
465/42/17
2/465/568/18
РІШЕННЯ
Іменем України
04.10.2018 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Кузь В.Я.
при секретарі Максимович М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Франківського районного управління юстиції м. Львова, приватного підприємства " Нива-В.Ш." Філія 14 та ОСОБА_2 про визнання недійсними прилюдні торги , що відбулися 22 квітня 2014 року по реалізації квартири за адресою: АДРЕСА_1; визнання недійсним протоколу № 1414129-2 від 22 квітня 2014 року проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) – квартири № 4 за адресою: м. Львів, вулиця Гайворонського, будинок № 7; визнання недійсним акту від 08 липня 2014 року державного виконавця про реалізацію арештованого нерухомого майна (предмету іпотеки) – квартири № 4 за адресою: м. Львів, вулиця Гайворонського, будинок № 7, з підстав відсутності рішення суду про продаж іпотечного майна і порушення п. 6.5 Іпотечного договору від 23 вересня 2008 року укладеного на забезпечення договору кредиту № КF 52457 від 23 вересня 2008 року укладеного між ВАТ « ФОЛЬКСБАНК» та ОСОБА_1 – ОСОБА_3, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася в суд з позовними вимогами до відділу Державної виконавчої служби Франківського районного управління юстиції м. Львова, приватного підприємства " Нива-В.Ш." Філія 14, ОСОБА_2 про визнання недійсними прилюдних торгів.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 16.02.2017 року провадження у справі закрито, з підстав викладених в ухвалі.
Не погоджуючись із даним рішенням, позивач оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 11.04.2017 року , Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 16.02.2017 року скасовано, а справу передано для продовження розгляду до суду першої інстанції.
04 травня 2017 року матеріали цивільної справи відповідно до вимог ст. 11 -1 ЦПК України передані судді Кузю В.Я. для подальшого розгляду.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 23.09.2008 року між ОСОБА_1 (позичальник) та ВАТ «Фольксбанк» укладено кредитний договір № КР 52457.
23.09.2008 року між ОСОБА_1 (іпотекодавець) та ВАТ «Фольксбанк» (іпотекодержатель) укладено іпотечний договір. Згідно пункту 1.2. іпотечного договору, іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно - квартиру № 4 в будинку № 7, що знаходиться в місті Львові по вулиці Гайворонського.
Рішенням Франківського районного суду міста Львова від 09 жовтня 2012 року по справі № 2/1326/324/2012 стягнено з ОСОБА_1 а користь ПАТ «Фольксбанк» заборгованість за кредитним договором № КТ 52457 від 23.09.2008 року в розмірі 191 213,29 гривень.На підставі вказаного рішення, Франківським районним судом міста Львова видано виконавчий лист.
14.03.2013 року головним державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського управління юстиції ОСОБА_4 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 36991627) щодо примусового стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фольксбанк» заборгованості в розмірі 191 213,29 гривень.
Листом від 05 лютого 2014 року № 2187 начальника Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_5 передано заявку - пакет необхідних документів щодо реалізації квартири, що знаходиться за адресою: місто Львів, вулиця Гайворонського, 7/4.
25 лютого 2014 року Франківським відділом ДВС Львівського міського управлінні юстиції укладено Договір № 1414129 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна Філією 14 Приватного підприємства «НИВА-В.Ш.».
22 квітня 2014 року директором філії 14 ПП «ОСОБА_6 - В.III.» затверджено протокол № 1414129-2 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, а переможцем торгів оголошено ОСОБА_2.
08 липня 2014 року начальником Франківського ВДВС ЛМУЮ затверджено Акт державного виконавця про реалізацію арештованого нерухомого майна (предмет іпотеки).
Разом з тим, позивач вказує, що до моменту проведення прилюдних торгів квартира була її власністю, що підтверджується відповідними витягами, а виконавче провадження було відкрито на підставі судового рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором, а не про звернення стягнення на предмет іпотеки. Таким чином, предмет іпотеки (її квартиру) було реалізовано за відсутності рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, а лише на підстав рішення суду про стягнення боргу.
Відтак, реалізація квартири на прилюдних торгах відбулася з порушенням пункту 6.5. Іпотечного договору від 23.09.2008 року та ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження».
Вказує, що рішення суду про стягнення заборгованості не може бути підставою для відчуженню квартири, оскільки не відповідає приписам статті 39 ЗУ «Про іпотеку».
Просить суд звернути увагу , що квартира, яку протиправно відчужено з прилюдних торгів не була придбаною за рахунок коштів кредиту.
Просить суд визнати недійсними прилюдні торги, які відбулися 22.04.2014 року щодо реалізації квартири за адресою: місто Львів, вулиця Гайворонського, 7/4; визнати недійсним протокол № 1414129-2 від 22.04.2014 року- проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) - квартири за адресою: місто Львів, вулиця Гайворонського, 7/4 та визнати недійсним акт від 08.07.2014 року державного виконавця про реалізацію арештованого нерухомого майна (предмету іпотеки) - квартири за адресою: місто Львів, вулиця Гайворонського, 7/4.
Щодо строків звернення до суду з даним позовом, то зазначає, що враховуючи, що виконавче провадження було відкрито на підставі судового рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором, а не про звернення стягнення на предмет іпотеки. Майно було арештовано у порядку Закону України "Про виконавче провадження", тому до спірних правовідносин не підлягає застосуванню ст. 48 Закону України "Про іпотеку", яка з урахуванням змісту статті 41 цього Закону, застосовується лише до прилюдних торгів, проведених на виконання рішення суду чи виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Таким чином, позовна давність щодо вимог заявлених у цій позовній заяві становить З роки та закінчується 21.04.2017 року, відтак, вважаємо, що позовну заяву подано в межах встановлених процесуальних строків.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, пояснення дав аналогічні викладеним у позові. Просить такий задовольнити.
Представник відповідача - ОСОБА_2 - ОСОБА_7 в судовому засіданні позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що позивачем не було вчинено жодних дій щодо погашення заборгованості за кредитним договором, відтак звернення стягнення на предмет іпотеки - спірної квартири, відбулось правомірно. Окрім того, звернув увагу на рішення Франківського районного суду м. Львова від 03.10.2014 року , яке залишено в силі ухвалою апеляційного суду Львівської області від 18.07.2016 року та постановою Верховного суду від 18.01.2018 року, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського МУЮ, Приватного підприємства "ОСОБА_6 - В.Ш.", про визнання протиправною бездіяльність Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського МУЮ, недійсними прилюдних торгів, протоколу та акту державного виконавця - відмовлено. Зустрічний позов - задоволено та визнано ОСОБА_1 та ОСОБА_8 такими, що втратили право користування квартирою, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Гавронського, 7/4 та виселено останніх із вказаної квартири. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю.
Представник відповідача відділу Державної виконавчої служби Франківського районного управління юстиції м. Львова в судовому засіданні позовних вимог не визнала, посилаючись на письмові заперечення, відповідно до яких спростовує твердження позивача, що спірну квартиру було реалізовано за відсутності рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, а лише на підставі рішення суду про стягнення боргу.
Оскільки, статтею 54 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент стягнення) передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.
Положення Закону України «Про виконавче провадження» допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без відповідного рішення в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя.
Крім того, судами в різних інстанціях по справі 465/2694/14 неодноразово було встановлено законність спірних прилюдних торгів. А саме рішенням Апеляційного суду Львівської області від 09.06.2015р. по справі 465/2694/14 встановлено, що відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 Франківський районний суд м. Львова виходив з того, що прилюдні торги з реалізації квартири, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Гайворонського, 7/4 були проведені з дотриманням вимог чинного законодавства України, права позивача не були порушені, а тому відсутні підстави для задоволення її позовних вимог.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції прийшов до висновку, про те, що вона є власником квартири, а ОСОБА_1 та ОСОБА_8 втратили право користування квартирою, хоча продовжують подальше проживання в даній квартирі.Відтак, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач "ОСОБА_6Ш." вибув із числа відповідачів, у зв"язку із ліквідацією та відсутністю правонаступника.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та докази у їх сукупності, приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити за безпідставністю таких.
Судом встановлено, що 23.09.2008 року між ОСОБА_1 (позичальник) та ВАТ «Фольксбанк» укладено кредитний договір № КР 52457.
23.09.2008 року між ОСОБА_1 (іпотекодавець) та ВАТ «Фольксбанк» (іпотекодержатель) укладено іпотечний договір. Згідно пункту 1.2. іпотечного договору, іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно - квартиру № 4 в будинку № 7, що знаходиться в місті Львові по вулиці Гайворонського.
Рішенням Франківського районного суду міста Львова від 09 жовтня 2012 року по справі № 2/1326/324/2012 позовні вимоги ПАТ «Фольксбанк» задоволено повністю. Стягнено з ОСОБА_1 а користь ПАТ «Фольксбанк» заборгованість за кредитним договором № КТ 52457 від 23.09.2008 року в розмірі 191 213,29 гривень.
На підставі вказанего рішення, Франківським районним судом міста Львова видано виконавчий лист.
14.03.2013 року головним державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського управління юстиції ОСОБА_4 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 36991627) щодо примусового стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фольксбанк» заборгованості в розмірі 191 213,29 гривень.
Листом від 05 лютого 2014 року № 2187 за підписом начальника Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_5 передано заявку та пакет необхідних документів щодо реалізації квартири, що знаходиться за адресою: місто Львів, вулиця Гайворонського, 7/4.
Франківським ВДВС Львівського міського управління юстиції подано заявку на реалізацію арештованого майна.
25 лютого 2014 року Франківським відділом ДВС Львівського міського управлінні юстиції укладено Договір № 1414129 про надання послуг по організації і проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки Філією 14 Приватного підприємства «НИВА-В.Ш.».
Згідно пункту 1.3. вищезазначеного договору, Франківський ВДВС ЛМУЮ передав Філії 14 Приватного підприємства «НИВА-В.Ш.» на прилюдні торги: предмет іпотеки трикімнатна квартира загальною площею 55,5 квадратних метри, яка знаходиться за адресою: місто Львів, вулиця Гайворонського., 7/4.
22 квітня 2014 року директором філії 14 ПП «ОСОБА_6 - В.III.» затверджено протокол № 1414129-2 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого манн: (предмет іпотеки). Переможцем торгів оголошено відповідача 3 - ОСОБА_2.
08 липня 2014 року начальником Франківського ВДВС ЛМУЮ затверджено Акт державного виконавця про реалізацію арештованого нерухомого майна (предмет іпотеки).
Позивач стверджує, що спірну квартиру було реалізовано за відсутності рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, а лише на підставі рішення суду про стягнення боргу.
Разом з тим, відповідно до статті 1 Закону України " Про іпотеку", іпотека – це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ст. 33 Закону , в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно ст. 41 Закону , реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду, проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України від 21 квітня 1999 року «Про виконавче провадження» , з дотриманням вимог цього Закону.
Положеннями статті 54 Закону України " Про виконавче провадження" визначено особливості процедури звернення стягнення на заставлене майно. Зокрема, примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень
Закону України " Про іпотеку".
Таким чином, норми Закону України " Про виконавче провадження" допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя.
Якщо за судовим рішенням з відповідача стягнуто кредитну заборгованість, то суд не може змінити спосіб виконання такого судового рішення на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки рішення суду про стягнення заборгованості має виконуватися за рахунок усього майна, що належить боржнику.
Відповідно до порядку примусового звернення стягнення коштів з боржника, врегульованого Законом України " Про виконавче провадження", першочергово звертається стягнення на відповідні кошти боржника, рухоме майно, а за його відсутності – на об’єкти нерухомості.
Статтею 54 цього Закону передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.
Оскільки статтею 575 Цивільного кодексу України іпотеку визначено як окремий вид застави, норми Закону України " Про виконавче провадження" дозволяють звернути стягнення на іпотечне майно для задоволення вимог іпотекодержателя.
Окрім того, рішеннями судів по справі 465/2694/14 встановлено законність спірних прилюдних торгів. Зокрема, рішенням Апеляційного суду Львівської області від 09.06.2015р. по справі 465/2694/14 встановлено, що відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 Франківський районний суд м. Львова виходив з того, що прилюдні торги з реалізації квартири, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Гайворонського, 7/4 були проведені з дотриманням вимог чинного законодавства України, права позивача не були порушені, а тому відсутні підстави для задоволення її позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, безпідставними є твердження позивача та її представника про те, що прилюдні торги відбулись всупереч п.6.5. Іпотечного договору.
Згідно ч. 1ст. 81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3. 10, 258 - 259, 263-265, 268 ЦПК України.
У Х В А Л И В:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Франківського районного управління юстиції м. Львова та ОСОБА_2 про визнання недійсними прилюдні торги , що відбулися 22 квітня 2014 року по реалізації квартири за адресою: АДРЕСА_1; визнання недійсним протоколу № 1414129-2 від 22 квітня 2014 року проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) – квартири № 4 за адресою: м. Львів, вулиця Гайворонського, будинок № 7; визнання недійсним акту від 08 липня 2014 року державного виконавця про реалізацію арештованого нерухомого майна (предмету іпотеки) – квартири № 4 за адресою: м. Львів, вулиця Гайворонського, будинок № 7, з підстав відсутності рішення суду про продаж іпотечного майна і порушення п. 6.5 Іпотечного договору від 23 вересня 2008 року укладеного на забезпечення договору кредиту № КF 52457 від 23 вересня 2008 року укладеного між ВАТ « ФОЛЬКСБАНК» та ОСОБА_1 – ОСОБА_3, відмовити за безпідставністю таких.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Львівської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1, адреса: м. Львів, вул. Гайворонського, 7/4);
Відповідач 1 : Відділ Державної виконавчої служби Франківського районного управління юстиції м. Львова (адреса: 79044, м. Львів, вул. Конотопська,6);
Відповідач 2: ОСОБА_2 (адреса: м. Львів, вул. Крушельницької, 17/11)
Суддя В. Кузь
Судове рішення № 76973373, Франківський районний суд м. Львова було прийнято 04.10.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 465/42/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: