Ухвала суду № 76969828, 08.10.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11386/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2018 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Фазикош О.В., розглянувши клопотання слідчого, слідчого в ОВС 2 відділення слідчого відділу Управління СБУ в Закарпатській області майора юстиції ОСОБА_1, у кримінальному провадженні № 22018070000000123 внесеного в ЄРДР 5.10.2018 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 305 КК України, погоджене прокурором про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий в ОВС 2 відділення слідчого відділу Управління СБУ в Закарпатській області майор юстиції ОСОБА_1, звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду із клопотанням, у кримінальному провадженні № 22018070000000123 внесеного в ЄРДР 5.10.2018 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 305 КК України, погоджене прокурором, про арешт майна.

Клопотання мотивовано тим, що 04.10.2018 року о 23 год. 30 хв. із Закарпатської митниці ДФС надійшло повідомлення № 172 про виявлення в ході митного огляду в пункті пропуску «Ужгород» в одній із посилок, яка переміщувалася в транспортному засобі марки «Мерседес Спрінтер», р.н.з. Польщі RP69121, що слідував в напрямку виїзд з України 450 таблеток невідомого походження. В ході проведення експрес-аналізу встановлено, що у вказаних таблетках ймовірно містяться синтетичні канабіноїди (фентаніл або мефедрон). 5 жовтня 2018 року слідчим в ході проведення огляду місця події вилучено: 45 (сорок п’ять) пакунків з таблетками в загальній кількості 450 штук; 4 (чотири) використані реактиви експрес-аналізу; картонну коробку, яка загорнута в поліетилен чорного кольору з паперовою наклейкою Нової Пошти та поліетиленовий пакет чорного кольору.

5 жовтня 2018 року винесено постанову про визнання вищевказаних предметів речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

У відповідності до ч. 2 п. 1 ст. 170 КПК України – арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, тому вищеперераховані предмети підлягають арешту.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 167-171 КПК України, слідчий в клопотанні просить : накласти арешт на: 45 (сорок п’ять) пакунків з таблетками в загальній кількості 450 штук; 4 (чотири) використані реактиви експрес-аналізу; картонну коробку, яка загорнута в поліетилен чорного кольору з паперовою наклейкою Нової Пошти та поліетиленовий пакет чорного кольору.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Статтею 170 КПК України законодавець встановлює порядок накладення арешту на майно під час кримінального провадження, визначає що є арештом майна. Так згідно частини 1 статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до частини 10 статті 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна, згідно частини 2 статті 171 КПК України, повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Зі змісту частини третьої статті 172 КПК України вбачається, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Дослідженням наявних матеріалів встановлено, що клопотання слідчого про арешт майна не відповідає вимогам ст.ст.170, 171 КПК України.

З досліджених слідчим суддею клопотання та доданих до нього документів встановлено, що всупереч частини 2 статті 171 КПК України у клопотанні про арешт майна не зазначено: 1) підстави і мети відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, частина 2 статті 170 КПК України визначає чіткий перелік такої мети, при цьому потрібно чітко зазначити підставу та відповідно обґрунтувати необхідність арешту. В клопотанні вказано лише посилання на норми статей кримінального процесуального кодексу.

Крім того, слід вказати, на те, що слідчим, прокурором необгрунтовано пропущення строку звернення з вказаним клопотанням.

При цьому слідчий суддя враховує положення, закріплені у ст. 117 КПК України, де визначено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Зі змісту частини 5 статті 171 КПК України вбачається, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Виходячи з викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне повернути клопотання прокурору з метою усунення його недоліків у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, що не позбавляє його права після усунення недоліків в строки, передбачені ст. 172 КПК України, повторно звернутися до суду з даним клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого, слідчого в ОВС 2 відділення слідчого відділу Управління СБУ в Закарпатській області майора юстиції ОСОБА_1, у кримінальному провадженні № 22018070000000123 внесеного в ЄРДР 5.10.2018 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 305 КК України, погоджене прокурором про арешт майна - повернути прокурору, встановивши строк в сімдесят дві години для усунення недоліків з моменту отримання ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_2