Ухвала суду № 76982045, 03.10.2018, Деснянський районний суд міста Києва

4-с/754/69/18

Справа № 754/6938/13-ц

У Х В А Л А

Іменем України

03 жовтня 2018 року Деснянський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Панченко О.М.

при секретарі Табачук Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві скаргу за скаргою Кредитної спілки «Аккорд», поданою головою правління ОСОБА_1, на дії та рішення державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гуріної Дарії Ігорівни, зацікавлена особа: ОСОБА_4, -

В С Т А Н О В И В :

26.02.2018 року представник КС «Аккорд» - ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії та рішення державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гуріної Дарії Ігорівни, зацікавлена особа: ОСОБА_4.Скарга обґрунтована тим що, 22 жовтня 2013 р. Деснянським районним судом м.Києва було видано виконавчий документ №2-3011/13 про стягнення з ОСОБА_4 на користь КС «Аккорд» заборгованості у сумі 28552 грн. В подальшому КС «Аккорд» звернулась до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження зазначивши, що ОСОБА_4 перебуває в трудових відносинах з ТОВ «Газотурбінні технології», що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 15 лютого 2018 р. на поштову адресу КС «Аккорд», простим поштовим направленням від Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві отримано постанову державного виконавця Гуріна Д.І. від 19.12.2017 р. про повернення виконавчого документу стягувану у зв'язку з тим, що у боржника відсутнє майно/кошти на яке можливо звернути стягнення, а здійсненні державним виконавцем заходи, щодо розшуку майна/коштів боржника, виявились безрезультатними. Проте з висновками державного виконавця не можливо погодитись. Одним із видів заходу примусового виконання рішення суду є звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника. Крім того, позивач зазначав місце отримання доходу божника, з метою виконання державним виконавцем своїх зобов'язань, щодо своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій. До того ж, в прохальній частині заяви про відкриття виконавчого провадження зазначено: провести стягнення з доходів боржника без перевірки майнового стану, що у свою чергу, є обов'язковою умовою для державного виконавця, щодо звернення стягнення доходів боржника. Однак, державний виконавець у порушенні Закону України «Про виконавче провадження» не виніс постанову про звернення стягнення з доходу боржника, інформацію щодо отримання доходу боржником не перевірив. Представник заявника звертав увагу суду на той факт, що за період з 31.10.2016 р. по 15.02.2018 р. (дати подачі заяви про відкриття виконавчого провадження та дати надходження постанови про повернення виконавчого документу стягувачу), з урахуванням мінімальної заробітної плати, борг міг бути стягнутий в повному обсязі, проте через бездіяльність державного виконавця та недбале ставлення до роботи, рішення суду не виконане, стягнення не проводилось. Таким чином, представник заявника просив визнати поважними і поновити причини пропущення процесуальних строків на подання скарги на дії державного виконавця; визнати неправомірними дії головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві в частині винесення постанови від 19 грудня 2017 р. про повернення виконавчого документу стягувану; скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачу за ВП№53140204 від 19.12.2017 р.

Представник заявника в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про проведення судового засідання у його відсутність, скаргу підтримав, та просив суд про її задоволення з викладених обставин в скарзі.

Державний виконавець, третя особа в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Відзиву або заперечень на скаргу не надали. Жодних клопотань від них не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи, що усі учасники справи у судове засідання не зявилися, суд ухвалив на підставі ст.ст.223,450 ЦПК України розглянути справу у їх відсутність, і на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювати фіксацію судового процесу звукозаписувальними технічними засобами.

Суд, розглянувши скаргу та додані до неї документи, прийшов до висновку про її задоволення з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з ч. 1 ст. 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 02.07.2013 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь Кредитної спілки "Аккорд" заборгованість за кредитним договором в сумі 28 292, 60 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 229,40 грн. Рішення суду не оскаржувалось, та набрала законної сили, на підставі чого позивачу 22.10.2013 р. було видано виконавчий лист №2-3011/13.

Постановою державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ ГТУ юстиції у м. Києві було відкрито виконавче провадження № 53140204 за виконавчим листом №2-3011/13 виданого Деснянським районним судом м.Києва від 22.10.2013 р.

19.12.2017 р. головним державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гуріною Д.І., в рамках виконавчого провадження ВП№53140204 було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві, на підставі п. 2 ч. 1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу вказано, що у боржника відсутнє майно на яке слід звернути стягнення, заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (а.с.4).

Заявник зазначив, що не згоден з вказаною постановою, оскільки державним виконавцем не вчинені усі можливі дії з примусового виконання виконавчого листа передбачені Законом України «Про виконавче провадження», а також інформація щодо відсутності у боржника доходів (майна), спростовується наявною у виконавчому провадженні інформаційною наданою заявником щодо місця отримання доходів боржником за місцем його роботи в ТОВ «Газотурбінні технології».

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним законом, що регулює виконання рішень судів, інших органів (посадових осіб).

Згідно з п. 3.17 Інструкції з організації примусового виконання рішень, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст.ст.1,2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Згідно п. 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановлений законодавством порядку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувану, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до відповіді №1019679323 від 05.09.2016 р. на запит №21061016 від 05.06.2016 р. до Пенсійного фонду України про осіб - боржників, які працюють за трудовими та цивільно - правовими договорами, останнє місце роботи ОСОБА_4 - ТОВ «Газотурбінні технології» (а.с. 6).

У той же час у матеріалах справи відсутня інформація, що державним виконавцем здійснювались запити щодо встановлення належності боржнику ОСОБА_4 на праві власності рухомого майна, земельних ділянок, або отримання доходу.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених ЦПК України випадках.

Зі сторони зацікавленої особи до суду не надано доказів на спростування підстав скарги та тверджень заявника.

Таким чином, суд погоджується з викладеними обставинами скарги заявника на те, що державним виконавцем не було проведено належних дій для вживання передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Щодо поновлення процесуальних строків подання скарги на дії державного виконавця, судом встановлено наступне.

Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом ( ст. 449 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що постанову про закриття виконавчого провадження від 15 лютого 2018 р. заявник отримав лише 21 лютого 2018 р., а до суду звернувся 26.02.2018 р., отже заявник подав скаргу на дії державного виконавця без пропуску строку для звернення до суду.

Статтею 451 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Уразі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

На підставі вищевикладеного, з огляду на те, що в матеріалах скарги відсутні докази того, що державним виконавцем було вчинено всі необхідні виконавчі дії з примусового виконання виконавчого листа №2-3022/13, виданого 22.10.2013 року Деснянським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_4 на користь КС «Аккорд» заборгованості у розмірі 28552 грн., а також відсутність заперечень щодо скарги, суд приходить до висновку, що заявлені у скарзі вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки, судом встановлено порушення права стягувача поверненням йому виконавчого документу.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 13, 81, 352, 354, 447-453 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження» суд,

У Х В А Л И В :

Скаргу Кредитної спілки «Аккорд», поданою головою правління ОСОБА_1, на дії та рішення державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гуріної Дарії Ігорівни, зацікавлена особа: ОСОБА_4 - задовольнити.

Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гуріної Дарії Ігорівни в частині винесення постанови від 19 грудня 2017 року про повернення виконавчого документу стягувачу.

Скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу за ВП № 53140204 від 19.12.2017 р.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Деснянський районний суд міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: