Ухвала суду № 76981884, 05.10.2018, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2-з/679/5/2018

Справа № 679/1164/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2018 року м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді Гавриленко О.М.,

секретар судового засідання Василюк Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нетішин заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно в цивільній справі №679/1164/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

До Нетішинського міського суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову.

В обґрунтування поданої заяви, ОСОБА_1 зазначає, що в провадженні Нетішинського міського суду знаходиться цивільна справа за її позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів.

Вказує, на те, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 01 жовтня 2018 року фізична особа ОСОБА_2 є власником нежитлової будівлі, загальною площею 3 452,1 кв. м, що розташована за адресою: Хмельницька область м. Нетішин, вул. Ринкова, 5а.

Також в заяві зазначає, що в провадженні Нетішинського міського суду є інші цивільні справи, з яких вбачається, що ОСОБА_2 не виконує взяті на себе зобов’язання не лише перед нею, але й перед ПАТ «Укрсоцбанк» і ОСОБА_3, за позовами яких ОСОБА_2 є відповідачем.

На підставі наведеного та посилаючись на ст.ст.151, 152 ЦПК України, з врахуванням того, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, просить накласти арешт на належну ОСОБА_2 нежитлову будівлю загальною, площею 3 452, 1 кв. м, що розташована за адресою: Хмельницька область м. Нетішин, вул. Ринкова, 5а.

За положеннями ч.ч.1,3 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з’ясування питань, пов’язаних із зустрічним забезпеченням.

Вивчивши заяву та оглянувши матеріали справи, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не підлягає задоволенню зважаючи на таке.

У відповідності до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Частиною 1 статті 151 ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (абз.1 ч.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів.

Згідно розписок від 17 березня 2016 року, 31 березня 2016 року ОСОБА_2 позичила в ОСОБА_1 кошти в сумі 15 500 доларів США, які зобов’язалась повернути до 01 червня 2016 року (а.с.6,7).

Також з розписки від 04 серпня 2017 року, наданої ОСОБА_2 для ОСОБА_1 вбачається, що остання надала ОСОБА_2 кошти в сумі 1000 доларів США, як гарантований завдаток для відчуження майна (а.с.8).

На момент подання позову до ОСОБА_2 про стягнення коштів, остання не виконала перед ОСОБА_1 свої зобов’язання.

З наданої ОСОБА_1 Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 01 жовтня 2018 року встановлено, що нежитлова будівля, загальною площею 3 452,1 кв.м, що розташована за адресою: Хмельницька область м. Нетішин, вул. Ринкова, 5а, згідно іпотечних договорів знаходиться в іпотеці, де на підставі договору відступлення прав вимоги від 21 грудня 2017 року іпотекодержателем є ОСОБА_4, а іпотекодавцем є ОСОБА_2

В заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просить забезпечити вищезазначений позов шляхом накладення арешту на вказане майно.

За положеннями статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно статті 3 Закону України «Про іпотеку», іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов’язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону. Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов’язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов’язання і є дійсною до припинення основного зобов’язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов’язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Порядок задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки передбачений у розділі V Закону України «Про іпотеку».

Зокрема, частиною першою статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Виходячи з аналізу наведених норм закону, суд приходить висновку, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю, загальною площею 3 452,1 кв.м., що розташована за адресою: Хмельницька область м. Нетішин, вул. Ринкова, 5а, яка є предметом іпотеки та засобом забезпечення вимог іпотекодержателя – ОСОБА_4, позбавить останнього права, в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

За вказаних обставин, на переконання суду, в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно: нежитлову будівлю, загальною площею 3 452,1 кв.м, що розташована за адресою: Хмельницька область м. Нетішин, вул. Ринкова, 5а, слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В заяві ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно в цивільній справі №679/1164/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Хмельницького апеляційного суду або через Нетішинський міський суд Хмельницької області (відповідно до п.п. 15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону №2147 VIII від 03 жовтня 2017 року) протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.М. Гавриленко