Рішення № 7698298, 18.01.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2010 р. Справа № 4/177/09

Позивач Відкрите акціонерне товариство “Сніжнянськхіммаш”

           вул. Советська, 101, м. Сніжне, Донецька обл., 86510

Відповідач Закрите акціонерне товариство “ЗАНГАС-НГС”

вул. Мала Морська, 34/3, м. Миколаїв, 54017

Суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача          - Паламарчук К.М. довіреність від 21.04.09р.

Від відповідача           - не з’явився

          СУТЬ СПОРУ: стягнення заборгованості в сумі 182 616,52 грн., з яких: 128 274,24 грн. основного боргу, неустойки в сумі 54342,28 грн.

Відповідач про час судового засідання повідомлений належним чином відповідно до ст.64 ГПК України, про що свідчать поштові повідомлення (арк.спр. 26, 35, 46, 50), але вимог ухвал суду від 26.10.09р., 17.11.09р., 08.12.09р., 21.12.09р. не виконав, відзив та витребувані судом документи не надав, представник в судове засідання без поважних причин не з’явився.

Розглянувши матеріали справи, на підставі ст.75 ГПК України за наявними документами, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

22.04.08р. сторони уклали договір № 27/04-08 на поставку з’єднувальних та розподільчих деталей для будівництва газопроводу (арк.спр. 8-11), згідно якого позивач повинен виготовити і поставити товар, а відповідач прийняти та своєчасно розрахуватися за отриманий товар за ціною і на умовах договору та специфікації до цього договору.

          Оскільки позивач свої обов’язки щодо виготовлення товару за договором виконав, а відповідач за нього не розрахувався, позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу 128274,24 грн. та пені в сумі 54342,28 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, але підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

          Згідно договору № 27/04-08 від 22.04.08р., укладеного між позивачем та відповідачем, позивач виготовив товар на загальну суму 320685,60 грн. в строки, що вказані в договорі, про що свідчать приймо-здаточні акти та бухгалтерська довідка від 13.10.09р., згідно яких виготовлена продукція знаходиться на складі готової продукції позивача (арк.спр. 17-22, 24).

Відповідно до п.1 специфікації № 1 до договору (арк.спр. 11), відповідач повинен був здійснити оплату 50 % вартості товару –160342,80 грн. шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача протягом 3-х банківських днів з дати виставлення рахунку на оплату. 40 % вартості товару –128274,24 грн. –в термін 3-х банківських днів з дати отримання повідомлення позивача про готовність товару до відвантаження та 10 % вартості товару –32068,56 грн. –в термін 3-х банківських днів після підписання акту-прийму передачі.

Пунктами 3.3, 3.4 договору № 27/04-08 від 22.04.08р., сторони передбачили, що датою поставки вважається дата підписання акту прийому-передачі товару. Позивач повідомляє відповідача про готовність до відвантаження товару шляхом направлення відповідного повідомлення факсимільним зв’язком.

На виконання умов договору від 22.04.08р. відповідач 26.05.08р. перерахував позивачу 50% вартості продукції –грошові кошти в сумі 160342,80 грн., про що свідчить довідка про рух на рахунках позивача (арк.спр. 23).

Згідно специфікації №1 до договору позивач повинен був відпустити продукцію 1-4 найменування у 60 денний строк, тобто до 25.07.08р., продукцію 5-6 найменування у 75 денний строк, а відповідач оплатити 40 % вартості продукції у 3-денний строк з дати отримання повідомлення позивача про готовність продукції до відвантаження.

22.07.08р. листом № 08-4597 позивач повідомив відповідача про готовність продукції та надіслав йому рахунок № 155, але не отримавши відповідь листом від 01.09.08р. вдруге звернувся до відповідача, на що відповідач листами від 23.09.08р. та 14.01.09р. визнав неможливість виконати своєчасно розрахунки та зобов’язувався спочатку розрахуватись до 30.09.08р., а потім у першій декаді лютого 2009р. (арк.спр. 12-16).

Проте, відповідач не виконав свої обов’язки щодо сплати 40 % вартості товару в сумі 128274,24 грн., станом на час розгляду справи доказів розрахунків не надав.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору або вимог ЦК України. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          На вимогу ухвал суду від 08.12.09р., 21.12.09р. позивачем надано належний розрахунок пені у розмірі 0,1% (арк.спр. 52-53), згідно якого позивачем нараховано пеню у розмірі подвійної ставки НБУ в сумі 46820,10 грн., з якої: 36336,83 грн. –пені за прострочку перерахування 40 % 1-4 найменування продукції період з 26.07.08р. за 365 днів та 10483,27 грн. за прострочку оплати 5-6 найменування з 10.08.08р. за 365 днів, яка підлягає задоволенню повністю з тих підстав, що:

-          відповідальність за невиконання грошового зобов’язання та розмір пені узгоджений сторонами в п. 8.3 договору від 22.04.08р. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

-          Відповідач розрахунок пені не заперечив, клопотання про застосування строку позовної давності не заявляв.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив.

          Виходячи з викладеного, позов підлягає задоволенню частково, судові витрати слід віднести на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.                    

Стягнути з закритого акціонерного товариства “ЗАНГАС-НГС” (вул. Мала Морська, 34/3, м. Миколаїв, код 20919780) на користь відкритого акціонерного “Сніжнянськхіммаш” (вул. Советська, 101, м. Сніжне, Донецька обл., код 00217662) суму 128274,24 грн. основного боргу, 46820,10 грн. пені, 1753,12 грн. держмита та 226,56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу.

На суму 7522,18 грн. пені в позові відмовити.

          Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.

Суддя

Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 ГПК України та підписано суддею 21.01.2010р.