Ухвала суду № 76972545, 02.10.2018, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

02 жовтня 2018 року справа № 927/553/18 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидова М.О., за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянувши матеріали справи за позовом Чернігівської міської ради, вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Відродження старого міста”, проспект Миру, 194, м. Чернігів, 14037

про стягнення 566834 грн. 51 коп. збитків (упущеної вигоди), завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1Л, довіреність № 1-24/365 від 28.03.2018;

відповідач: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 01.04.2018 ;

встановив:

Чернігівською міською радою подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Відродження старого міста” про стягнення 566834 грн. 51 коп. збитків (упущеної вигоди), завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог чинного законодавства України щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 1,3627 га розташовану в м. Чернігові, проспект Миру, 194, внаслідок чого органом місцевого самоврядування не отримані грошові кошти у сумі 566834 грн. 51 коп., які мали б бути сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю “Відродження старого міста” як орендна плата у період з 01.09.2014 по 31.07.2017.

У підготовчому засіданні відповідачем суду подано письмовий відзив від 13.08.2018 на позовну заяву, яким відповідач проти позовних вимог заперечив з викладених у відзиві підстав, зокрема, зазначивши, що позовні вимоги про стягнення грошової суми у вигляді збитків не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і заявлені за межами позовної давності. Відповідач вважає, що позивачем невірно визначена площа земельної ділянки за користування якою були нараховані збитки. Щодо рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 10.01.2017 у справі №750/10172/17, яким відповідачу відмовлено у скасуванні рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради №403від 14.09.2017, на яке посилається позивач у позовній заяві, відповідач зазначає, що спір був з іншого питання та стосувався діяльності комісії, а не суми нарахування збитків, а Київський апеляційний адміністративний суд у постанові від 11.04.2018 зробив висновок, що фактично оскаржуваний акт, затверджений відповідним рішенням, є звичайним розрахунком, правильність нарахування та підстави для такого нарахування у будь-якому разі повинні досліджуватися у суді при стягненні заявлених збитків.

У письмовій відповіді на відзив №148/06-03 від 22.08.2018 позивач не погоджується з позицією відповідача щодо пропуску позовної давності, оскільки у даному випадку правопорушення є триваючим і позовна давність до вимог про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном не поширюється. Також, позивач вважає, що нарахування збитків було здійснено згідно приписів чинного законодавства України та за наявності вини товариства.

У письмових запереченнях на відповідь позивача від 27.08.2018 відповідач щодо позовних вимог заперечив у повному обсязі.

У судовому засіданні 28.08.2018 закрито підготовче провадження у справі №927/553/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.09.2018, про що зазначено у протоколі судового засідання від 28.08.2018.

У судове засідання з розгляду справи по суті 18.09.2018 прибули повноважні представники сторін.

18.09.2018 відповідно до ч. ч. 2, 6 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перервf у судовому засіданні до 02.10.2018.

У судове засідання 02.10.2018 прибули повноважні представники сторін у справі.

Від відповідача надійшли додаткові пояснення від 26.09.2018, у яких відповідачем викладено клопотання про поновлення строку на подання доказів та приєднання до матеріалів справи доказів.

Суд, розглянувши клопотання представника відповідача про поновлення строку на подачу доказів, зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Відповідно до ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Статтею 194 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Враховуючи, що розгляд справи по суті розпочато 18.09.2018, а також те, що відповідач не повідомляв суд про причини, з яких докази не можуть бути подані у встановлений строк у підготовчому провадженні, не обґрунтував причин пропуску для їх подання, а також не заявляв клопотання про поновлення пропущеного строку для подання доказів, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку для подання доказів від 26.09.2018. Надані відповідачем додаткові пояснення залучаються судом до матеріалів справи, оскільки надання письмових пояснень є правом сторони відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 42, 80, 118, 119, 232, 233 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

2. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Відродження старого міста” про поновлення строку на подання доказів та приєднання до матеріалів справи доказів відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 254 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.О. Демидова