підозрюваного ОСОБА_1 до неправомірних дій та обґрунтованість його підозри у вчиненні інкримінованого йому діяння свідчать докази долучені до матеріалів клопотання та досліджені в судовому засіданні, а саме: протоколи огляду місця події від 23.09.2018 року, якими зафіксовано огляди квартири АДРЕСА_1 звідки мало місце викрадення майна, автомобіля марки «Тойота», реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1, в якому було виявлено та вилучено приставку модуля «Т2 з пультом до нього, який ймовірно попередньо був викрадений в потерпілого, приміщення консьєржа будинку АДРЕСА_1, де було виявлено викрадений у потерпілого телевізор, автомобіля марки «БМВ», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким пересувались ОСОБА_7 та ОСОБА_8, в якому виявлено ймовірно попередньо викрадену шкатулку коричневого кольору із біжутерією, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 від 23.09.2018 року, яка повідомила, що повернувшись додому виявила, що вхідні двері до її квартири АДРЕСА_1 взломані та з квартири викрадено телевізор марки «Самсунг» з пультом до нього, приставку модуля «Т2 з пультом до нього, шкатулку коричневого кольору, буси, а також іншу біжутерію, протоколом допиту свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 від 23.09.2018 року, які безпосередньо приймали участь в затриманні ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, протоколом огляду речей від 23.09.2018 року, яким оглянуто речі вилучені в автомобілі марки «БМВ», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким пересувались ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, та здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить з наступного.

За приписами ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.

При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.

З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були надані органом досудового розслідування, та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_1 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, не може вважатись не обґрунтованою, а докази надані органом досудового розслідування є на даний час досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.

Щодо застосування заявленого запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, та вирішуючи питання про існування передбачених ст. 177 КПК України, ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя, зазначає таке.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Відтак, з врахуванням санкції інкримінованої підозрюваному статті, Закон дозволяє обрати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Слідчий суддя приймає до уваги, що надані стороною обвинувачення докази про причетність підозрюваного до злочину є вагомими, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, відсутність у підозрюваного стійких соціальних зв'язків, оскільки такий не одружений, дітей чи інших утриманців не має, а тому, з високим ступенем ймовірності, підозрюваний може вживати заходів до переховування чи ухилення від органів досудового розслідування та/або суду, здійснювати незаконний вплив на свідків чи потерпілу у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Оцінюючи сукупність встановлених обставин та наявних ризиків, слідчий суддя вважає, що інші, більші м'які запобіжні заходи, не здатні запобігти вказаним ризикам, відтак, заявлене клопотання є підставним та підлягає до задоволення, а перебування підозрюваного під вартою буде виправданим за вказаних умов, таким, що не порушуватиме принципу пропорційності, та не буде свавільним.

При цьому, за переконанням слідчого судді, сам по собі факт, що ОСОБА_1 проживає у цивільному шлюбі, ще не свідчить про стійкість соціальних зв'язків до такого ступеня, щоб запобігти вказаним ризикам та не є тою обставиною, яка б самостійно гарантувала належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Щодо альтернативного визначення розміру застави, слідчий суддя зазначає наступне.

За приписами ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

За приписами ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 взагалі не містить жодних доводів щодо доцільності визначення підозрюваному альтернативного розміру застави у розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В судовому засіданні прокурор з даного приводу вказав лише на той факт, що правопорушення вчинено особою, яка є громадянином іноземної держави, а тому вважає цю обставиною виключною та такою, що дозволяє визначити розмір застави у більшому розмірі ніж максимально допустимий відповідною процесуальною нормою.

Слідчий суддя враховує, що підозрюваний раніше не судимий, має на території Київської області місце проживання, підозрюється у вчиненні лише одного епізоду злочинної діяльності, не доведеності виключних обставин, що дозволяли б застосовувати альтернативну заставу у розмірі більшому ніж максимально допустимий законом для такої категорії злочинів, відсутності достатніх даних щодо майнового стану підозрюваного, а тому приходить до висновку, що підозрюваному слід визначити альтернативну заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів доходів громадян.

На погляд слідчого судді, застава у вказаному розмірі буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від слідства та суду та/або порушення встановлених обов'язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти у підозрюваного бажання сховатися, перешкоди слідству, знищити чи приховати речові докази, впливати на свідків чи не виконувати процесуальні обов'язки.

Керуючись ст. 2, 7-9, 176-178, 183, 186, 193, 194, 195,196, 197, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в :

клопотання слідчого Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Бойка О.Ю. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, рахувати з моменту фактичного затримання, тобто 07 години 00 хвилин 23 вересня 2018 року.

Строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначити тривалістю 60 днів, тобто до 21 листопада 2018 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 70 480,00 (сімдесят тисяч чотириста вісімдесят гривень 00 копійок) грн., яка може бути внесена як самими підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок №37318005112089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, призначення платежу - застава за підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, по справі №761/36598/18, кримінальне провадження № 12018100100010182 від 23.09.2018 року).

Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Київський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, підозрюваний ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підлягає негайному звільненню з під варти.

Про внесення застави та звільнення підозрюваного з під варти негайно повідомити слідчого, прокурора та суд.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у разі внесення застави наступні обов'язки:

- з'являтися за викликом до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та/або праці;

- не відлучатись за межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та/або інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд за межі території України;

- носити електронний засіб контролю.

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ухвалою слідчого судді обов'язків - 60 днів з моменту внесення застави у розмірі, визначеному даною ухвалою.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

В задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.М. Кіпчарський