Рішення № 76970004, 05.10.2018, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа №279/2679/18

Номер рядка звіту 30

номер провадження 2/279/1329/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2018 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Невмержицької О.А., з секретарем Хомутовською М.А., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростень в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Коростенської місцевої прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради, Кївської міської клінічної лікарні швидкої допомоги до ОСОБА_1 про стягнення коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого від злочину,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся до суду з даним позовом до відповідача, зазначивши, що відповідач вчинив злочин, передбачений ст.286 ч.1 КК України і був засуджений вироком Коростенського міськрайонного суду від 01.03.2017 року. Потерпіла ОСОБА_2, якій внаслідок дорожньо-транспортної пригоди були заподіяні тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, проходила курс лікування в Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги у період з 04.08.2015 року по 14.08.2015 року, на що витрачені кошти в сумі 4826,40 грн., які і просив стягнути з відповідача.

Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження. Відзиву на позов, інших заяв, заперечень чи клопотань відповідачем не подано.

Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що вироком Коростенського міськрайонного суду від 01.03.2017 року у справі №279/5348/16-к, ОСОБА_1, визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України та йому призначено покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Даний вирок суду набрав законної сили.

Як зазначено у вироку, 3 серпня 2015 року близько 22 години ОСОБА_1 в порушення вимог пункту 2.9(а) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року в якому сказано:

- «Водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин», перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним автомобілем марки «GEELY EMGRAND 7», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на правах власності ОСОБА_3 та маючи право на користування даним транспортним засобом, рухався по автодорозі Київ-Ковель в напрямку м.Ковеля.

Рухаючись на вказаному транспортному засобі у вказаному напрямку зі швидкістю, яка перевищувала дозволену швидкість руху, на 159км+400м. автодороги Київ–Ковель водій ОСОБА_1 в порушення вимог пунктів 10.1;12.1;13.1;13.3 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, в яких сказано:

- Перед початком руху, перестроюванням та будь–якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

- Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу,щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

- Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу;

- Під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

Перед перестроюванням водій ОСОБА_1Ю не переконався в безпеці своїх дій, що це буде безпечним і не створить небезпеки для інших учасників руху, не вибрав безпечної швидкості, щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати транспортним засобом, здійснюючи обгін автомобіля марки «RENAULT MAGNUM», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом марки «SCHWARZMULLER SPA- 3E», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався в попутному напрямку, не дотримався безпечного бокового інтервалу, здійснив зміну напрямку руху з зустрічної смуги на смугу руху автомобіля марки «RENAULT MAGNUM», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 з напівпричепом марки «SCHWARZMULLER SPA-3E», чим створив небезпеку для руху. В результаті недотримання безпечного бокового інтервалу та зміни напрямку руху, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «GEELY EMGRAND 7», державний реєстраційний номер АА0987 Р із зустрічної смуги виїхав на смугу руху автомобіля НОМЕР_5 з напівпричепом марки «SCHWARZMULLER SPA-3E» і передньою правою частиною свого транспортного засобу здійснив зіткнення з лівою боковою частиною автомобіля НОМЕР_5 з напівпричепом марки «SCHWARZMULLER SPA-3E».

В результаті дорожньо-транспортної події пасажиру автомобіля марки «GEELY EMGRAND 7», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_5 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: рани спинки носа та верхньої губи, закритого уламкового перелому середньої треті та нижньої треті лівої плечової кістки зі зміщенням, які згідно висновку судово-медичної експертизи №524 від 25.12.2015 року відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що потягли за собою тривалий розлад здоров’я.

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог пунктів 10.1;12.1;13.1;13.3 Правил дорожнього руху України, знаходяться у прямому причинному зв’язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо–транспортної події та її наслідками.

Згідно положень ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов’язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок.

Потерпіла від злочину ОСОБА_2 в результаті отриманих тілесних ушкоджень перебувала з 04.08.2015 року по 14.08.2015 року на стаціонарному лікуванні в Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги, тобто 10 ліжко-днів, згідно розрахунку витрати лікарні за вказаний період складають 4826,40 коп., видатки на фінансування лікарні здійснюються за рахунок коштів місцевого бюджету.

Згідно зі ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Фактичні витрати закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину визначаються згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 року №545 /зі змінами/.

Як передбачено п.2 цього Порядку, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонара лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Як встановлено судом, потерпіла від злочину перебувала на стаціонарному лікуванні саме з приводу одержаних тілесних ушкоджень, завданих ОСОБА_1, у зв'язку з чим його і було притягнуто до кримінальної відповідальності. Тобто, перебування потерпілої на лікуванні в даному випадку є наслідком злочинних дій відповідача.

Отже, згідно норм діючого законодавства відповідач ОСОБА_1 зобов'язаний відшкодувати витрати закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 в дохід місцевого бюджету, оскільки Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги є закладом комунальної власності, тобто, перебуває у власності територіальної громади міста і фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету.

Згідно з даних листа лікувального закладу (розрахунку), вартість 10 ліжко-днів у серпні 2015 року становила 4826,40 грн., потерпіла ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні 10 ліжко-днів.

Таким чином, позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.4,12,81,82,141,263-265 ЦПК України, ст.1206 ЦК України, Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 року №545 /зі змінами/, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в розмірі 4826 (чотири тисячі двадцять шість) гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривни 80 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Сторони:

Позивач: Коростенська місцева прокуратура Житомирської області, місце знаходження: м.Коростень, вул.Героїв Чорнобиля, 10.

Позиач: Департамент охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради, місце знаходження: 01001, м.Київ, вул.Прорізна, 19, ЄДРПОУ 02012906.

Позивач: Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги, місце знаходження: 02166, м.Київ, вул.Братиславська, 3, ЄДРПОУ 00184945.

Відповідач: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серія СН 508914 виданий 12.06.1997 року.

Суддя: Невмержицька О.А.