Рішення № 7698321, 14.12.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"14" грудня 2009 р. справа № 5020-2/340 За позовом:          Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”

          (01030, м. Київ, бульвар Т.Шевченка, 18

відокремлений підрозділ Севастопольська філія ВАТ „Укртелеком”

(99011, місто Севастополь, вулиця Ген. Петрова, буд.15)

до:          Головного управління Державного казначейства України у місті Севастополі

          (99054, м. Севастополь, вул. Мінна, 13)

про                    стягнення 128174,13 грн.

Суддя Шевчук Н.Г.

Представники сторін:

позивача –Доденкова Л.Ю., довіреність № 304 від 23.09.2009,

відповідача –Рузаєва О.С., довіреність № 14-32/9621 від 31.12.2008.

СУТЬ СПОРУ:

          Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” (відокремлений підрозділ Севастопольська філія ВАТ „Укртелеком”) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державного казначейства України у місті Севастополі про стягнення 156869,73грн, з яких: сума основної заборгованості –143431,24грн, пеня –9082,22грн, 3% річних –1211,72грн та індекс інфляції –3144,55грн.

У судовому засіданні 14.12.2009 представник позивача подав клопотання про зменшення позовних вимог і просить стягнути з відповідача 143291,33грн, з яких: основний борг –123105,57грн, пеня –13052,25грн, збитки від інфляції –5174,47грн, 3% річних –1959,04грн.

Оскільки заборгованість у сумі 20325,67грн, яка була включена до складу первісно заявлених вимог, оплачена відповідачем, суд прийняв зменшення розміру позовних вимог.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов’язки щодо оплати орендної плати відповідно до умов договору №57/293-34 від 27.05.2008 та норм Цивільного кодексу України.

У судовому засіданні 14.12.2009 представник позивача заявив клопотання про припинення провадження у частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості у розмірі 15117,20грн у зв’язку погашення її відповідачем..

Ухвалою від 14.12.2009 припинено провадження у справі в частині позовних вимог у розмірі 15117,20грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи тим, що орендна плата на 2009 рік з урахуванням індексу інфляції складає 346,2 тис.грн, а згідно затвердженого кошторису на 2009 рік виділено лише 40 тис. грн.

У процесі розгляду спору оголошувалась перерва відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

27.05.2008 між відкритим акціонерним товариством “Укртелеком” (Орендодавець) та Головним управлінням Державного казначейства України у місті Севастополі (Орендар) укладений договір оренди нерухомого майна № 57/293-34 (далі-Договір) (а.с. 7-10).

Згідно з пунктом 1.1 Договору Орендар бере у строкове платне користування нежилі приміщення (надалі - майно), розташовані у місті Севастополі на 4 і 5 поверхах п’ятиповерхового будинку № 64 по пр. Гер. Сталінграду, загальною площею 618 кв. м. –адміністративних приміщень для розміщення службових приміщень.

Відповідно до пункту 12.1 Договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 07.07.2008 (арк.. с. 13) цей договір набрав чинності з дня його підписання та діє з 01.02.2008 до 30.11.2010.

Передача об’єкта оренди згідно з розділом 2 Договору та Актом приймання-передачі відбулася 01.02.2008 (а.с. 10).

Вартість орендованого майна складає відповідно до оцінки майна станом на 31.10.2007 –1443416,25 грн.

Згідно з пунктами 3.1-3.2 Договору розмір орендної плати за базовий місяць оренди складає 17320,99 грн. Сума орендної плати коригується щомісячно з урахуванням індексу інфляції. Орендна плата перераховується Орендарем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються Орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Сторони зобов’язані щорічно здійснити остаточні розрахунки до 31 грудня в межах одного бюджетного періоду.

08.05.2009 між сторонами укладена додаткова угода № 1 до Договору, відповідно до якої:

-          Орендар бере у строкове платне користування нежилі приміщення (надалі - майно), розташовані в місті Севастополі на 4 і 5 поверхах п’ятиповерхового будинку № 64 по пр. Гер. Сталінграду, загальною площею 482 кв. м. –адміністративних приміщень для розміщення службових приміщень;

-          вартість орендованого майна складає відповідно до оцінки майна станом на 31.10.2007 –1125773,66 грн;

-          розмір орендної плати за базовий місяць оренди складає 18115,94 грн.

Проте, зобов’язання зі сплати орендної плати за період з січня по липень 2009 року відповідачем виконувались неналежним чином, у зв’язку з чим на день подачі позову заборгованість становила 143291,33грн.

У період розгляду спору у суді відповідач частково погасив заборгованість у розмірі 15117,20грн. і станом на момент вирішення спору неоплачена заборгованість становить 128174,13грн.

Викладене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Докази погашення відповідачем заявленої до стягнення заборгованості у сумі 128174,13грн відсутні.

Перевіривши розрахунок суми позовних вимог, наданий позивачем, суд встановив, що він відповідає вищезазначеним вимогам чинного законодавства, тому заборгованість у сумі 128174,13грн. підлягає стягненню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Кодексу).

Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 передбачено, що розмір пені за прострочення платежу обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 21.02.2009 по 12.11.2009 у розмірі 13052,25грн.

Перевіривши розрахунок пені, суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог діючого законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом №3.2-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов’язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов’язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

З урахуванням викладеного позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 1959,04грн. та інфляційне відшкодування у розмірі 5174,47грн за відповідні періоди прострочення виконання грошового зобов’язання.

Перевіривши розрахунки індексу інфляції та 3 % річних, суд вважає, що ці розрахунки здійснені з урахуванням вимог діючого законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати позивача по сплаті державного мита у розмірі 1432,91грн та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00грн відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Головного управління Державного казначейства України у місті Севастополі (99011, місто Севастополь, вул. Балаклавська, 9, код ЄДРПОУ 23895637, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Севастопольської філії (99011, м. Севастополь, вул. Ген. Петрова, 15, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 01190103, р/р 2600613647 в КРД “Райффайзен банк Аваль”, МФО 324021) заборгованість у сумі 128174,13грн. ((сто двадцять вісім тисяч сто сімдесят чотири грн. 13коп.), пеню у розмірі 13052,25грн. (тринадцять тисяч п’ятдесят дві грн. 25коп.), 3 % річних у сумі 1959,04грн. (одна тисяча дев’ятсот п’ятдесят дев’ять грн. 04коп.), інфляційне відшкодування у розмірі 5174,47грн (п’ять тисяч сто сімдесят чотири грн. 47коп.), витрати на оплату державного мита у сумі 1432,91грн (одна тисяча чотириста тридцять дві грн. 91коп.) та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. (двісті тридцять шість грн.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис                     Н.Г. Шевчук

Рішення оформлено відповідно до

вимог статті 84Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 21.12.2009