Ухвала суду № 76971191, 05.10.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 05.10.2018

Справа №320/8044/18

2/320/4173/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2018 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі головуючого судді Юрлагіної Т.В., перевіривши виконання вимог ст. 175 ЦПК України у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання майна спільною сумісною власністю, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача адвокат ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідачки про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання майна спільною сумісною власністю.

Суддею встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.175 ЦПК України.

Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч.2 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до п.3.16 Національного стандарту України «Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять» ДСТУ 2732:2004, затвердженого наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 №97, засвідченою копією службового документа є копія службового документа, що містить реквізити, які в окремих випадках надають їй юридичної сили оригіналу. Порядок засвідчення копії документу визначений п.5.27 розділу 5 Національного стандарту України «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 №55, а саме відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 (підпис).

Додані до заяви позивачем копії письмових доказів не засвідчені належним чином, а тому не є копіями письмових доказів документів в розумінні ЦПК України.

Так, відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

З позовної заяви вбачається, що позивачем одночасно заявлено як вимога немайнового характеру - про встановлення факту спільного проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, так і вимога майнового характеру – визнання об’єктом спільної сумісної власності майна (транспортні засоби та врожай), придбаного під час спільного проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу.

У позовній заяві не зазначені обставини, якими позивач обґрунтовувала свої вимоги, та в підтвердження кожної обставини не зазначені докази, що підтверджують вартість спірного майна: трактора «Беларус-892» державний номер 12025АР, 2011 року випуску, заводський номер 89201509, шасі номер 673772; комбайну зернозбирального «Class Lexion 570», державний номер 03333АР, 2007 року випуску, заводський номер 58501708, двигун номер LGK06586; автомобіль марки «Mersedes Benc GL 250», державний номер НОМЕР_1, 2014 року випуску.

Також позивачем не зазначена ціна позову виходячи з вартості вказаного майна. Проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов’язкових платежів, визначено постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року № 358.

У відповідності до п.п. 1 п. 1 вказаної постанови, оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.

Згідно п.п. 4 п. 1 даної постанови оцінка об’єкта для цілей оподаткування здійснюється суб’єктами оціночної діяльності, які відповідають вимогам, установленим Законом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні, у складі яких працює хоча б один оцінювач, який отримав кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні хоча б за однією з таких спеціалізацій у межах напряму 1 Оцінка об’єктів у матеріальній формі і напряму 2 Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об’єкти інтелектуальної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Позивачем до матеріалів позовної заяви не додано звіт про оцінку майна відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», що містить висновки про вартість спірного майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору, а також кваліфікаційного свідоцтва оцінювача.

Зазначення дійсної вартості спірного майна необхідне для визначення суми судового збору.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Таким чином, позивач повинен сплатити витрати по сплаті судового збору з урахуванням визначеної нею ціни позову, розмір якої залежить від вірного визначення вартості спірного майна на час звернення до суду (отримувач Мелітопольське УК/Мелітополь/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37968956, банк отримувача: Казначействог України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку 31211206008013, код класифікації і доходів бюджету 22030101).

Точну суму судового збору, яку повинен сплатити позивач суд не в змозі визначити, оскільки позивачем не вказано достовірну ціну позову.

Крім того, позивачем не зазначені докази в підтвердження викладених обставин стосовно закупівлі якого саме посівного матеріалу та деталізацію виконання посівних робіт, кількості якого саме зібраного врожаю у 2018 році з земельних ділянок загальною площею 505,917 га., які знаходяться на території Новомиколаївської сільської ради Мелітопольського району, урожайності з зазначенням врожаю, тобто продукції однієї або кількох однорідних сільськогосподарських культур (зернових, плодових, овочевих тощо), його ціни та факту виконання посівних робіт у період з 2017-2018 року, який позивач зазначає у позові.

Також, не надано доказів, які б сукупно підтверджували обсяг зібраного врожаю і місця його зберігання.

Крім того не надано доказів, які підтверджують право власності на зазначене у позові спірне майно на час звернення до суду з вказаним позовом та доказів його придбання за спільні кошти з ОСОБА_4 з зазначенням періоду придбання внаслідок спільної праці осіб як сім’ї.

Всупереч вимогам п.9 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позивачем також не наведено попереднього розрахунку суми судових витрат, які він поніс та очікує понести у зв’язку із розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом трьох днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Крім того подано клопотання про витребування доказів з Територіального сервісного центру МВС України № 2343, а саме інформації про автомобіль марки «Mercedes Benc GL 250», державний номер АР6797Сі, 2014 року випуску, зареєстрований на ім’я ОСОБА_4.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

В ч. 2 ст. 84 ЦПК України визначено, що у клопотанні повинно бути зазначено: 1)який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Звертаючись з клопотанням про витребування доказів, позивач фактично зазначив не усі дані, передбачені в ч. 2 ст. 84 ЦПК України, зокрема, не вказав які обставини можуть підтвердити, або аргументи, які можуть спростувати витребувані відомості, не зазначив про вжиття нею заходів для отримання доказів самостійно, доказів вжиття таких заходів та (або) причин неможливості самостійного отримання доказів, які просить витребувати, а також що цей доказ має відповідна особа.

За таких обставин клопотання позивача про витребування доказів не підлягає задоволенню, що не позбавляє його права на повторне звернення з аналогічним клопотанням після усунення вищезазначених недоліків.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах якої представляє адвокат - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання майна спільною сумісною власністю без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків та надання відповідних доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, –

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання майна спільною сумісною власністю – залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вищевказаного у встановлений термін, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя: Т.В. Юрлагіна