Рішення № 7698031, 28.01.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.10                                                                                 Справа № 17/340

За позовом Державного підприємства „Свердловантрацит”, м. Свердловськ Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Загальна справа”, м. Свердловськ Луганської області

про стягнення 25995 грн. 97 коп.

Суддя Фонова О.С.

Представники:

від позивача: Твердохліб Л.А. - юрисконсульт, довіреність № 14-175д від 17.06.08;

від відповідача - представник не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 18658,40 грн. та штрафу у сумі 7337,57 грн.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Між Державним підприємством „Свердловантрацит” (позивач у справі), як Замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Загальна справа” (відповідач у справі), як Виконавцем, був укладений договір № 1279/6-08 від 07.05.2008 (далі - Договір).

Згідно з пунктом 1.1 Договору, Замовник доручає, а Виконавець зобов'язався виконати для ВП «Шахта Червоний партизан»роботи по розбиранню будівлі «Зоря», а Замовник зобов'язався прийняти виконані роботи і сплатити їх на умовах цього Договору.

Відповідно до пунктів 2.2-2.3 Договору, загальна сума цього Договору складає 104822,40 грн.

Оплата за виконані роботи здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 14 днів з моменту підписання обома сторонами акту виконаних робіт форми №2.

Пунктами 3.1-3.2 Договору встановлено, що роботи повинні бути виконані протягом 60 календарних днів з моменту підписання Договору обома сторонами.

Після виконання робіт Виконавець протягом трьох днів надає Замовникові двосторонній акт здачі-приймання виконаних робіт.

Згідно пункту 4.1 Договору передбачено, за порушення строків виконання зобов'язань з Виконавця стягується пеня у розмірі 0,1% вартості несвоєчасно виконаних робіт, по яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягається штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що в порушення умов Договору, відповідач на момент звернення позивач до суду, роботи не виконав у встановлені Договором строки.

Таким чином, позивач звертається до суду з вимогою про стягнення пені у сумі у сумі 18658,40 грн. за період з 07.07.2008 по 31.12.2008 (згідно уточнення позивача № 77-юр від 27.01.2010) та штрафу у сумі 7337,57 грн. за невиконання зобов’язань за Договором.

Відповідачем відзиву на позовну заяву та пояснень стосовно суті спору не надано, явку повноважних представників у судові засідання не забезпечено.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Судом встановлено, що у відповідності з пунктом 3.1 Договору, роботи повинні бути виконані протягом 60 календарних днів з моменту підписання Договору обома сторонами. Договір підписаний сторонами 07.05.2008, тобто відповідач повинен виконати роботи до 06.07.2008 включно.

Після виконання робіт Виконавець протягом трьох днів надає Замовникові двосторонній акт здачі-приймання виконаних робіт (пункт 3.2 Договору).

Відповідачем доказів виконання робіт та підписання акту здачі-приймання виконаних робіт суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність обставин, що обумовлюють настання відповідальності за несвоєчасне виконання робіт, що передбачена пунктом 4.1 Договору.

З приводу правової природи такої відповідальності слід зазначити наступне.

В силу частини 1 статті 216, частини 1 статті 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

Стаття 611 ЦК України встановлює такий правовий наслідок порушення зобов`язання як сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина 1 статті 549 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частина 2 статті 549 ЦК України визначає, що штрафом є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Згідно з частиною 3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина 2 статті 551 ЦК України).

Відповідно до частини 4 статті 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно частини 2 статті 4 ГК України особливості регулювання майнових відносин суб’єктів господарювання визначаються Господарським кодексом України.

Так, Господарський кодекс України називає неустойку, штраф і пеню різновидами штрафних санкцій, але не визначає ні один із цих різновидів.

Частина 3 статті 549 ЦК України особливістю пені визнає те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Коли обов’язок боржника сплатити грошову суму чи передати майно кредиторові у зв’язку з порушенням зобов’язання не підпадає під визначення штрафу чи пені, слід керуватися визначенням неустойки, що наводиться у частині 1 статті 549 ЦК України, оскільки штраф та пеня є різновидом неустойки, що не вичерпують всього змісту поняття неустойки.

Дана правова позиція викладена також у постанові Вищого господарського суду України від 27.01.2009 у справі № 15/287-08.

Таким чином, позивачем обґрунтовано та вірно нараховано пеню у сумі 18658,40 грн. за період з 07.07.2008 по 31.12.2008 та штраф у сумі 7337,57 грн. за невиконання зобов’язань за Договором, які підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню повністю, з віднесенням судових витрат на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Відповідно до пункту «а»частини 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»№ 7-93 від 21.01.1993, державне мито з заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду, сплачується у розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ціна позову складає 25995,97 грн., отже державне мито складатиме 259,96 грн., тоді як позивачем сплачено 260,00 грн. Зайве сплачене держане мито у сумі 0,04 грн. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Загальна справа”, м. Свердловськ Луганської області, вул. Карла Лібкнехта, буд. 24, ідентифікаційний код 32355653, на користь Державного підприємства „Свердловантрацит”, м. Свердловськ Луганської області, вул. Енгельса, буд. 1, ідентифікаційний код 32355669, пеню у сумі 18658,40 грн. та штраф у сумі 7337,57 грн., витрати по оплаті держмита у сумі 259,96 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн., видати наказ.

3.          Повернути Державному підприємству „Свердловантрацит”, м. Свердловськ Луганської області, вул. Енгельса, буд. 1, ідентифікаційний код 32355669, зайве сплачене державне мито у сумі 0,04 грн.

Підставою для повернення державного мита є дане рішення, засвідчене печаткою господарського суду Луганської області.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 01.02.2010.

Суддя                                                                       О.С. Фонова