Постанова № 76971847, 01.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: В.М. Соколов

01 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/1283/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Старостіна В.В.

суддів: Бегунца А.О. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 по справі № 818/1283/18, повний текст складено 17.05.2018, розташованого за адресою: вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України , Сумського обласного військового комісаріату

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

28 березня 2018, позивач ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, Сумського обласного військового комісаріату, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Міноборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладеного у п.37 протоколу №121 від 24.11.2017 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги;

- зобов'язати Міноборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, у зв'язку із встановленням мені другої групи інвалідності в розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2017, та надіслати вказане рішення СОВК для видання наказу про виплату такої допомоги ОСОБА_1;

- зобов'язати СОВК повторно направити документи ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів - Міноборони України.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що 02.09.2013 йому вперше було встановлено III групу інвалідності, причина інвалідності: поранення пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. З тих самих підстав 01.06.2017 йому встановлено ІІ групу інвалідності. У зв'язку з цим позивач подав до СОВК (через Кролевецький РВК) заяву з пакетом документів про виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у зв'язку із встановленням II групи інвалідності. Рішенням Комісії Міноборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги і компенсаційних сум від 24.11.2017 №121 п. 37 позивачу було відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, одночасно, було зазначено, що зміна групи інвалідності відбулася понад дворічний термін, що згідно з ч. 4 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пункту 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, не дає підстав для здійснення доплати одноразової грошової допомоги у зв'язку зі зміною групи інвалідності. Вказане рішення про відмову у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги позивач вважає протиправним, оскільки має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням II групи інвалідності згідно Порядку № 975 в розмірі, визначеному у п.п.3 пункту 6 вказаного Порядку - 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 01.01.2017.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладеного у п.37 протоколу №121 від 24.11.2017 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги.

Зобов'язано Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975, у зв'язку із встановленням йому другої групи інвалідності в розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2017 року.

В задоволенні інших вимог - відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем, Міністерством оборони України, подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 скасувати в частині задоволений позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позову.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце судового засідання були повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасникв справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 проходив строкову військову службу з 16.04.1985 по 11.05.1987, приймав участь у бойових діях в Республіці Афганістан з 11.08.1985 по 11.05.1987 у складі військової частини п/п 93992, що підтверджується записами у військовому квитку.

Позивач з 03.03.1986 по 28.03.1986 перебував на лікуванні у військовому шпиталі в/ч 94777/650 ЦВШ Кабул ДРА у зв'язку з отриманням черепно-мозкової травми, контузії середньої тяжкості та осколкових поранень. Вказані травми бойові, отримані при виконанні обов'язків військової служби, а саме при виконанні завдання - автомобіль підірвався на міні. Наведені обставини підтверджуються військовим квитком, архівною довідкою філіалу Центрального архіву військово-медичних документів МО РФ від 10.09.2015 №6/2/0-734 (а.с.18).

02.09.2013 ОСОБА_1 було встановлено III групу інвалідності, що підтверджується довідкою МСЕК Серії 10 ААВ № 591105. Причина інвалідності - поранення пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

З тих же підстав 01.06.2017 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності, що підтверджуються довідкою МСЕК серія 12 AAA №668714 від 23.06.2017.

ОСОБА_1 подав до СОВК (через Кролевецький РВК) заяву з пакетом документів про виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у зв'язку із встановленням II групи інвалідності.

Рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги і компенсаційних сум від 24.11.2017 № 121 пункт 37 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що ч. 6 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у редакції, яка діяла на час первинного встановлення інвалідності, а також згідно п.п. 4 п.2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних та навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499, одноразова грошова допомога військовослужбовцям строкової служби призначається у разі, якщо інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження військової служби, настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби.

Одночасно було зазначено, що зміна групи інвалідності відбулася понад дворічний термін, що згідно з ч. 4 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пункту 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, не дає підстав для здійснення доплати одноразової грошової допомоги у зв'язку зі зміною групи інвалідності.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Комісії Міноборони України, викладеного у п.37 протоколу №121 від 24.11.2017 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду з урахуванням наступного.

Соціальний захист військовослужбовців визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", де зазначено що це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону його дія поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Частиною 1 ст. 16 Закону встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до ч. 6 ст. 16 Закону (в редакції чинній на час встановлення первинно III групи інвалідності - 02.09.2013) - у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби під час проходження військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, що визначається у відсотках від загальної суми допомоги на випадок загибелі (смерті), встановленої п.5 цієї статті.

На час встановлення ОСОБА_1 II групи інвалідності (01.06.2017) спірні правовідносини регулювалися п. 6. ч. 2 ст. 16 Закону в редакції, відповідно до якої одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) чи спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.

Виходячи з тлумачення статті 16 Закону, право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.

Аналогічна правова позиція викладена і у рішенні Верховного Суду України від 27.02.2018 по справі №822/6118/15, від 21.04.2015 по справі №21-135а15.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 отримав травму під час проходження строкової військової служби, у зв'язку з чим 02.09.2013 було встановлено III групу інвалідності, тому він має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом.

Позивач зазначив, що він не отримував одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням III групи інвалідності. Дана обставина підтверджується листом Сумського обласного військового комісаріату від 17.05.18 № 516. Другу групу інвалідності позивачу встановлено 01.06.2017.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Пунктом 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на відсутність підстав для призначення одноразової грошової допомоги відповідно до ч. 4 ст. 16-3 Закону є помилковою, оскільки вказана норма регулює питання доплати одноразової грошової допомоги, оскільки жодних виплат раніше позивач не отримував і звернувся із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням II групи інвалідності вперше, а не її доплати.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Судом першої інстанції зазначено, що оскільки рішення Комісії Міноборони України, викладеного у п.37 протоколу №121 від 24.11.2017 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги є протиправним та підлягає скасуванню, а тому вимога про зобов'язання Міноборони України прийняти рішення про призначення такої допомоги - підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду, однак вважає за необхідне зауважити, що задоволена вимога про зобов'язання Міноборони України прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги не містить в собі будь-якого зобов'язального характеру щодо прийняття суб'єктом владних повноважень конкретного позитивного чи негативного рішення, не виходить за межі його дискреційних повноважень та є виключною компетенцією даного суб'єкта.

Також,колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про зобов'язання СОВК повторно направити документи щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів - Міноборони України - є похідними від вказаних вище вимог, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визначе, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та працесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерство оборони України залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 по справі № 818/1283/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.В. СтаростінСудді А.О. Бегунц А.М. Григоров Повний текст постанови складено 08.10.2018.