Рішення № 76971712, 02.10.2018, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.10.2018 Справа № 920/651/18

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л.,

за участю секретаря судового засідання Пономаренко Т.М.,

представника позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сумах у приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/651/18

за позовом Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 9; ід. код 03352455)

до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» (40004, м. Суми, вул. Горького, 58; ід. код 05747991)

про стягнення 11459,36 грн.,

встановив:

До господарського суду звернулось Комунальне підприємство «Міськводоканал» Сумської міської ради з позовом до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» про стягнення 11459,36 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань з оплати послуг за укладеним між сторонам договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води № 3906 від 01.07.2015.

Відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням.

Тому, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 9 ст. 165 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності представника відповідача та за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд встановив наступне.

Між КП «Міськводоканал» Сумської міської ради та ПАТ «Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» було укладено договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води від 01.07.2015 № 3906 (далі - Договір № 3906).

ПАТ «Сумське науково - виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» перейменоване в ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об"єднання».

Відповідно до п. 1.1. Договору № 3906, укладеного між сторонами по справі, виконавець КП «Міськводоканал» Сумської міської ради взяв на себе зобов'язання своєчасно надавати споживачу ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані йому послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені Договором.

Згідно з п.п. 3.1, 3.2 вищезазначеного договору розрахунковим періодом по договору є календарний місяць. Між сторонами застосовується щомісячна система оплати послуг з централізованого постачання холодної води, платежі вносяться споживачем не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим. Послуги оплачуються у безготівковій формі на банківський рахунок виконавця.

Відповідно до п.п. 3.5, 3.6, 3.7, 3.8 вищезазначеного договору інформація про фактичний обсяг поставленої кінцевим споживачем, у звітному періоді, гарячої води передається споживачем на адресу виконавця у строк до 27 числа поточного місяця. Зазначена інформація є підставою для складання сторонами актів приймання-передачі послуг з централізованого постачання холодної води у розрахунковому періоді.

На підставі отриманої від споживача інформації виконавець повинен складати двосторонній акт приимання-передачі послуг з централізованого постачання холодної води, який є підставою для проведення розрахунків та відображення даних у бухгалтерському та податковому обліку сторін.

Виконавець на пізніше 3-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає споживачу підписаний зі своєї сторони та скріплений печаткою акт звіряння розрахунків та акт приимання-передачі наданих послуг. Споживач, протягом 3-х робочих днів з дати одержання зазначених у цьому пункті документів, підписує, скріплює печаткою та повертає виконавцю по одному примірнику підписаних актів.

У разі незгоди з кількістю (обсягом) та вартістю наданих послуг, визначених в актах, споживач зобов'язаний у триденний термін з дати їх отримання, надати виконавцю обґрунтовані письмові заперечення.

Так, на виконання умов договору сторонами було підписано акти приймання - передачі послуг з централізованого постачання холодної води:

- від 30.03.2018 № 3906 на суму 438516 грн. 00 коп.;

- від 30.04.2018 № 3906 на суму 436970 грн. 41 коп.;

- від 31.05.2018 № 3906 на суму 421521 грн. 59 коп.

та виставлено відповідні рахунки від 30.03.2018 № 3906, від 30.04.2018 № 3906, від 31.05.2018 № 3906.

Вищезазначені рахунки на оплату послуг було направлено відповідачу супровідними листами від 05.04.2018 № 24/2454 та № 24/2453, від 07.05.2018 № 24/3022 та № 24/3023, від 07.06.2018 № 24/4047 та № 4048, які вручені через канцелярію ПАТ «Сумське НВО».

Однак, відповідач порушив умови договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води від 01.07.2015 № 3906 щодо сплати за отримані послуги в термін визначений договором, а саме п. 3.1.

В порушення вимог чинного законодавства та умов договору відповідач свої зобов'язання в термін визначений договором від 01.07.2015 № 3906 не виконував, що підтверджується розрахунком пені, заявою про залік зустрічних однорідних вимог від 23.04.2018 № 21/2772; платіжним дорученням № 33546 від 04.05.2018, платіжним дорученням № 34418 від 25.05.2018, платіжним дорученням № 37183 від 09.08.2018.

Відповідно до п. 5.2.2. Договору № 3906 та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» за несвоєчасне внесення платежів за послуги відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Сума нарахованої позивачем пені по Договору № 3906 складає 11459,36 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом. в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов'язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно вимог статті 509 ЦК України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Крім того, згідно з вимогами ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктами 1, 2 ст. 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання. зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Пунктом 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки. встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

На даний час заборгованість відповідача за послуги з централізованого постачання холодної води та водопостачання перед КП «Міськводоканал» Сумської міської ради по договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води від 01.07.2015 № 3906, за період з березня 2018 р. по травень 2018 р., сплачена частково, проте відповідачем несплачена пеня.

Оскільки відповідачем не виконані умови Договорів № 3906 щодо своєчасної оплати за надані послуги , він зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню за неналежне виконання грошового зобов'язання.

Позивачем заявлено до стягнення пеню по Договору № 3906 у сумі 11459,36 грн.

Перевіривши,розрахунки позивача, в тому числі: періоди нарахувань, розміри простроченого платежу, суд дійшов висновку про їх правомірність та відповідність фактичним обставинам справи.

У відповідності до вимог статей 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відповідач не надав суду доказів сплати заявленої до стягнення заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, підтвердження матеріалами справи заборгованості відповідача перед позивачем у заявленій до стягнення сумі, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 123, 129 ГПК України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 грн.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 185, 232, 233, 236– 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» (40004, м. Суми, вул. Горького, 58; ід. код 05747991) на користь Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 9; ід. код 03352455) 11459,36 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань з оплати послуг за договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води № 3906 від 01.07.2015; а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1762 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Повний текст рішення складено 08.10.2018.

Суддя В.Л.Котельницька