Постанова № 76978901, 01.10.2018, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/11003/18

Провадження №3/592/1716/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2018 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Литовченко Олександр Володимирович, за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, захисника-адвоката ОСОБА_2, розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не одруженого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (Благодатна), 34, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3. 8, зі слів не працюючого,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

04.08.2018 о 23.29 годині в м. Суми на вул. Іллінська, 12 водій ОСОБА_1 керував т.з. Toyota Avensis н.з. ВМ7387АР з ознаками алкогольного сп’яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, від проходження освідування на стан алкогольного сп’яніння за допомогою газоаналізатора «Alkotest Drager» та від проходження освідування у закладі охорони здоров’я СОНД відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав. Пояснив, що він дійсно керував автомобілем Toyota Avensis н.з. ВМ7387АР у вказаному в протоколі місці та час. Працівники патрульної поліції після зупинки пропонували йому пройти медичне освідування на місці за допомогою газоаналізатора «Alkotest Drager», але оскільки він не довіряє цьому приладу - відмовився проходити освідування. Взагалі він проживає в смт. Середина Буда та практично не розуміє української мови, а працівники поліції не пояснювали доступною для нього російською мовою свої дії. Він погодився спочатку їхати до медичної установи для проходження обстеження, але працівники патрульної поліції замість того, щоб повезти його в наркологічний диспансер на вул. Куликівську, чомусь повезли на вулицю Білопільський шлях. Він не розумів куди його привезли, в медичній установі лікар також розмовляв незрозумілою для нього українською мовою, нічого доступно не пояснював. Внаслідок чого він відмовився проходити обстеження. Просив закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП.

Захисник ОСОБА_2, в судовому засіданні зазначив, що в матеріалах справи відсутні належні докази, які дають підстави встановити наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП в діях ОСОБА_1, в зв’язку з чим, просив на підставі ст. 247 КупАП провадження у справі закрити у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ч.1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, висновком експерта тощо, а згідно ч.2 цієї норми Закону обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Адміністративна відповідальність особи, яка керує транспортним засобом, згідно диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП настає, зокрема у разі, коли така особа відмовляється від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною і вона лише описує безпосередньо саме правопорушення, але для повного визначення ознак цього правопорушення відсилає до інших галузей права, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, в тому числі осіб, які керують транспортними засобами, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України (Правила дорожнього руху України).

Така норма має загальний і конкретизований зміст. Загальний зміст бланкетної диспозиції передається словесно-документною формою відповідної статті КУпАП і в обов’язковому порядку включає положення інших нормативно-правових актів. Із загальним змістом бланкетної диспозиції пов'язане визначення діяння як правопорушення певного виду та встановлення за нього адміністративної відповідальності, а конкретизований зміст цієї диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює адміністративно-правову норму більш конкретним змістом.

Згідно з п.2.9 (а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У відповідності до вимог п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння.

Так, установленим порядком проходження медичного огляду, про який йдеться мова, є визначена у ст.266 КУпАП, розділі ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (затверджена наказом МВС 07.11.2015 № 1395, зареєстрована в МЮ 10.11.2015 № 1408/27853), розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затверджена спільним наказом МВС та МОЗ 09.11.2015 № 1452/735 та зареєстрована в МЮ 11.11.2015 за № 1413/27858) і п.п.3-8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (затверджений постановою КМ 17.12.2008 № 1103, з послідуючими змінами), процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння і безпосередньо порядок проведення такого огляду.

Згідно встановленої вказаним законодавством України процедури огляд водія на стан сп'яніння проводиться поліцейським: 1) на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції, у присутності 2-х свідків; 2) у відповідному закладі охорони здоров’я (в тому числі у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами), не пізніше 2-х годин з моменту встановлення підстав для його здійснення і огляд проводиться в присутності поліцейського.

Проте, вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 дотримано не було.

Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КупАП підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Зокрема, Протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 443405 від 05.08.2018, від підписання якого ОСОБА_1 відмовився, що підтверджується наданими ним поясненнями в судовому засіданні та вбачається з оглянутого відеозапису з нагрудних камер працівників поліції. Даний протокол складений працівником поліції з недоліками, оскільки в ньому зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Огляд на стан сп’яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря нарколога висновок № 3344 чим порушив п.2.9а ПДР України (а.с.1). Суд констатує наявність таких порушень. але в той же час вважає його належним та допустим доказом, який в сукупності з іншими дослідженими доказами надає можливість суду прийти до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП.

Крім протоколу про адміністративне правопорушення факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, об'єктивно підтверджується іншими доказами у справі, а саме:

-Показаннями наданими в судовому засіданні свідка ОСОБА_4 – інспектора роти № 2 батальйону УПП в Сумській області, відповідно до яких по лінії 102 на службовий планшет прийшло повідомлення про можливий рух транспортного засобу по вул. Іллінській в м. Суми під керуванням водія, який перебуває у стані алкогольного сп’яніння. Зупинили авто Toyota Avensis н.з. ВМ7387АР. Поведінка ОСОБА_1, який керував т.з. вказувала на явні ознаки алкогольного спяніння (вів себе імпульсивно, реагував неадекватно, почервоніле обличчя. Різкий запах алкоголю з порожнини роту). В присутності двох свідків він відмовився пройти обстеження за допомогою газоаналізатора «Alkotest Drager», був згоден проїхати в медичний заклад та там пройти обстеження. В лікарні на Білопільському Шляху, 22 відмовився проходити обстеження. Лікар надав відповідний висновок. ОСОБА_1 роз’яснювали. Що наркологічний диспансер перенесли з вул. Куликівської на вулицю Білопільський Шлях. У медичному закладі відеозйомка не проводилась оскільки там заборонено відеозапис через лікарську таємницю.

-Письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо обставин відмови водія ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на місці зупинки водія за допомогою алкотестера Драгер та згоди пройти освідування в СОНД (а.с. 3,4).

-Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.08.2018 о 00 год. 25 хв. ОСОБА_1 направлений до СОНД у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп’яніння: не проводився, почервоніння обличчя, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає ситуації, керування т.з. з ознаками алкогольного сп’яніння.

-ОСОБА_3 медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 3344 від 05.08.18, відповідно до якого ОСОБА_1 від медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння категорично відмовився.

-Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного. Наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів. Що знижують увагу та швидкість реакції від 05.08.2018 № 3344, складений лікарем –наркологом ОСОБА_7. відповідно до якого ОСОБА_1 від медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння категорично відмовився (а.с. 20;

Як вбачається з показань свідка ОСОБА_7 – лікаря-нарколога, який проводив огляд ОСОБА_1. даний огляд проводився в медичній установі за адресою Білопільський Шлях, 22. ОСОБА_1 ним надавались роз’яснення де він перебуває та щодо процедури обстеження. Працівниками поліції було надано направлення на огляд. ОСОБА_1 був метушливий. Балакучий, мова змазана, не відповідна артикуляція. Шкіра почервоніла, хода з хитанням. Був різкий запах алкоголю. Сам ОСОБА_1 пояснював, що пив горілку та пиво. Після візуального огляду йому було запропоновано пройти медичне обстеження на алкогольне сп’яніння від чого він в категоричній формі відмовився. Без інструментального дослідження не можна переходити до відбору біологічних зразків. В медичній установі заборонена відеозйомка, оскільки існує медична таємниця, свідки також не запрошувались.

В матеріалах справи наявні диски з відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, оглянутими в судовому засіданні, на яких зафіксовано фактичну відмову ОСОБА_1 на неодноразові законні вимоги працівників поліції від проходження освідування на стан алкогольного сп’яніння в присутності свідків. Також ОСОБА_1 відмовився отримувати копію протоколу про адміністративне правопорушення.

Щодо надання показань ОСОБА_1, що він не розуміє українську мову, суд зазначає наступне, ОСОБА_1 є громадянином України - особою, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України та постійно проживає на її території, закінчував школу на території України. Відповідно до ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Клопотань про надання судом перекладача для участі в розгляді справи не заявляв. Виходячи з викладеного суд вважає, що під час оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення державна мова, застосована на підставі діючих законів працівниками поліції була доступна для розуміння ОСОБА_1

Аналізуючи зазначені положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.

Вищенаведені докази в їх сукупності підтверджують порушення ОСОБА_1 вимог, передбачених п. 2.5 Правил дорожнього руху України та, відповідно, наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне накласти адміністративне стягнення передбачене санкцією частини 1 статті 130 КупАП у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Згідно ст. 40-1 КупАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» суд стягує з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 352 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, ч. 3 ст. 130, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст.130 КупАП та накласти на нього адміністративне стягнення у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 352 грн. 40 коп. за наступними реквізитами: отримувач коштів – ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, ЄДРПОУ – 37993783, банк отримувача – ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача – 820019, рахунок – 31215256700001, код платежу – 22030106.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 20400 грн.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.В. Литовченко