Рішення № 76981157, 01.10.2018, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №718/2381/18

Провадження №2/718/746/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

01.10.2018 року

Кіцманський районний суд Чернівецької області

у складі: головуючого - судді Олексюк Т.І.

секретаря - Пітак О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади села Борівці Кіцманського району Чернівецької області, Головного Управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, Кіцманської районної державної адміністрації Чернівецької області, третьої особи – ОСОБА_2 про визнання Державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 12 липня 2005 року померла її мати ОСОБА_3. 04 серпня 2006 року вона отримала свідоцтво про право на спадщину за законом посвідчене державним нотаріусом Кіцманської державної нотаріальної контори та зареєстроване в реєстрі за № 2122, за яким набула право на 1/2 частину земельної частки (паю) у землі, яка перебуває у колективній власності колгоспу «Буковина», розміром 1,69 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що знаходиться в селі Борівці Кіцманського району Чернівецької області, що належала ОСОБА_3 на підставі дублікату сертифіката на право на земельну частку (пай) серії РН № 941126. Свідоцтво про право на спадщину на іншу 1/2 частину земельної частки (паю) не видавалося. До сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 941126 внесено відповідний запис у зв’язку з передачею права на земельну частку (пай). 18 липня 2007 року на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 941126 та розпорядження Кіцманської РДА № 696 від 02.10.2006 року на її ім’я виготовлено Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 176041, земельна ділянка розташована на території Боровецької сільської ради Кіцманського району Черінвецької області, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 1,49 га, кадастровий номер 732258100:02:001:0186. Вказана земельна ділянка межує: від А до Б землі гр. ОСОБА_4, від Б до В землі гр. ОСОБА_5, від В до Г землі гр. ОСОБА_6, від Г до Д землі гр. ОСОБА_7, від Д до Е землі гр. ОСОБА_8, від Е до А землі сільської ради (дорога).

Однак в червні 2018 року вона дізналася, що вказаний Державний акт їй видано помилково на земельну ділянку, яка належала на праві власності іншій особі. Так, 21 червня 2018 року померла ОСОБА_9, яка мала на праві власності земельну ділянку згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧВ № 074202, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 1,4900 га, яка розташована на території Боровецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, кадастровий номер 7322581000:02:00160186. Спадкоємцем майна, що залишилося після смерті ОСОБА_9 за заповітом є третя особа по справі ОСОБА_2. Згідно викопіювання земельної ділянки та списків осіб, яким надаються земельні ділянки виданих Борівецькою сільською радою Кіцманського району Чернівецької області, а також розпорядження Кіцманської РДА від 20.12.2002 року за № 677, її матері ОСОБА_3 виділялася земельна ділянка площею 1,92 га, поле № 5, ділянка 17 та внесено у відповідні списки під номером 9.

Враховуючи, що згідно свідоцтва про право на спадщину за нею визнано право власності на 1/2 частину земельної частки (паю), згідно викопіювання земельної ділянки та списків осіб, яким надаються земельні ділянки виданих Борівецькою сільською радою Кіцманського району Чернівецької області, а також розпорядження Кіцманської РДА від 20.12.2002 року за № 677 її матері виділялася інша земельна ділянка, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №176041 видано помилково та підлягає визнанню недійсним.

11 лютого 2010 року помер її брат ОСОБА_10. 1/2 частину земельної частки (паю) згідно дублікату сертифіката на право на земельну частку (пай) серії РН № 941126, що належав ОСОБА_3, яка померла 12 липня 2005 року, ОСОБА_10 прийняв, однак не оформив документи на своєї ім’я і помер. Єдиним спадкоємцем майна, що залишилося після смерті ОСОБА_3 за законом є вона, дочка померлої. Інших спадкоємців та утриманців померлої, передбачених законом немає. Вона своєчасно вступила в управління спадковим майном: поховала померлу та розпорядилася її речами. Однак, в нотаріальній конторі отримати свідоцтво на спадщину за законом не можу, так як відсутній оригінал правовстановлюючого документу на земельну частку (пай). Єдиним спадкоємцем майна, що залишилося після смерті ОСОБА_10 за законом у відповідності до ст. 1262 ЦК України є вона, сестра померлого. Інших спадкоємців та утриманців померлого немає.

Просила визнати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 176041 недійсним та визнати за нею право власності на 1/2 частину земельної частки (паю) згідно дублікату сертифіката на право на земельну частку (пай) серії РН № 941126.

Позивач ОСОБА_1 подала письмову заяву про підтримання заявлених вимог.

Представник відповідача - Борівецької сільської ради пождав письмову заяву про визнання позову.

Представник Головного Управління Держгеокадастру у Чернівецькій області подав письмову заяву про розгляд справи у відсутності їх представників.

Представник відповідача - Кіцманської районної державної адміністрації в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Представник третьої особи ОСОБА_2 – ОСОБА_11 подав письмову заяву про визнання позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.16 ЦК України к ожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення;

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Як передбачено ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується Конституцією України.

Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (грунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об'єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

Згідно ст.378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст.1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Як передбачено статтею 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що12 липня 2005 року померла мати позивача ОСОБА_3.

04 серпня 2006 року позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за законом посвідчене державним нотаріусом Кіцманської державної нотаріальної контори та зареєстроване в реєстрі за № 2122, за яким набула право на 1/2 частину земельної частки (паю) у землі, яка перебуває у колективній власності колгоспу «Буковина», розміром 1,69 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що знаходиться в селі Борівці Кіцманського району Чернівецької області, що належала ОСОБА_3 на підставі дублікату сертифіката на право на земельну частку (пай) серії РН № 941126.

Свідоцтво про право на спадщину на іншу 1/2 частину земельної частки (паю) не видавалося.

До сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 941126 внесено відповідний запис у зв’язку з передачею права на земельну частку (пай).

18 липня 2007 року на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 941126 та розпорядження Кіцманської РДА № 696 від 02.10.2006 року на ім’я позивача ОСОБА_1 виготовлено Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 176041, земельна ділянка розташована на території Боровецької сільської ради Кіцманського району Черінвецької області, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 1,49 га, кадастровий номер 732258100:02:001:0186.

Зазначена земельна ділянка межує: від А до Б землі гр. ОСОБА_4, від Б до В землі гр. ОСОБА_5, від В до Г землі гр. ОСОБА_6, від Г до Д землі гр. ОСОБА_7, від Д до Е землі гр. ОСОБА_8, від Е до А землі сільської ради (дорога). 21 червня 2018 року померла ОСОБА_9, яка мала на праві власності земельну ділянку згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧВ № 074202, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 1,4900 га, яка розташована на території Боровецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, кадастровий номер 7322581000:02:00160186.

Спадкоємцем майна, що залишилося після смерті ОСОБА_9 за заповітом є ОСОБА_2.

Згідно викопіювання земельної ділянки та списків осіб, яким надаються земельні ділянки виданих Борівецькою сільською радою Кіцманського району Чернівецької області, а також розпорядження Кіцманської РДА від 20.12.2002 року за № 677, ОСОБА_3 виділялася земельна ділянка площею 1,92 га, поле № 5, ділянка 17 та внесено у відповідні списки під номером 9.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за позивачем визнано право власності на 1/2 частину земельної частки (паю), згідно викопіювання земельної ділянки та списків осіб, яким надаються земельні ділянки виданих Борівецькою сільською радою Кіцманського району Чернівецької області, а також розпорядження Кіцманської РДА від 20.12.2002 року за № 677 ОСОБА_3 виділялася інша земельна ділянка, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №176041.

Оскільки Державний акт видано позивачу помилково на земельну ділянку, яка належала на праві власності іншій особі, його належить визнати недійсним.

Судом також встановлено, що 11 лютого 2010 року помер брат позивача ОСОБА_10.

1/2 частину земельної частки (паю) згідно дублікату сертифіката на право на земельну частку (пай) серії РН № 941126, що належав ОСОБА_3, яка померла 12 липня 2005 року, ОСОБА_10 прийняв, однак не оформив документи на своєї ім’я і помер.

Єдиним спадкоємцем майна, що залишилося після смерті ОСОБА_3 за законом є позивач, дочка померлої. Інших спадкоємців та утриманців померлої, передбачених законом немає.

Єдиним спадкоємцем майна, що залишилося після смерті ОСОБА_10 за законом, у відповідності до ст. 1262 ЦК України, є позивач, сестра померлого. Інших спадкоємців та утриманців померлого немає.

Позивач своєчасно вступила в управління спадковим майном: поховала померлу та розпорядилася її речами, але отримати свідоцтво на спадщину за законом позбавлена можливості через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на земельну частку (пай).

За вищенаведених підстав та встановлених судом обставин, заявлені вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 3, 15, 16, 317, 328, 373, 378, 392, 1225, 1262, 1268 ЦК України, ст. ст. 78, 79, 79-1, 81, 126 Земельного Кодексу України, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 6, 7, 10, 11, 12, 13, 17, 18, 76-81, 223, 259, 263, 264, 265 268, 352, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 176041, виданий на підставі розпорядження Кіцманської районної державної адміністрації за № 696 від 02.10.2006р., на земельну ділянку, яка розташована на території Боровецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 1,49 га, кадастровий номер 7322581000:02:001:0186, на ім`я ОСОБА_1, недійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право на 1/2 частину земельної частки (пай) згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 941126, розміром 1,69 в умовних кадастрових гектарах, яка перебуває в колективній власності колгоспу «Буковина» с.Борівці Кіцманського району Чернівецької області, вартістю 29466 гривень, що належав на праві ОСОБА_3, яка померла 12 липня 2005 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 08.10.2018 року.

Суддя: