Ухвала суду № 76980845, 08.10.2018, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/4050/18

1-в/705/885/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2018 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Кормана О.В.

з участю

секретаря судового засідання Власової Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Умані Черкаської області в режимі відеоконференції між судом та Державною установою «Старобабанівська виправна колонія (№92)» заяву засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, про перерахунок строку попереднього ув'язнення,

з участю:

прокурора Тарасенка О.В.

представника адміністрації СВК № 92

(в режимі відеконференції) Глущика О.П.

засудженого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Засуджений ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в якій просив суд відповідно до постанови Верховного Суду України від 29.08.2018 року застосувати до нього ч.5 ст.72 КК України і перерахувати йому строк його перебування під вартою з 03.03.2017 року до вступу вироку в законну силу, тобто по 01.08.2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дня позбавлення волі.

У судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 свою заяву підтримав, просив її задовольнити.

Представник ДУ «Старобабанівська виправна колонія (№92)» зазначив, що покладається на думку суду.

Прокурор у судовому засіданні вважав, що заява засудженого підлягає поверненню, так як ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03.02.2018 року засудженому вже було відмовлено в задоволенні клопотання про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання на підставі Закону України №838. Ухвала суду набрала законної сили. Повторне зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання порушує вимоги ст.533 КПК України. Згідно висновку, викладеного в постанові Великої палати Верховного Суду від 29.08.2018 року під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України №838. Вказаний висновок є обов'язковим для судів. Тобто, суд після 29.08.2018 року позбавлений правових підстав винести ухвалу про відмову в задоволенні клопотання засудженого, так як це буде суперечити ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів». З метою недопущення загальних засад кримінального провадження клопотання слід повернути заявнику.

Розглянувши заяву засудженого, дослідивши в частині, яка стосується вирішуваного питання, матеріали особової справи ОСОБА_1, заслухавши пояснення засудженого, думку прокурора, представника СВК № 92, суд вважає, що клопотання засудженого ОСОБА_1 не підлягає до задоволення.

Суд встановив, що ОСОБА_1 засуджений вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 28.03.2017 року за ч.2 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі. Відповідно до ч.1 ст.71 КК України остаточне покарання ОСОБА_1 визначено шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 14.12.2013 року у виді 1 місяця позбавлення волі до покарання, призначеного за даним вироком суду, і остаточно вважається засудженим на 2 роки 1 місяць позбавлення волі. Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишено тримання під вартою. Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахується з часу його затримання - з 03.03.2017 року. На підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано ОСОБА_1 в строк відбування покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув'язнення з 03.03.2017 року по 28.03.2017 року, із розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає двом дням позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 01.08.2017 року вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 28.03.2017 року стосовно ОСОБА_1 залишений без змін. Відповідно до ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_1 у строк відбування покарання зараховано термін тримання під вартою з 03.03.2017 року по 20.06.2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Таким чином, вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 28.03.2017 року щодо засудженого ОСОБА_1 набрав законної сили 01.08.2017 року.

26 жовтня 2017 року до Уманського міськрайонного суду Черкаської області вже надходила заява засудженого ОСОБА_1, в якій він просив застосувати до нього закон №838 ч.5 ст.72 КК України та перерахувати йому строк тримання під вартою в СІЗО №23 м.Полтави до прибуття в СВК №92 з 03.03.2017 року по 26.09.2017 року. Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 3 лютого 2018 року відмовлено в задоволенні клопотання засудженого. Суд своє рішення мотивував тим, що вказане питання вже розглядалось судом, тому повторний розгляд вказаного клопотання є неприпустимим. Ухвала суду від 03.02.2018 року в апеляційному порядку не оскаржувалась і набрала законної сили.

Враховуючи те, що питання зарахування строку попереднього ув'язнення за період часу, який зазначений у заяві засудженого, вже вирішувалось у вироці від 28.03.2017 року, ухвалі апеляційного суду від 01.08.2017 року, ухвалі суду від 03.02.2018 року, і вказані судові рішення набрали законної сили, на час їх постановлення діяли ті самі норми матеріального та процесуального права, суд позбавлений можливості повторно розглядати питання про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання та ухвалити рішення, відмінне від рішень суду, які набрали законної сили, так як у випадку задоволення заяви будуть одночасно існувати протилежні за змістом судові рішення, які набрали законної сили, і які підлягають безумовному виконанню на території України. В даному випадку засуджений, в разі незгоді з судовими рішеннями, ухваленими раніше, повинен оскаржувати ухвалу апеляційного суду від 01.08.2017 року в касаційному порядку, а ухвалу суду від 03.02.2018 року в апеляційному порядку, ставлячи питання про поновлення строку на, відповідно, касаційне чи апеляційне оскарження.

Суд вважає, що підстави для повернення заяви засудженому, про що зазначив прокурор у своїй доповіді, відсутні, так як чинним КПК України таке рішення за результатами розгляду заяви засудженого не передбачене. При цьому, суд наголошує, що в даному випадку суд відмовляє в задоволенні клопотання засудженого не у зв'язку з відсутністю підстав для зарахування строку попереднього ув'язнення у строку покарання з урахуванням положень Закону України №838 та правового висновку Великої палати Верховного Суду, а виключно з підстав наявності інших судових рішень з питань, викладених у заяві засудженого, які набрали законної сили.

На підставі наведеного вище, керуючись ст. ст.537, 539 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви засудженого ОСОБА_1 про зарахування строку попереднього ув'язнення.

Копію ухвали направити ОСОБА_1 для відому.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі апеляції протягом 7 днів з дня проголошення ухвали, а засудженим - протягом 7 днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя О.В. Корман