Вирок № 76978245, 02.10.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 414/6845/17

провадження № 1-кп/415/202/18

ВИРОК

Іменем України

02.10.18 м. Лисичанськ

Колегія суддів Лисичанського міського суду Луганської області у складі:

головуючого судді Старікової М.М.

судді Грибанової Л.О.

судді Луньової Д.Ю.

за участю: секретаря Демченко Е.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12015130240000624 від 22 березня 2015 року у відношенні

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, не є особою з інвалідністю, одруженого, не працюючого, раніше судимого: 10 листопада 2000 року Лисичанським міським судом за ч. 3 ст. 142 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, 26 листопада 2008 року Стаханівським міським судом за ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ст. 304, ст. 70, ст. 71 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, -

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Гусака О.О.

захисника Бондаренка Ю.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_3

В С Т А Н О В И Л А:

21 березня 2015 року, приблизно о 19 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, з іншою особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, прийшли до будинку потерпілого ОСОБА_3, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, для отримання від останнього медичної допомоги.

Перебуваючи в будинку, у ОСОБА_1 та іншої особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, виник умисел на заволодіння чужим майном і реалізуючи свій умисел вони стали погрожувати ОСОБА_3 застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого, а саме, демонструючи йому ніж, не встановленого зразку, який вони відкрито передавали один одному, приставляли до шиї ОСОБА_3, примушуючи його, віддати їм грошові кошти. З метою залякування потерпілого, надання своїм погрозам реального характеру, ОСОБА_1 наніс ОСОБА_3 два удари кулаком в область грудної клітини та удар кулаком в голову, чим завдав йому фізичний біль. Після цього, ОСОБА_3, реально побоюючись за своє життя та здоров'я, прагнучі припинити його побиття, передав ОСОБА_1 та іншій особі грошові кошти на суму 7 500 гривень, якими вони заволоділи, чим спричинили потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму. Покидаючи територію домоволодіння потерпілого, ОСОБА_1 та інша особа заволоділи металевою триногою для чистки взуття, яка не представляє матеріальної цінності для потерпілого.

З викраденим майном, ОСОБА_1 та інша особа втекли з місця скоєння злочину, розпорядившись ним на власний розсуд.

Стороною обвинувачення вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.187 КК України, як вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій.

02.10.2018 року, під час судового розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015130240000624 від 22 березня 2015 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Гусаком Олексієм Олександровичем, якому на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_1, за участю захисника Бондаренка Ю.Ю., на підставі ст.ст.468, 469, 470, 472 КПК України, була укладена угода про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, обвинувачений, діючи добровільно ініціював укладення угоди під час судового розгляду і щиро каючись, беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, відповідно до обставин і правової кваліфікації, яка викладена в даній угоді, а також зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в повному обсязі у судовому провадженні, при цьому сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні основного покарання ОСОБА_1 за ч.2 ст.187 КК України, з урахуванням обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого та відомостей про його особу, який одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, страждає на тяжке захворювання, із застосуванням ч.ч. 1,2 ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією частини 2 статті 187 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком, який визначить суд.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз'яснені йому судом наслідки укладення та затвердження угоди, визначені ст.473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку, згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого, він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст.476 КПК України. При цьому зазначив, що здатний реально виконати взяті на себе, відповідно до угоди, зобов'язання та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене сторонами покарання. Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Потерпілий ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, надав письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Гусаком О.О. та обвинуваченим ОСОБА_1, з якої вбачається, що з покаранням, узгодженим прокурором та обвинуваченим, повністю згоден, просив розглянути угоду про визнання винуватості за його відсутності.

Прокурор Гусак О.О. у судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Захисник Бондаренко Ю.Ю. також, вважав можливим, затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди, між його підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та Кримінальним кодексом України, при цьому обвинуваченим вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинуваченого про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутих ОСОБА_1 обвинувачень, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких, шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Згідно до ст. 474 ч. 3 КПК України, якщо угоду досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, а його дії стороною обвинувачення обґрунтовано кваліфіковані: за ч.2 ст.187 КК України, як вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій.

На виконання вимог ст. 474 КПК України, судом з'ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, що буде до нього застосовано, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 02 жовтня 2018 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Гусаком Олексієм Олександровичем та обвинуваченим ОСОБА_1, за участю захисника Бондаренка Ю.Ю., відповідає вимогам ст. 469, ст. 472 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим скарги не подавались.

Потерпілий ОСОБА_3 надав письмову згоду на укладення угоди між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1, з покаранням, узгодженим сторонами угоди згоден, майнових претензій до обвинуваченого не має.

Умови даної угоди - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченого, який одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, а саме: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, повністю примирився з потерпілим, відшкодував йому шкоду в повному обсязі, а також наявності тяжкого захворювання обвинуваченого, що підтверджується довідками з ЦМЛ ім.Титова міста Лисичанська, та обставин, які відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченого - повного визнання вини, щирого каяття, добровільного відшкодування завданих збитків, що дають підстави суду вважати, що виправлення останнього та попередження вчинення ним нових злочинів можливо досягти, призначивши йому покарання за ч.2 ст. 187 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції даної статті у виді позбавлення волі, з застосуванням ст. 69 КК України.

Застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України відповідає вимогам діючого законодавства.

Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань - не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, суд дійшов висновку, про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ст.474 ч.7 КПК України, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 77 КК України, підстав для застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна у разі звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, суд не вбачає.

Запобіжний захід, обраний стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 у виді домашнього арешту до набрання вироком законної сили, слід скасувати.

Цивільний позов, у встановленому законом порядку, потерпілим ОСОБА_3, не пред'явлений, у зв'язку з повним відшкодуванням завданих збитків.

Відповідно до ст.122, ч. 2 ст. 124 КПК України, у зв'язку з проведенням під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження стосовно ОСОБА_1:

- дактилоскопічної експертизи № 736/340 від 04.04.2015 року (а.с.46-57) судові витрати на залучення експертів у сумі 982 грн. 08 коп. (а.с.58), підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави (одержувач - УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31112115012051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998.

Відповідно до ст. 100 КПК України, речові докази:

-12 слідів рук та дактилокарту на ім'я ОСОБА_3, які згідно постанови ст. слідчого Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 04.04.2015 року та квитанції №000230, знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - слід зберігати в матеріалах кримінального провадження № 12017130240002238 від 24.10.2017 року;

-металева тринога для очищення взуття, яка згідно постанови ст. слідчого Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 04.04.2015 року (а.с.59) та розписки (а.с.37), передана на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_8 - підлягає поверненню власнику - потерпілому ОСОБА_8;

-диск СD-R, який згідно постанови ст. слідчого Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області, від 19.09.2017 року (а.с.217), зберігається в матеріалах кримінального провадження № 12015130240000624 від 22 березня 2015 року (а.с.219) - необхідно залишити в матеріалах даного кримінального провадження.

Керуючись ч.2 ст. 373, статтями 374, 474, 475 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 02.10.2018 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Гусаком Олексієм Олександровичем, якому на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_1, за участю захисника Бондаренка Ю.Ю., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015130240000624 від 22 березня 2015 року відносно ОСОБА_1, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.187 КК України.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначити узгоджене сторонами кримінального провадження покарання, із застосуванням ст. 69 КК України - у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід у виді домашнього арешту, обраний згідно ухвали Лисичанського міського суду Луганської області від 21.08.2018 року у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили - скасувати.

Відповідно до ст. 72 ч. 5 КК України (в редакції Закону від 18.05.2017 року № 2046-УІІІ) зарахувати в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_1 за даним вироком покарання, строк попереднього ув'язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі з моменту обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою - з 23 жовтня 2017 року по 21 серпня 2018 року .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів за проведення дактилоскопічної експертизи № 736/340 від 04.04.2015 року у сумі 982 (дев'ятсот вісімдесят дві) грн. 08 коп. (одержувач - УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31112115012051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998).

Речові докази:

-12 слідів рук та дактилокарту на ім'я ОСОБА_3, які згідно постанови ст. слідчого Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 04.04.2015 року та квитанції №000230, знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - зберігати в матеріалах кримінального провадження № 12017130240002238 від 24.10.2017 року;

-металеву триногу для очищення взуття, яка згідно постанови ст. слідчого Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 04.04.2015 року та розписки, передана на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_8 - повернути власнику - потерпілому ОСОБА_8;

-диск СD-R, який згідно постанови ст. слідчого Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 19.09.2017 року, зберігається в матеріалах кримінального провадження № 12015130240000624 від 22 березня 2015 року - залишити в матеріалах даного кримінального провадження.

Відповідно до ст. 532 КПК України, вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч.3 ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому, та направити потерпілому, в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Головуючий суддя: М.М. Старікова

Судді: Л.О. Грибанова

Д.Ю. Луньова