Ухвала суду № 76982654, 05.10.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/47229/18-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Карабань В.М., при секретарі Самійлик В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України підполковник поліції Черненко О.О. про передачу в управління майна, на яке накладено арешт у кримінальному провадженні, -

В С Т А Н О В И В:

26.09.2018 року старший слідчий в ОВС ГСУ НП України підполковник поліції Черненко О.О. за погодженням з прокурором Генеральної прокуратури України Грицай Ю.І. звернувся до слідчого судді із клопотанням про передачу в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених статтями1, 9, 19-24Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В судове засідання прокурор/слідчий не з'явися, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Прокурор Грицай Ю.І. та слідчий Черненко О.О. подали до суду заяви про розгляд вказаного провадження у відсутність сторони обвинувачення, клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Представник Національного агенства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі.

Власник майна та його представник в судове засідання не викликалися, оскільки слідчий суддя, враховуючи наявність обставин, зазначених у клопотанні (ризики вчинення перешкод, які унеможливлять передачу та забезпечення ефективного управління майном), дійшов висновку, що це є необхідним з метою забезпечення передачі в управління майна.

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.

На підставі ст. 107 КПК України здійснювалась фіксація судового процесу.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється розслідування в кримінальному провадженні № 12017150170000012, розпочатому 14.01.2017 за фактом заволодіння шахрайським шляхом майновими та корпоративними правами ТОВ «Нові Енергозберігаючі Технології» (далі - ТОВ «НЕСТ»), код ЄРДПОУ 36167721 за частинами 3 і 4 ст. 190, ч. 2 ст. 205-1, ст. 356 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що станом на 12.01.2017 (до вчинення незаконних дій) єдиним засновником, тобто володільцем 100% статутного капіталу ТОВ «НЕСТ» був ОСОБА_4

13.01.2017 невстановлені особи за пособництва ОСОБА_5 з метою заволодіння корпоративними правами та майном ТОВ «НЕСТ» на підставі підроблених документів вчинені дії щодо незаконного позбавлення ОСОБА_4 частки в статутному капіталі ТОВ «НЕСТ» і проведено зміни засновників та керівників товариства.

27.03.2018 рішенням Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/1934/17, яке набрало законної сили,реєстраційні дії та записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «НЕСТ» визнано протиправними та скасовано.

На підставі цього рішення суду 06.07.2018 реєстратором П'ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області скасовано реєстраційні дії, внаслідок яких ОСОБА_4 позбавлений прав на частку у ТОВ «НЕСТ».

У власності товариства є майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який перебуває в оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю «Братський маслопресовий завод» (далі - ТОВ «БМПЗ») на підставі договору оренди №1 від 01.09.2016 строком на 3 роки.

14.01.2017 на територію вказаного майнового комплексу прибули представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Олтрейд 2016» (далі - ТОВ «Олтрейд 2016»), які повідомили, що у них є договір оренди вказаного майнового комплексу, укладений з ТОВ «НЕСТ», в особі представника ОСОБА_6

Надалі, як вбачається з рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2017 у справі №904/5618/17, яке оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, у орендодавця ТОВ «НЕСТ» виникла заборгованість перед орендарем ТОВ «Олтрейд 2016» у розмірі 59 338 000 грн. на підставі договору зворотної фінансової допомоги №02-03/2017 від 02.03.2017 та додаткових угод, строком повернення фінансової допомоги до 10.04.2017.

19.04.2017 засновником (учасником) ТОВ «НЕСТ» прийнято рішення про припинення діяльності товариства шляхом ліквідації та призначено ліквідатора, який встановив недостатність активів боржника для задоволення вимог кредиторів та звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство товариства. Зазначене вбачається з ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2017 у справі №904/9119/17, яка оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

На обґрунтування заяви ліквідатор подав ліквідаційний баланс, у якому зазначив, що заборгованість ТОВ «НЕСТ» становить 68 524 188,74 грн, а майнові активи становлять 5 458 800 грн., що свідчить про наявність ознак неплатоспроможності боржника і є підставою для порушення справи про банкрутство.

Основним кредитором, борги перед яким ТОВ «НЕСТ» визнало, є ТОВ «Олтрейд 2016». Відповідно до наявних в матеріалах справи платіжних документів, виконання договору з боку ТОВ «Олтрейд 2016» в частині надання фінансової допомоги відбулось за десять днів до строку завершення дії договору, звісно, у ТОВ «НЕСТ» не було змоги повернути кошти, так як їх остаточне зарахування у повному розмірі, що вказаний в договорі, відбулось на початку квітня 2017 року.

Зважаючи на те, яким чином відбувалась транзакція, є вмотивовані підстави вважати, що відбулись злагоджені дії керівництва ТОВ «НЕСТ» та ТОВ «Олтрейд 2016» для створення боргу та створення штучних умов банкрутства, так, як відсутні встановлені даних про те, куди і ким були спрямовані кошти, отримані від ТОВ «Олтрейд 2016».

Є достатні підстави вважати, що заборгованість ТОВ «НЕСТ» перед ТОВ «Олтрейд 2016» є фіктивною, з метою створення підстав для банкрутства товариства та заволодіння майном - майнового комплексу товариства.

Враховуючи наведене у органу досудового розслідування є всі підстави вважати, що майновий комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1, що на праві приватної власності належить ТОВ «НЕСТ» є об'єктом протиправних дій, набутий кримінально протиправним шляхом та отриманий юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

24.01.2017 майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

З метою збереження речового доказу, 30.10.2017 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва за клопотанням слідчого накладено арешт на майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Вживаючи заходів, направлених на збереження речових доказів та недопущення їх знищення або безпідставного відчуження,08.06.2018 постановою начальника відділу ГСУ НП України зазначений майновий комплекс передано на відповідальне зберігання потерпілому в кримінальному провадженні представнику потерпілого ОСОБА_4 адвокату ОСОБА_7

25.07.2018 Печерським районним судом м. Києва за скаргою ТОВ «Саундагро», яке 11.01.2018 отримало в оренду цей майновий комплекс, винесено ухвалу про скасування вказаної постанови з підстав її незаконності.

31.07.2018 постановою начальника відділу ГСУ НП України повторно передано представнику потерпілого ОСОБА_4 адвокату ОСОБА_7 майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

07.09.2018 ухвалою Печерським районним судом м. Києва зазначену постанову також скасовано.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частиною 1 першої статті 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

При винесенні даного рішення судом враховано правову позицію висловлену у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Раймондо проти Італії» від 22 лютого 1994 року про те, що арешт, поза сумнівом, застосували як проміжний захід, що має забезпечити в разі необхідності подальшу конфіскацію майна, яке вважають імовірно результатом незаконної діяльності.

Так, згідно з абзацом сьомим частини шостої статті 100 КПК України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

У випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із статтями 171-173 цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі - Закон) передбачено, що Національне агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.

У пункті 4 частини першої статті 9 Закону зазначається, що на Національне агентство покладено функцію з проведення оцінки, ведення обліку та управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

За абзацом четвертим частини першої статті 1 Закону, управляючи активами, Національне агентство забезпечує збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості.

Відповідно до частини третьої статті 21 Закону, управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється Національним агентством на умовах ефективності, а також збереження та збільшення їх економічної вартості.

Абзацом першим частини першої статті 19 Закону встановлено, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред'явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 19 Закону, активи, визначені абзацом першим цієї статті, приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів.

Згідно з частиною другою статті 19 Закону, у разі прийняття в управління активів, які чи права на які та їх обтяження підлягають державній реєстрації, Національне агентство надсилає того самого дня інформацію про накладення арешту на активи органам, що ведуть державні реєстри таких активів, прав на них або їх обтяжень.

Частиною першою статтею 21 Закону встановлено, що управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.

Вимогами абзацу другого частини другої статті 21 Закону передбачено, що управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, між Національним агентством та управителем визначеним за результатами конкурсу відповідно до абзацу першого частини другої зазначеної статті Закону. ;

Згідно з частиною четвертою статті 21 Закону, майно, в тому числі у вигляді предметів чи великих партій товарів, зберігання якого через громіздкість або з інших причин неможливе без зайвих труднощів, або витрати із забезпечення спеціальних умов зберігання якого чи управління яким співмірні з його вартістю, або яке швидко втрачає свою вартість, а також майно у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, підлягає реалізації за цінами щонайменш не нижче ринкових.

Вимогами статті 24 Закону, встановлено, що надходження від здійснюваного Національним агентством управління активами, а також кошти, одержані на підставі міжнародних угод щодо розподілу та повернення активів в Україну, перераховуються до державного бюджету.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя оцінює індивідуальні ознаки та властивості арештованого у даному кримінальному провадженні майна, вартість якого значно перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2018 року, та як наслідок виходить з того, що зазначені у клопотанні підстави для передачі майна на здійснення заходів з управління ним, мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та одночасно враховує, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити необхідність передачі такого майна на здійснення заходів з управління ним, з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Разом з тим, вжиття заходів щодо управління вказаним арештованим майном спрямоване на захист інтересів підозрюваних, оскільки гарантує власникам майна збереження його вартості, а також дає можливість збільшити цю вартість, тим самим компенсуються усі негативні наслідки застосування такого арешту.

Окрім іншого, частиною 8 статті 21 Закону, передбачено, що у разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, Національне агентство у триденний строк повертає їх законному власнику.

Слідчим в клопотанні та наданих матеріалах доведено, що незастосування заходів щодо передачі в управління Національному агентству майна та в результаті цього невжиття заходів щодо збереження арештованого майна утруднить або зробить неможливим (втрата, погіршення фізичного стану майна, зменшення його економічної вартості), унеможливить досягнення завдань кримінального провадження.

Зважаючи на викладене, враховуючи ч. 8 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», з метою збереження та збільшення економічної вартості майна, на яке накладено арешт, слідчий суддя приходить до переконання про задоволення клопотання з метою досягнення завдань кримінального провадження.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 2, 9, 100, 131, 170-173, 309 КПК України, ст.ст. 1,9, 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити.

Передати в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» активи, на які у кримінальному провадженні накладено арешт, та визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, а саме: майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12017150170000012.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає та виконується негайно.

Слідчий суддя В.М.Карабань