Постанова № 76972116, 08.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції : Городівський О.А.

08 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 541/1895/16-аХарківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Перцової Т.С.

суддів: Спаскіна О.А. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області (м. Миргород, Полтавська область) від 19.07.2018 (17:35 год., повний текст складено 23.07.18) по справі № 541/1895/16-а

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного державного інспектора сектору адміністрування ЄСВ управління податків і зборів з фізичних осіб Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області Додуха Олександра Григоровича , Першого заступника начальника Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області Майбороди Вікторії Миколаївни , Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий стиль"

про визнання незаконним протоколу про адміністративне правопорушення, визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ

15.08.2016 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернулась до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з позовом до головного державного інспектора сектору адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування управління податків і зборів з фізичних осіб Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області Додуха Олександра Григоровича (далі по тексту - інспектор, перший відповідач, Додух О.Г.), першого заступника начальника Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області Майбороди Вікторії Миколаївни (далі по тексту - другий відповідач, Майборода В.М.), Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (далі по тексту - Миргородська ОДПІ, третій відповідач), за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий стиль" (далі по тексту - ТОВ «Новий стиль»), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, прийнятої судом, просила суд визнати незаконними дії головного державного інспектора сектору адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування управління податків і зборів з фізичних осіб Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області Додуха О.Г. 22 червня 2016 року зі складання та підписання протоколу про адміністративне правопорушення на бланку серії АА № 869772 відносно ОСОБА_1; визнати незаконними дії 30 червня 2016 року першого заступника начальника Миргородської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області Майбороди В.М. з підписання постанови про накладення адміністративного стягнення на бланку серії АА № 081617; визнати незаконною та скасувати постанову Миргородської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 30 червня 2016 року про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19.07.2018 по справі № 541/1895/16-а позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково.

Скасовано постанову від 30 червня 2016 року, винесену першим заступником начальника Миргородської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 680 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 165-1 КУпАП.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Третій відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19.07.2018 по справі № 541/1895/16-а та прийняти нове рішення у справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що ФОП ОСОБА_1 порушено строк сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 1 квартал 2016 року з граничним терміном сплати 19.04.2016, фактично суму в розмірі 94,85 грн. сплачено 11.05.2016. Саме 11.05.2016 - дата фактичної сплати - є датою вчинення правопорушення. Вказує, що позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності не за несплату, а за несвоєчасну сплату ЄСВ, а тому є хибним висновок суду першої інстанції про те, що строк притягнення до адміністративної відповідальності слід обчислювати з 19.04.2016. Враховуючи викладене, вважає, що відповідачами не пропущено двомісячного строку притягнення ФОП ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, визначеного ст. 38 КУпАП, а отже, підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від представника третього відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника третього відповідача.

У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником єдиного соціального внеску. З урахуванням вибраної спрощеної системи оподаткування відповідно до приписів ч. 8 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464 «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивач зобов'язана сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

ФОП ОСОБА_1 сплатила єдиний соціальний внесок за 1 квартал 2016 року до 19 квітня 2016 року не в повному обсязі, недоплата становила 94,85 грн. Вказана сума була сплачена лише 11.05.2016.

22.06.2016 головним державним інспектором сектору адміністрування ЄСВ управління податків і зборів з фізичних осіб Додухом О.Г. складено протокол про адміністративне правопорушення серії АА № 869772 за ч.3 ст.165-1 КУпАП, яким зафіксовано порушення позивачкою п.1 ч.2 ст.6, п.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ від 08.07.2010 (далі по тексту - Закон № 2464-VІ) - порушення строку сплати єдиного внеску, а саме несвоєчасна сплата ЄСВ за 1 квартал 2016 року в сумі 94,85 грн. з терміном сплати 19.04.2016, сплачено 11.05.2016 (т.1, а.с.17).

30.06.2016 першим заступником начальника Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області Майбородою В.М. винесено постанову серії АА № 081617, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 680 грн. за порушення ч.3 ст.165-1 КУпАП (т.1, а.с.18).

Не погодившись із вказаною постановою, ФОП ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом про її оскарження, визнання незаконними дій головного державного інспектора Додуха О.Г. щодо складення відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення та дій першого заступника начальника Миргородської ОДПІ Майбороди В.М. щодо винесення відносно неї оскаржуваної постанови.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з неправомірності оскаржуваної постанови серії АА № 081617 від 30.06.2016, оскільки остання винесена другим відповідачем поза межами строку притягнення до адміністративної відповідальності, встановленого ст.38 КУпАП, тому підлягає скасуванню.

Відмовляючи в задоволенні іншої частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наявності у першого та другого відповідачів повноважень для складення відносно позивачки протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення її до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про пропущення відповідачем строку для притягнення позивачки до адміністративної відповідальності, та вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин справи, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного соціального внеску передбаченої законом звітності, своєчасність, достовірність повноту нарахування та сплату податків, зборів, платежів.

Приписами ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VІ визначено, що платники єдиного соціального внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб -підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Як встановлено пунктом 26.1 статті 26 Закону № 2464-VІ посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску.

Згідно з ч.17 ст. 25 Закону № 2464-VІ провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється в порядку, встановленому КУпАП.

Частиною другою статті 255 КУпАП визначено, що у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-21 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.

В силу ст.234-2 КУпАП органи доходів і зборів розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (стаття 165-1). Від імені органів доходів і зборів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники органів доходів і зборів та їх заступники, уповноважені ними посадові (службові) особи.

У відповідності до ч.3 ст.165-1 КУпАП несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 1 статті 38 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Як зазначалось вище, в силу ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VІ платники єдиного соціального внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які є фізичними особами -підприємцями на спрощеній системі оподаткування, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи картки платника ЄСВ ФОП ОСОБА_1, станом на 19.04.2016 у позивача виникла недоїмка зі сплати єдиного внеску за 1 квартал 2016 року в сумі 94,85 грн., яка була погашена 11.05.2016 (т.2, а.с.69-71).

У зв'язку з викладеним відповідач, з яким погодився суд першої інстанції, зробив висновок, що ФОП ОСОБА_1 допустила порушення строків сплати ЄСВ за 1 квартал 2016 року на суму 94,85 грн. з граничним терміном сплати 19.04.2016, яку сплачено 11.05.2016.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано жодного доказу виникнення у позивачки заборгованості зі сплати єдиного внеску на суму 94,85 грн.

Надана відповідачем картки платника ЄСВ сама по собі не є доказом правомірності виникнення у ФОП ОСОБА_1 недоїмки у вказаному розмірі, оскільки з неї неможливо встановити, у зв'язку з чим виникла вказана сума недоїмки (т.2, а.с.70).

Позивач наявність недоїмки заперечує, як і факт несвоєчасної сплати ЄСВ, та стверджує, що суми єдиного внеску нею сплачувались своєчасно.

При цьому, згідно з платіжним дорученням № 769 від 11.05.2016 позивачем сплачено єдиний внесок за травень 2016 року, а не за 1 квартал 2016 року, що ставить під сумнів наявність у позивачки заборгованості за 1 квартал 2016 року станом на 11.05.2016.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, відповідачем не доведено факту несвоєчасної сплати ФОП ОСОБА_1 єдиного внеску за 1 квартал 2016 року, а отже, не доведено і наявності фактичних підстав для притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.165-1 КУпАП.

У відповідності до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Слід відмітити, що як у протоколі, так і в оскаржуваній постанові відсутні посилання на матеріали перевірки, в ході яких відповідачем встановлено несвоєчасну сплату позивачкою ЄСВ за 1 квартал 2016 року, та не наведено жодних фактичних обставин, які свідчать про порушення позивачкою вимог п.1 ч.2 ст.6, п.8 ст.9 Закону № 2464-VІ.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів зазначає, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови не проаналізував належним чином обставин притягнення до адміністративної відповідальності, не встановив, якими доказами підтверджується факт вчинення ФОП ОСОБА_1 порушення п.1 ч.2 ст.6, п.8 ст.9 Закону № 2464-VІ, а отже, оскаржувана постанова про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності не може вважатися такою, що прийнята відповідачем на підставі належних, достатніх та необхідних доказів.

Надаючи оцінку дотриманню відповідачем процедури притягнення позивачки до адміністративної відповідальності, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У відповідності до ст.256 КУпАП протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

Згідно з ч.1 ст.257 КУпАП протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.

У відповідності до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як встановлено частиною 1 статті 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Згідно зі ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ст.279 КУпАП головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Згідно з п.п.7-11 розділу ІІ Інструкції з оформлення органами державної податкової служби матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом ДПА України від 02.07.2016 року № 566, зареєстрованої в Мін'юсті 27.07.2016 року за N 1046/29176 (далі по тексту - Інструкція № 566) особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право надати пояснення і зауваження щодо змісту Протоколу.

При складанні Протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права й обов'язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у Протоколі.

Про ознайомлення із Протоколом особа, щодо якої він складений, ставить у протоколі свій підпис. У разі відмови поставити підпис про це робиться відповідний запис у протоколі, який засвідчується підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Протокол складається у двох примірниках, що підписується посадовою особою, яка склала Протокол, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також свідками і понятими, якщо такі є.

У разі відмови особи, щодо якої складається Протокол, від підписання Протоколу посадова особа органу доходів і зборів робить про це відповідний запис, який засвідчує своїм підписом та підписами свідків у разі їх наявності.

Особа, щодо якої складається Протокол, має право письмово викласти підстави своєї відмови від підписання Протоколу, які додаються до Протоколу окремо, про що робиться запис у Протоколі.

Один примірник Протоколу під підпис вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, як вбачається з наявної в матеріалах справи копії протоколу серії АА № 869772 від 22.06.2018, в останньому відсутні підписи ФОП ОСОБА_1 або відомості про відмову від підписання нею протоколу та отримання його копії.

Згідно з п.п.12-13 розділу ІІ Інструкції № 566 у разі неможливості складання Протоколу за місцем вчинення адміністративного правопорушення Протокол складається в органі доходів і зборів. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, запрошується до органу доходів і зборів для складання та підписання Протоколу. У запрошенні зазначаються дата, час та місце складання Протоколу. Запрошення вважається належним чином врученим, якщо воно надіслано за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручено особисто такій особі.

У разі неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у визначений у запрошенні час складається акт довільної форми, який засвідчує факт такої неявки. Акт підписується не менш як трьома посадовими особами контролюючого органу та реєструється у журналі реєстрації актів, що засвідчують факт неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (додаток 2).

Між тим, відомостей про запрошення позивачки до Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області відповідачем до матеріалів справи не надано.

Пунктом 4 розділу ІІІ Інструкції № 566 передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності зазначеної особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази сповіщення ФОП ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. При цьому, другий відповідач, розглядаючи 30.06.2016 дану справу, не пересвідчився, чи є особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи відносно неї.

За приписами ст.ст.256, 257 КУпАП, а також вищенаведених пунктів Інструкції № 566 винесенню постанови про адміністративне правопорушення передує складення протоколу, роз'яснення прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про що робиться відповідна відмітка у протоколі, підписання протоколу особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, надання їй можливості подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, викласти мотиви відмови від його підписання, реєстрація протоколу у відповідному журналі, а також надіслання протоколу посадовій особі, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Однак, доказів дотримання встановленої процедури відповідачем не надано ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення серії АА № 081617, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, без дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України, отже, наявні підстави для скасування даної постанови.

Разом з тим, судження суду першої інстанції про те, що дії, які ставляться у вину ФОП ОСОБА_1 щодо несвоєчасної сплати єдиного соціального внеску за 1 квартал 2016 року в сумі 94,85 грн., вчинені 20.04.2016 року, на наступний день після настання граничного строку сплати внеску, колегія суддів вважає помилковим, оскільки позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності не за несплату, а за несвоєчасну сплату ЄСВ.

Недоплачена сума в розмірі 94,85 грн., згідно з карткою платника ЄСВ, була погашена 11.05.2016, і лише з цієї дати можливо визначити, чи мав місце в діях позивача склад правопорушення, передбаченого ч.3 ст.165-1 КУпАП - несвоєчасна сплата ЄСВ. Інакше позивачка підлягала б притягненню до відповідальності за несплату ЄСВ.

Таким чином, дата 11.05.2016 є датою виявлення правопорушення, яке тривало з 20.04.2016, і саме з 11.05.2016 повинен обчислюватись двомісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності, встановлений статтею 38 КУпАП.

Беручи до уваги викладене, враховуючи дату погашення заборгованості зі сплати ЄСВ (11.05.2016), двомісячний строк з дня допущення адміністративного правопорушення (11.07.2016) та дату складення постанови про притягнення ФОП ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності (30.06.2016), колегія суддів не вважає, що другим відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови порушено строк притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

У відповідності до ч.1 ст.317 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Згідно з ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на наведене, рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19.07.2018 по справі № 541/1895/16-а підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 30.06.2016 серії АА № 081617, з прийняттям в цій частині нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області задовольнити частково.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19.07.2018 по справі № 541/1895/16-а скасувати в частині задоволення позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 30.06.2016 серії АА № 081617.

Прийняти в цій частині постанову, якою позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до першого заступника начальника Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області Майбороди Вікторії Миколаївни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії АА № 081617 від 30.06.2016 - задовольнити.

Скасувати постанову першого заступника начальника Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області Майбороди Вікторії Миколаївни про накладення адміністративного стягнення серії АА № 081617 від 30.06.2016.

Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та не підлягає оскарженню в силу приписів ч.3 ст.272 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. ПерцоваСудді О.А. Спаскін С.П. Жигилій