Рішення № 7697286, 28.01.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.01.10р.Справа № 39/244-09 За позовом Акціонерного товариства закритого типу "Страхова компанія "АЗОВ", м.Маріуполь

до Відкритого акціонерного товариства "Комерційного банку "Надра" в особі філії Відкритого акціонерного товариства "Комерційного банку "Надра" Дніпропетровського регіонального управління, м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за договором строкового банківського вкладу (депозиту) у сумі 267 010 грн. 04 коп.

Суддя Ліпинський О.В.

Представники:

від позивача: Доценко В.А., дов. від 29.12.2009 № 2771-09

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство закритого типу „Страхова компанія „АЗОВ” (надалі Позивач) звернулося з позовом до Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк „Надра” в особі Філії ВАТ КБ „Надра” Дніпропетровське РУ (надалі Відповідач), в якому просило суд зобов’язати Відповідача з моменту вступу судового рішення в законну силу перерахувати на користь Позивача грошові кошти в розмірі 257191 грн. 78 коп., в тому числі 250000 грн. 00 коп. сума депозиту, 7191 грн. 78 коп. відсотки по депозиту, а також 6351 грн. 33 коп. сума інфляційної компенсації, та 3466 грн. 93 коп. три проценти річних від простроченої суми.

28.01.2009 року Позивач змінив предмет позову, та просить суд задовольнити його вимоги шляхом стягнення сум зазначених в первісній редакції позову.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, повноваженого представника в судові засідання не направив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується відмітками канцелярії суду на ухвалах про призначення розгляду справи та відкладення судових засідань.

Згідно ст. 75 ГПК України, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

За згодою представника позивача, в судовому засіданні 28.01.2010 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши подані докази, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

05.02.2008 року між сторонами у справі був укладений договір № 7 строкового банківського вкладу (депозиту), відповідно до умов якого Вкладник (Позивач) перерахував на вкладний рахунок № 26522003056001 в Дніпропетровській філії ВАТ КБ „Надра” грошові кошти в сумі 250000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 1.2., 1.3. Договору строк вкладу становив 378 днів. Дата повернення вкладу 17.02.2009 року. Процентна ставка по вкладу 14,0% річних.

Згідно п. 4.2. Договору відсотки на вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження Вкладу у банку, до дня, що передує його поверненню Вкладникові або списання з вкладного рахунку Вкладника. Проценти нараховуються щомісячно в кожний останній день місяця і в день закінчення дії Договору.

Пунктом 4.4. Договору передбачено, що сплата нарахованих процентів за користування Вкладом здійснюється щомісяця шляхом перерахування на поточний рахунок Вкладника зазначений у п. 8 цього Договору.

Додатковою угодою № 1 від 17.02.2009 року сторони змінили дату повернення вкладу, визначивши її 17 березня 2009 року (п. 1.2).

Підставою звернення Позивача з даним позовом до суду послужив факт невиконання Відповідачем зобов’язання по поверненню суми вкладу у день закінчення вкладу (17.03.2009), та перерахування відсотків за користування вкладом за січень, лютий, та сімнадцять днів березня 2009 року в розмірі 7191 грн. 78 коп.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Частиною 1 статті 1060 ЦК України встановлено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як убачається з матеріалів справи, і іншого не доведено сторонами, Відповідач порушив умови договору щодо здійснення повернення вкладу в сумі 250000 грн. 00 коп. зі спливом встановленого договором строку (17.03.2009), та здійснення перерахування процентів по вкладу за січень, лютий, та сімнадцять днів березня 2009 року в розмірі 7191 грн. 78 коп., в зв’язку з чим позовні вимоги в зазначеній частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Мотивуючи відмову в поверненні депозитного вкладу, Відповідач послався на введення з 10.02.2009 року Постановою правління Національного банку України мораторію на задоволення вимог клієнтів (а.с. 15).

Відповідно до ст. 85 Закону України „Про банки і банківську діяльність” із метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Статтею 1 названого Закону визначено, що мораторієм є зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно з ч. 4 ст. 85 Закону України „Про банки і банківську діяльність” мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.

Як вище встановлено судом, відповідно до вимог п. 1.2. Договору № 7, в редакції змін внесених додатковою угодою № 1 від 17.02.2009 року, строк виконання Відповідачем зобов’язання з повернення депозитного вкладу настав 17.03.2009 року, тобто після введення мораторію, та під час дії Постанови Правління НБУ від 10.02.2009 № 59 „Про призначення тимчасової адміністрації у ВАТ КБ „Надра”, а отже, дія мораторію на такі зобов’язання не поширюється.

Окрім стягнення суми депозитного вкладу та відсотків за користування вкладом, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні витрати –6351 грн. 33 коп., та три проценти річних із простроченої сими грошового зобов’язання 3466 грн. 93 коп.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не зазначений договором або законом.

Відповідно до вимог зазначеної норми ЦК України, позивачем нараховані до сплати відповідачеві інфляційні на суму неповернутого своєчасно вкладу в розмірі 6050 грн. 00 коп., та три проценти річних від зазначеної суми в розмірі 3349 грн. 32 коп., а також інфляційні на суму невиплачених відсотків за користування вкладом в розмірі 301 грн. 33 коп., та три проценти річних із зазначеної суми розмірі 117 грн. 61 коп., згідно доданого розрахунку (а.с. 9, 10).

На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме в розмірі 257191 грн. 78 коп., заборгованості з повернення суми депозиту та сплати відсотки по вкладу, а також 6351 грн. 33 коп. суми інфляційних, та 3466 грн. 93 коп. трьох процентів річних.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Комерційний банк „Надра” в особі Філії Відкритого акціонерного товариства „Комерційний банк „Надра” Дніпропетровське РУ (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Сєрова, буд. 11, код ЄДРПОУ 25842763) на користь Акціонерного товариства закритого типу „Страхова компанія „АЗОВ” (87510, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Адм. Луніна, 18, оф. 3, код ЄДРПОУ 24646706) 257191 грн. 78 коп. основного боргу, 6351 грн. 33 коп. інфляційні нарахування, 3466 грн. 93 коп. три проценти річних, 2670 грн. 10 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

Повернути Акціонерному товариству закритого типу „Страхова компанія „АЗОВ” (87510, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Адм. Луніна, 18, оф. 3, код ЄДРПОУ 24646706) суму зайво сплаченого державного мита в розмірі 29 грн. 89 коп., перерахованого до державного бюджету платіжним дорученням № 241 від 07.09.2009 року, видати довідку.

СуддяО.В. Ліпинський Рішення підписано 01.02.2010