Постанова № 76973963, 03.09.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

03.09.2018

Справа №487/2130/17

Провадження №2-а/489/193/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2018 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого - судді Рум'янцевої Н.О., розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за позовом ОСОБА_2 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 29 від 05.04.2018 року, оскільки протокол по справі про адміністративне правопорушення складався за її відсутності, нею не отримано протоколу про адміністративне правопорушення та припису, відповідачем не дотримано процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо повідомлення її про час та місце розгляду справи, порушення її прав як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, які передбачені ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), роз'яснення їй прав та обов'язків у силу вимог ст. 279 КУпАП, надіслання їй протоколу та постанови, чим порушено вимоги ст. 285 КУпАП. Крім того, позивач посилається на те, що відповідачем порушено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 стосовно здійснення перевірки без її участі та порушення її прав як суб'єкта містобудування, не надання їй акту перевірки та припису, не вручення їй постанови про накладення штрафу під розписку та не надіслання рекомендованим листом з повідомленням у триденний строк після її прийняття.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18.06.2018 прийнято справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В своєму відзиві відповідач посилається на те, що на виконання п. 9 Порядку № 553, відповідно до направлення перевірка була розпочата посадовою особою управління в присутності уповноваженої особи замовника - директора ТОВ «В.Д.К.» ОСОБА_2, якій надано копію направлення та пред'явлено службове посвідчення головного інспектора будівельного нагляду ОСОБА_3 та ознайомлено з підставою для проведення заходу державного нагляду. Отже, посилання позивача на порушення управління порядку проведення позапланової перевірки є безпідставними. Крім того, жодною правовою нормою не встановлено обов'язку управління щодо повідомлення суб'єктів містобудування про проведення позапланової перевірки об'єкта будівництва. 26.02.2018 року управлінням направлено лист за вих. № 1014-898-18 позивачу про позапланової перевірки, в якому повідомлено підставу позапланової перевірки, дату та час початку її проведення, перелік необхідних документів з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Однак повідомлення було отримано 13.03.2018 року під час проведення перевірки, враховуючи той факт, що 07.03.2018 року посадову управління допустили на об'єкт перевірки та надали документи, які були в наявності. Під час перевірки встановлено, що ТОВ Т_КФ «В.Д.К.» реконструйовано автозаправну станцію шляхом встановлення 2-х наземних горизонтальних циліндрових резервуарів ємністю 25 куб. м. та 5 куб. м. та роздавальну колонку на 2 пістолета є об'єктом підвищеної небезпеки, Внутрішні мережі енергопостачання без відповідних документів, які дають право виконувати такі роботи, відсутній дозвіл на виконання будівельних робіт та проектної документації. Відповідно до технічних паспортів на резервуари для рідкого палива, реконструкція здійснена в 2017 році. Позивач до управління з метою набуття права на виконання вищезазначених будівельних робіт не зверталася, дозвіл на виконання будівельних робіт не отримувала, об'єкт в експлуатацію не прийнятий. На виконання вказаної норми законодавства посадовою особою управління складено протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності від 22.03.2018 року та видано припис від 22.03.2018 року про усунення виявлених порушень.

26 січня 2018 року від ОСОБА_4 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області надійшла заява про проведення позапланової перевірки на автозаправну станцію, що розташована на перехресті вул. Новозаводська та вул. Херсонське шосе в місті Миколаєві на предмет законності введення її в експлуатацію.

26 лютого 2018 року Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на адресу ТОВ ТКФ «В.Д.К.» направлено листа про здійснення позапланової перевірки на автозаправній станції за адресою: м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 115-а, яка розпочнеться 07.03.2018 року об 11 год. 00 хв.

Відповідно до зворотного повідомлення, дане повідомлення було отримано лише 13.03.2018 року.

Відповідно до акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 22032018-11-1 здійсненої на замовлення товариства з обмеженою відповідальністю «транспортно-комерційна фірма «В.Д.К.», встановлено ряд порушень «Автозаправної станції за адресою: м. Миколаїв, вул.. Херсонське шосе, 115 А». вищезазначений акт був направлений по пошті директору ТОВ «транспортно-комерційна фірма «В.Д.К.» 23.03.2018 року.

Протокол про адміністративне правопорушення від 22.03.2018 року складався за відсутності ОСОБА_2 копію було направлено рекомендованим листом зі зворотнім повідомлення 23.03.2018 року.

Згідно припису № 24 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 22.03.2018 року головним інспектором будівельного нагляду Управління ДАБІ у Миколаївській області ОСОБА_3 встановлено, що у 2017 році ТОВ Т-К Ф «В.Д.К.» за адресою: м. Миколаїв, вул.. Херсонське шосе, 115 - а реконструйовано об'єкт із значним класом наслідків (ССЗ) автозаправну станцію шляхом встановлення двох наземних горизонтальних циліндрових резервуарів ємністю 25 куб. м. та 5 куб. м. та роздавальну колонку на 2 пістолета, внутрішніх мереж енергопостачання - без відповідного дозволу на виконання будівельних робіт, без належно затвердженої проектної документації ТОВ Т-К Ф «В.Д.К.» експлуатує реконструйований об'єкт зі значним класом наслідків (ССЗ) автозаправну станцію за адресою: м. Миколаїв, вул.. Херсонське шосе, 115-а, яка не прийнята в експлуатацію. Під час виїзду на місці встановлена реалізація рідкого палива об'ємом 30 літрів, що є порушення вимог ч. 1 ст. 37, ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.. ст.. 7,9 Закону України «Про архітектурну діяльність». З метою усунення виявлених порушень вимагається вжити заходи щодо зупинення експлуатації самовільно реконструйованого об'єкту із значним класом наслідків (ССЗ) - автозаправної станції за адресою: м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 115-а, до прийняття до експлуатації після реконструкції.

Постановою №29 по справі про адміністративне правопорушення від 05.04.2018 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 11 ст. 96 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51000 гривень. Копію постанови надіслано поштою 05.04.2018 року.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки визначені ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабміну України від 23.05.2011р. № 553, про що докладно зазначено судом першої інстанції.

Відповідно до п.14 Порядку № 553, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний:

допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Пункт 11 цього ж Порядку визначає повноваження посадових осіб інспекції ДАБК, в тому числі:

1) безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта, або місцезнаходження суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом;

3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, вихованням громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями частини 1 та частини 2 статті 254 КУпАП встановлено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно із ч. ч. 2, 3 та 4 ст. 256 КУпАП, протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Акти перевірки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже, не породжують правовідносини, що можуть бути предметом спору.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Судом встановлено, що відповідачем не було з'ясовано всіх обставин відповідно до вимог ст. 280 КУпАП та не зазначено належних, допустимих і достовірних доказів, які б підтверджували наявність складу правопорушення та спростовували б заперечення позивача щодо відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.18 ст. 96 КУпАП.

Зазначені у оскаржуваній постанові документи не можуть слугувати доказами у справі, оскільки відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження та законності винесення даної постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Так, постановою КМУ № 553 від 23.05.11 р. затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок).

Відповідно до п. 5 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Згідно з п. 7 Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планами роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Згідно зі ст. 7, 9 Закону України « Про архітектурну діяльність» проекти об'єктів архітектури затверджуються замовником. Будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" , підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт (ч.1 ст.37 Закону України « Про архітектурну діяльність»).

За приписами п. 12 Порядку посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, окрім іншого, у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Як передбачено у п. п. 16, 17, 19 Порядку, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком; у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.

Відповідно до ч. ч. 7, 8 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником (ст.31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» N 3038-VI від 17.02.2011).

Власники та користувачі об'єктів архітектури зобов'язані: отримувати в установленому законодавством порядку документ дозвільного характеру, що дає право на виконання робіт, пов'язаних із реконструкцією, реставрацією чи капітальним ремонтом об'єкта архітектури (ст.28 Закону України « Про архітектурну діяльність»).

Статтею 39 вказаного вище Закону передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Форма акта готовності об'єкта до експлуатації, форма сертифіката, порядок його видачі, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України. Акт готовності об'єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об'єкт застрахований). Орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі необхідності під час розгляду питань, пов'язаних з видачею сертифіката, може звернутися до державних органів з метою отримання відповідних висновків. Неподання таких висновків у визначений органом державного архітектурно-будівельного контролю строк не є підставою для продовження строку видачі сертифіката або відмови в його видачі.

Таким чином, наведеними нормами законодавства встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, зокрема за середнім класом наслідків (СС2) та визначено вичерпний перелік підстав для відмови у видачі сертифіката на об'єкт будівництва.

Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначений Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що затверджений постановою КМ України №461 від 13.04.2011 року (надалі - Порядок №461).

Так, згідно пункту 3 Порядку №461 (тут і надалі в редакції станом на час розглядуваних правовідносин), прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об'єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.

Пунктом 23 Порядку №461 встановлено, що Сертифікат видається органом державного архітектурно-будівельного контролю за формою, наведеною у додатку 7 до цього Порядку.

Вищезазначені норми права, на підставі яких на позивача накладено штраф та зобов'язано отримати дозволи, зобов'язують саме замовника, власника, користувача об'єкта архітектури отримати дозволи та виготовити проектну документацію.

Судом встановлено, що акт складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 22032018-11-1, протокол про адміністративне правопорушення від 22.03.2018 складені у відсутності директора ТОВ Т-К Ф «В.Д.К» ОСОБА_2

Крім цього, судом встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення № 29 від 05.04.2018 р. позивачем не підписана, а направлена йому поштою, про що зазначено в самій постанові та підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до направлення для проведення позапланової перевірки від 26.02.2018 року за вих. № 1014-898-18 уповноважені особи відповідача направлялися саме для перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті автозаправна станція за адресою: м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 115-а. підставою якої стала заява ОСОБА_4 від 26.01.2018 року.

Відповідно до зворотного повідомлення про вручення зворотного відправлення, 28.03.2018 року Малишева отримала поштове відправлення відповідача, в якому містилися наступні документи: протокол від 22.03.2018 року, акт від 22.03.2018 року, припис № 5, припис № 4, припис № 24.

Відповідно до зворотного повідомлення про вручення зворотного відправлення, 11.04.2018 року Малишева отримала поштове відправлення відповідача, в якому містилися наступні документи: постанова № 29; № 4/1014-1481-18; № 3/1014-1480-18, в той час як копія постанови повинна була бути вручена під розписку згідно вимог ст. 285 КУпАП. З цього слідує, що справа була розглянута без участі позивача.

Таким чином можна прийти до висновку, що відповідач провів формальний розгляд справи і взагалі не з'ясував обставини справи, чим порушив вимоги ст. 245 КУпАП.

Зазначене підтверджує, що відповідач не прийняв ніяких мір до всебічного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин, які є суттєвими для вирішення питання про наявність підстав для вирішення питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 18 ст. 96 КУпАП та незаконно виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення і наклав на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ч.2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

При винесенні оскаржуваної постанови відповідач не перевірив всіх обставин, визначених ч.2 ст. 33 КУпАП.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень, зокрема, скасовує постанову і закриває справу.

Відповідно до положень КУпАП на особу, яку звинувачують у скоєнні правопорушення не покладається обов'язок доказування, цей обов'язок покладається на органи та посадових осіб, які складають протокол та розглядають справу. Це право особи закріплено у ст. 62 Конституції України.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.2 ст. 71 КАС України передбачено, що при розгляді справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень обов'язок саме відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, який у відповідності до ч.4 вказаної статті повинен надати суду всі наявні у нього документи чи матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів у підтвердження доводів викладених у відзиві, вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, а постанова підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 242-246, 254, 256-263, 268 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області № 29 від 05 квітня 2018 року по справі про адміністративне правопорушення, якою визнано ОСОБА_2 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 11 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 000 грн. 00 коп.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення чи отримання повного тексту судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Ленінський районний суд міста Миколаєва.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач: Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, ЄДРПОУ 37471912, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 61.

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва Н.О. Рум'янцева

Повний текст судового рішення складено «03» вересня 2018 року.