Рішення № 7698086, 01.02.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.10                                                                                 Справа № 17/318

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСТРОЙУГОЛЬ», м. Алчевськ Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕЛД-ІНТЕР+», м. Красний Луч Луганської області

про стягнення 394555 грн. 47 коп.

Суддя Фонова О.С.

Представники:

від позивача: Олійник Т.В., юрисконсульт, довіреність № б/н від 12.05.2009;

від відповідача - представник не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 350000 грн., пені у сумі 44013,70 грн., інфляційних нарахувань у сумі 6300,00 грн., 3% річних у сумі 1591,78 грн.

Представником позивача в судовому засіданні 01.02.2010 надано суду заяву про зменшення позовних вимог № б/н від 01.02.2010, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача борг у сумі 350000 грн., пеню у сумі 33480,13 грн., інфляційні нарахування у сумі 6300,00 грн. та 3% річних у сумі 4775,34 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшення розміру позовних вимог є правом позивача. Тому, та з урахуванням дотримання всіх вимог, зменшення розміру позовних вимог за вказаною заявою позивача прийнято судом до розгляду.

Відповідач телеграмою, котра надійшла до суду 28.12.2009, просив суд відкласти розгляд справи №17/318, у зв‘язку з хворобою кваліфікованого представника відповідача. Дане клопотання судом було задоволено.

Відповідач, вдруге, клопотанням №10 від 20.01.2010, котре здано до канцелярії суду 20.01.2010, просив суд відкласти розгляд справи №17/318, у зв‘язку з хворобою компетентного представника відповідача Загуменної Є.Е., а також вирішення питання по мировій угоді між відповідачем та позивачем, після якого буде погашена заборгованість.

Вказане клопотання відповідача вдруге було судом задоволено.

Однак, з приводу укладання мирової угоди представник позивача 01.02.2010 надав пояснення, що від відповідача не надходило жодних пропозицій щодо укладення мирової угоди. Крім того, позивач не мав та немає наміру укладати мирову угоду з відповідачем.

Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 17.12.2009, 28.12.2009, 21.01.2010, 01.02.2010 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМСТРОЙУГОЛЬ»(позивач у справі), як Позикодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФЕЛД-ІНТЕР+»(відповідач у справі), як Позичальником, як був укладений договір позики № 78 від 14.05.2009 (далі - Договір).

Згідно пункту 1 Договору, Позикодавець бере на себе зобов’язання по наданню Позичальникові безпроцентної позики в сумі 350000,00 грн.

Відповідно до пункту 3 Договору, позичальник зобов’язався здійснити повернення безпроцентної позики, обумовленої в пункті 1 Договору, в строк до 14.06.2009 шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позикодавця.

Пунктом 6 Договору, встановлено, що позика вважається поверненою з моменту зарахування суми позики на поточний рахунок Позикодавця.

В разі невчасного повернення суми позики Позичальник сплачує Позикодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від непогашеної суми.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що на виконання умов Договору він 20.05.2009 перерахував відповідачу позику у сумі 350000 грн. на його розрахунковий рахунок, яку відповідач повинен був повернути до 14.06.2009. Однак, на даний час позика у сумі 350000 грн. не повернута, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду за її стягненням.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 33480,13 грн. за період з 15.06.2009 по 27.11.2009, інфляційні нарахування у сумі 6300,00 грн. за період з червня 2009 року по жовтень 2009 року та 3% річних у сумі 4775,34 грн. за період з 15.06.2009 по 27.11.2009.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, явку повноважного представника в жодне судове засідання не забезпечено.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правове регулювання правовідносин сторін здійснюється главою 71 ЦК України. Зокрема, статтею 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як встановлено у частині 1 статті 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Згідно статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач надав відповідачу позику у сумі 350000 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача від 20.05.2009 (а.с.28 на звороті).

В порушення умов договору відповідач не повернув позику в повному обсязі та вчасно в строк до 14.06.2009. Докази повернення позики на час розгляду справи також відсутні.

У зв’язку з викладеним, заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 350000 грн. підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивач також просить стягнути пеню у сумі 33480,13 грн. за період з 15.06.2009 по 27.11.2009.

Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань передбачена сторонами у п. 6 Договору у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення.

У зв’язку з викладеним, вимога про стягнення пені є обґрунтовано заявленою, вірно нарахованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення інфляційних нарахувань у сумі 6300,00 грн. за період з червня 2009 року по жовтень 2009 року та 3% річних у сумі 4775,34 грн. за період з 15.06.2009 по 27.11.2009.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань у відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та вірно нарахованими.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення основного боргу у сумі 350000 грн., пені у сумі 33480,13 грн., інфляційних нарахувань у сумі 6300,00 грн., 3% річних у сумі 4775,34 грн. є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню повністю, з віднесенням судових витрат на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

При зменшенні позовних вимог, судові витрати в частині зменшення покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕЛД-ІНТЕР+», м. Красний Луч Луганської області, вул. Карла Маркса, буд. 79, ідентифікаційний код 32292819 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСТРОЙУГОЛЬ», м. Алчевськ Луганської області, вул. Липовенка, буд. 2в, ідентифікаційний код 32545240, борг у сумі 350000 грн., пеню у сумі 33480,13 грн., інфляційні нарахування у сумі 6300,00 грн., 3% річних у сумі 4775,34 грн.; витрати по оплаті держмита у сумі 3945,55 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 231,68 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 02.02.2010.

Суддя                                                                       О.С. Фонова