Рішення № 76982588, 05.10.2018, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/441/18

Єдиний унікальний № 742/708/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2018 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючої судді Павлова В.Г.,

при секретарі Назаренко О.М., Тищенко О.М.,

за участі сторін:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представник відповідача ОСОБА_4,

представника третьої особи, яка не заявляє

самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5,

третьої особи, яка не заявляє

самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Прилуки цивільну справу в порядку загального провадження за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «БУ-1 Прилуки», треті особи , які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про стягнення заборгованості –

ВСТАНОВИВ:

07 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Прилуцького міськрайонного суду з позовною заявою про стягнення на його користь з ТОВ «БУ-1 Прилуки» боргу у сумі 228 514, 07 грн. та судових витрат, пов’язаних із розглядом справи.

Вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 18 листопада 2015 року по 08 грудня 2017 року працював на посаді директора відповідача ТОВ «БУ-1 Прилуки». Під час своєї роботи, в зв’язку з відсутністю у відповідача вільних обігових грошових коштів, вимушений був вносити особисті кошти на придбання обладнання, сплату комунальних послуг, послуг електрозв’язку, податків, зборів, інших обов’язкових платежів до бюджету, організацією виробничої діяльності для забезпечення уникнення настання невигідних для відповідача майнових наслідків, в тому числі застосування штрафних санкцій, невиконання договірних зобов’язань, відключення комунальних послуг та інших негативних наслідків.

З огляду на вище викладене, позивач просить стягнути з відповідача на його користь 228 514, 07 грн. в рахунок відшкодування фактично зроблених витрат, понесених у зв'язку із вчиненням дій в майнових інтересах відповідача та судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі з вище наведених підстав, просили їх задовольнити.

Відповідач та його представник заявлені позовні вимоги не визнали, мотивуючи його безпідставністю та недоведеністю належними доказами доцільності сплати позивачем відповідних коштів, надавши в розпорядження суду відзив на позовну заяву /а.с.1-5 т.1/.

Залучені судом в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_6 та ОСОБА_7, категорично заперечували проти задоволення позовних вимог, стверджуючи використання позивачем виключно коштів ТОВ «БУ-1 Прилуки», які були отримані останнім від незаконного реалізації майна останнього.

Інші залучені судом в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору власної позиції щодо заявленого позивачем цивільного позову не висловили.

Дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв'язку, об'єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено та сторонами не заперечується, що ОСОБА_1 з 18.11.2015 року по 08.12.2017 року працював на посаді директора ТОВ»БУ-1 Прилуки».

Питання придбання працівниками для свого підприємства товарно-матеріальних цінностей за власні готівкові грошові кошти та правомірності їх подальшого відшкодування підприємством врегульоване вимогами ст.ст.1158,1160 ЦК України.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з вимогами ч.1 ст.1158 ЦК України, якщо майновим інтересам іншої особи загрожує небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків, особа має право без доручення вчинити дії, спрямовані на їх попередження, усунення або зменшення.

Позивачем та його представником в обґрунтування заявлених позовних вимог надано в розпорядження суду звіт аудитора щодо виконання завдання з узгоджених процедур з підтвердження заборгованості ТОВ «БУ-1 Прилуки» перед ОСОБА_1 /а.с.198-204/. Суд звертає увагу, що виконання аудитором завдання було здійснено на основі даних бухгалтерської програми «1С-Підприємство» та первинних документів – авансових звітів з прикладеними до них оригіналами платіжних квитанцій на сплату грошових коштів. Як вбачається з заключної частини звіту аудиту, на рахунку 3721 «Розрахунки з підзвітними особами в національній валюті» з грудня 2015 року по червень 2017 року наявний борг ТОВ «БУ-1» в сумі 246 569 грн 94 к. /а.с.200/.

Відповідно до ст.1160 ЦК України особа яка вчинила дії і майнових інтересах іншої особи без її доручення, має право вимагати від цієї особи відшкодування фактично зроблених витрат, якщо вони були виправдані обставинами, за яких були вчинені дії.

Якщо керівник підприємства підтвердив доцільність та обґрунтованість здійснених працівником витрат затвердив Звіт, бухгалтерська служба відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року № 291, відображає у бухгалтерському обліку зобов'язання перед підзвітною особою, визнане підприємством, за кредитом субрахунку 372 "Розрахунки підзвітними особами".

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, з огляду на звіт аудита, та за умови відсутності належних та допустимих доказів в спростування його висновків, вважає доведеним факт наявності в ТОВ «БУ-1 Прилуки» з грудня 2015 року по червень 2017 року заборгованості в сумі 246 569 грн 94 к.

За фактичних обставин справи позивач був керівником підприємства і вочевидь сам визначав доцільність використання коштів, а відтак вказані обставини повинні бути предметом аналізу, зокрема щодо їх доцільності та виправданості.

З оглянутих в судовому засіданні платіжних квитанцій на сплату грошових коштів, з врахуванням наданих пояснень позивачем та його представником, суд не вбачає доцільності та очевидної виправданості внесення коштів для наступних потреб підприємства, а саме: оплата за телекомунікаційні послуги в сумі 799 грн 70 к., 721 грн 30 к., 720 грн 85 к., 693 грн 55 к., 581 грн 08 к., 605 грн 18 к., 728 грн 98 к., 827 грн 02 к. в т.ч. і за Інтернет /а.с.28, 32,41,45,52,61,85,89/. Позивач, перебуваючи на посаді директора, міг та повинен був би оцінивши фінансове становище ТОВ «БУ-1», відмовитись від отримання вище вказаних послуг або ж зменшити їх кількість /вид/, що в свою чергу сприяло б економії коштів і не обумовило жодних невигідних майнових наслідків для товариства.

Не співвідносяться з поняттям виправданості та доцільності факт оплати позивачем консультаційних послуг з питань автоматизованого визначення вартості будівельних робіт при застосуванні ПК АВК-5 в сумі 2280 грн, а також придбання комп’ютера вартістю 7500 грн /а.с.35,70/.

Незважаючи на неодноразові роз’яснення позивачеві та його представникові необхідності надати докази в підтвердження доцільності здійснення позивачем переказів готівкових коштів ОСОБА_12 для погашення аліментних зобов’язань, в тому числі і наявності відповідного виконавчого провадження, в розпорядження суду вони надані не були, а відтак – виправданість вказаних витрат є недоведеною /а.с.27,51,87/.

З аналогічних підстав суд не вбачає доцільності проведення оплати позивачем за послуги по зберіганню ТМЦ в сумі 5000 грн, оскільки матеріали справи взагалі не містять жодних доказів в підтвердження наявності відповідного договору, а відтак і грошових зобов’язань товариства /а.с.66-67/.

Вочевидь необґрунтованим та недоцільним є здійснення позивачем оплати послуги по відкриттю банківського рахунку №262536181 від 15.06.2016 року в ПАТ «ПУМБ» /а.с.63 т.1/. Окрім того, в судовому засіданні позивачем та його представником не доведено доцільність здійснення оплати постачальникам послуг ТОВ «Аґрус Лімітед» та ТОВ ОСОБА_13 /а.с.21,83 т.1/.

Решта сплачених позивачем коштів в сумі 193 152 грн 76 к. на отримання ТОВ «БУ-1 Прилуки» відповідних послуг, придбання обладнання, сплату податків, зборів, та інших обов’язкових платежів до бюджету, на думку суду були об’єктивно обумовлені, оскільки в протилежному випадку - вочевидь загрожували б настанням для товариства невигідних майнових наслідків. Вказані обставини відповідачем та його представником спростовані не були, а відтак суд вважає їх доведеними.

Інші доводи відповідача та його представника не спростовують правомірність заявлених позивачем позовних вимог та вище наведені висновки суду, а відтак не враховуються при ухваленні рішення.

Відповідно до положень ст.265 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання про судові витрати. Згідно вимог ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат пов’язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи позивач 05.03.2018 року уклав договір про надання правничої допомоги з адвокатом ОСОБА_2 /а.с.123 т.1/. За надання правової допомоги останньому було проведено оплату в розмірі 5 000 грн, що підтверджується розрахунковою квитанцією та Актом здачі-прийняття наданої правничої допомоги /а.с.124-125 т.1/.

Суд, визначаючи розмір витрат на оплату послуг адвоката, керуючись вимогами ст.137 ЦПК України, враховує складність справи та виконані адвокатом послуги, а саме – надання консультації, підготовка позовної заяви, збір письмових доказів та участь в судових засіданнях, а саме 22.03.2018 року тривалістю 9 хв.,17.04.2018 року тривалістю 33 хв. та 08.05.2018 року тривалістю 23 хв., а також ціну позову та значення справи для сторони. Слід звернути увагу, що наявний в справі розрахунок розміру наданої правничої допомоги, всупереч вимогам п.2 ч.4 ст.137 ЦПК України не містить часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт. Окрім того, переважна більшість наданих письмових доказів позивачем є фактично копіями банківських квитанцій та авансових звітів, які мались в розпорядженні ОСОБА_1, що об’єктивно свідчить про мінімальну затрату часу адвоката на їх збір.

З урахуванням вище зазначеного, а також клопотання про відкладення розгляду справи, яке обумовлювало затягування розгляду справи /а.с.161-162 т.1/, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн.

За змістом ст.141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 2285 грн 14 коп. В зв’язку із частковим задоволенням позову на користь позивача підлягає стягненню з відповідача 1930 грн 94 к. (2285 грн 14 к.*84,5%).

Керуючись ст.ст.2,4,81,82,141,142,259,263-265,268,272,273,280-282 ЦПК України, ст.ст.1158,1159,1160 ЦК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «БУ-1 Прилуки», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «БУ-1 Прилуки» (ЄДРПОУ 32512456, вул. Київська буд.307 м. Прилуки Чернігівська область,17500) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації та проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1,17500) заборгованість з виплати грошових коштів, витрачених ОСОБА_1 на придбання товарів (послуг) для ТОВ «БУ-1 Прилуки» в розмірі 193 152 грн 76 к.

Стягнути з ТОВ «БУ-1 Прилуки», (ЄДРПОУ 32512456, вул. Київська буд.307 м. Прилуки Чернігівська область, 17500) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації та проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1,17500) 2000 грн витрат на правничу допомогу та 1930 грн 94 к. в рахунок відшкодування судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги через Прилуцький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Прилуцького

міськрайонного суду ОСОБА_14