Постанова № 76972799, 08.10.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/20004/18

Провадження № 22-ц/772/2017/2018

Категорія: 57

Головуючий у суді 1-ї інстанції Медяна Ю. В.

Доповідач:Ковальчук О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2018 рокуСправа № 127/20004/18м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчука О.В.,

суддів: Сало Т. Б., Якименко М. М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 30 серпня 2018 року про повернення його позовної заяви до ОСОБА_4 про стягнення боргу, постановлену у м. Вінниця під головуванням судді цього суду Медяної Ю. В., дати складання повного тексту рішення не відомо,

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2018 року до Вінницького міського суду Вінницької області надійшла вказана позовна заява ОСОБА_3, мотивована тим, що відповідач отримав грошові кошти в кредитній спілці «Злагода» за договором кредитної лінії № 6798к від 29 серпня 2011 року у сумі 400 000 грн та за договором кредитної лінії № 6871к від 19 грудня 2011 року у сумі 700 000 грн строком на 36 місяців та 60 місяців відповідно. Станом на час звернення до суду з позовною заявою, умови кредитних договорів ОСОБА_4 не виконані, що перешкоджає позивачу, як вкладнику кредитної спілки «Злагода», поверненню внесеного ним на депозитний рахунок цієї спілки вкладу. У зв'язку з відкриттям кримінальних проваджень за вчинення злочинів щодо розкрадання коштів вкладників, слідчим органом вилучено всі документи кредитної спілки «Злагода» як речові докази, тому позивачем заявлено клопотання про витребування з СУ ГУНП у Вінницькій області матеріалів кредитних справ, за якими відповідач отримав кредитні кошти.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17 серпня 2018 року позовну заяву ОСОБА_3 залишено без руху та надано йому триденний строк із дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених в ній недоліків, а саме: подання оновленої позовної заяви, оформленої відповідно до вимог п. 2, 5, 9, 10 ч. 3 ст. 175, ч. 4 ст. 177 ЦПК України, та сплати судового збору.

На виконання вимог ухвали, 27 серпня 2018 року позивач направив на адресу суду першої інстанції позовну заяву у новій редакції, в якій навів розрахунок сум, які просить стягнути з відповідача, та надав копії таких документів: копію виконавчого листа, копію пенсійного посвідчення, копії договорів кредитної лінії № 6798к та № 6871 к від 29 серпня 2011 року та 19 грудня 2011 року відповідно. Однак, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30 серпня 2018 року матеріали позовної заяви ОСОБА_3 було повернуто у зв'язку з не виконанням ним усіх вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху. Зокрема, як зазначив суд першої інстанції, позивач повторно не навів обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги, а також не надав доказів, які ці обставини підтверджують.

Не погодившись із цією ухвалою про повернення матеріалів позовної заяви, ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, в апеляційній скарзі просить її скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Відповідно до п. 3 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Указу Президента України № 452/2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» Апеляційний суд Вінницької області діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Вінницького апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Вінницьку область, з місцезнаходженням у м. Вінниці.

Враховуючи особливості розгляду в апеляційному порядку окремих категорій справ, справа розглядається в апеляційній інстанції без повідомлення її учасників, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали про повернення позовної заяви розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції (п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. ч. 1, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Тобто, підставою для залишення без руху позовної заяви на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі є виключно недотримання позивачем вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви визначено у ст. 175 ЦПК України, а положеннями ст. 177 ЦПК України передбачено перелік документів, що додаються до позовної заяви.

Залишаючи 30 серпня 2018 року без руху позовну заяву ОСОБА_3 суд першої інстанції серед іншого виходив із того, що вона не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, зокрема, позивач не зазначив доказів, на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, а саме: доказів отримання відповідачем грошових коштів у сумі 400 000 та 700 000 грн за договорам кредитної лінії (касових ордерів), доказів неповернення цих коштів кредитній спілці «Злагода», та доказів, що саме через неповернення відповідачем таких коштів позивач не може отримати виплату за своїм вкладом.

Із наведених судом першої інстанції недоліків позовної заяви, можна зробити висновок, що вони зводяться до не виконання позивачем вимог положень п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, якими передбачено, що позовна заява має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини

Натомість, зі змісту позовної заяви ОСОБА_3 та доданих до неї матеріалів вбачається протилежне, зокрема, що позивач зазначив обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, а також зазначив докази, які ці обставини підтверджують, а мотиви, з яких суд виходив залишаючи позовну заяву без руху, а в подальшому повертаючи її позивачу, фактично зводяться до оцінки доказів, наданих позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог, що є неприпустимим на стадії вирішення судом питання щодо можливості відкриття провадження у справі. Крім того, мотивуючи свої позовні вимоги ОСОБА_3 зазначив, що у зв'язку з відкриттям кримінальних проваджень за вчинення злочинів щодо розкрадання коштів вкладників, слідчим органом вилучено всі документи кредитної спілки «Злагода» як речові докази, тому він не може надати додаткові докази для обґрунтування заявлених вимог, а просить суд їх витребувати з СУ ГУНП у Вінницькій області.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

ОСОБА_3 реалізуючи своє право на захист звернувся до суду із вказаним позовом, який за своєю формою та змістом викладений із дотриманням вимог положень ст. 175 ЦПК України. Відмінність бачення суду щодо повноти викладення позивачем обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги, а також щодо зазначення доказів, які ці обставини підтверджують, не може бути підставою для залишення позовної заяви без руху, оскільки фактично не є невиконанням позивачем вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 2 ст. 12 ЦПК України)

Таким чином, обов'язок щодо доказування покладено на сторони у справі, у тому числі на позивача щодо доведення обставин, які мають значення для справи і на які він посилається як на підставу своїх вимог, тому суд повинен роз'яснити сторонам їх процесуальні права щодо подання доказів та в подальшому вирішити спір на підставі наявних у матеріалах справи доказів та встановлених обставин.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи, що порушення судом норм процесуального права призвели до постановлення помилкової ухвали про повернення позовної заяви, тому ця ухвала залишатись у законній силі не може та підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, з направленням матеріалів вказаної позовної заяви до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 375, 382 384, 389 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити, ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 30 серпня 2018 року скасувати, матеріали вказаної позовної заяви направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили із дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів із дня складання повного тексту постанови.

Головуючий О.В. Ковальчук

Судді : Т. Б. Сало

М. М. Якименко

Текст постанови виготовлено 08 жовтня 2018 року.