Рішення № 76969242, 03.10.2018, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/268/18

2/215/726/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2018 року Тернівський районний суд м.Кривого Рогу

у складі:

головуючого, судді - Демиденка Ю.Ю.

при секретарі - Азаренко К.М.

За участю представників:

позивача - ОСОБА_1

відповідача Долгерт В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі №1 Тернівського районного суду м.Кривого Рогу в спрощеному провадженні справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасремонт» про стягнення моральної шкоди,

СУТЬ СПОРУ:

19.01.2018 позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасремонт» /далі Товариство/ яким просить стягнути відповідно до ст.ст.153, 173, 237-1 КЗпП України - 148920 грн. моральної шкоди, у зв'язку з отриманим професійними захворюваннями на виробництві, стійкою втратою професійної працездатності.

В обґрунтування вказує, що в період роботи в шкідливих умовах праці протягом 7 років 2 місяця електрогазозварником, електрозварником ручного зварювання в Товаристві та інших підприємствах ним отримані хронічні професійні захворювання - 1) хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої ст. (пило токсичний бронхіт першої-другої ст., емфізема легень першої-другої ст.), група В, ЛН першого-другого ступеня. 2) радикулопатія попереково-крижова, справа, з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями, больовим синдромом.

Дані професійні хвороби, відповідно до акту розслідування причин винекненя хронічного професійного захворювання від 17.05.2017 виникли з вини роботодавця.

Згідно висновку МСЕК від 03.10.2017 вперше позивачу встановлена безстроково стійка втрата професійної працездатності в розмірі 30 % по двом профзахворюванням, з 18 вересня 2017 року до 01 жовтня 2018.

Вважає, що йому не було забезпечено безпечних умов праці, він втратив працездатність, виконуючи роботи в напружених та шкідливих умовах праці. Виходячи з характеру захворювань позивач неодноразово знаходився на лікуванні, позивачу важко виконувати будь-яку роботу, він відчуває постійний біль в грудній клітці та задуху, обмежений в спілкуванні з оточуючими, вирішенні своїх побутових потреб, що порушує його нормальні життєві зв'язки.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала.

Представник Товариства за довіреністю Долгерт В.В. позов не визнав, надав відзив на позовну заяву, який підтримав в судовому засіданні. Вказує, що позивач був попереджений про шкідливість умов праці, за роботу в шкідливих умовах, позивач отримував пільги та компенсації, підвищену оплату праці та додаткові відпустки. Тривалість роботи позивача в шкідливих умовах залежить від самого працівника і лише працівник несе відповідальність за наслідки свого вибору. Працюючи в шкідливих умовах, позивач сам повинен дбати про свій стан здоров'я. Позивачем не надано доказів спричинення факту матеріальної шкоди, не обґрунтовано розмір моральної шкоди, сума не відповідає вимогам розумності та справедливості. Крім того позивач працював на інших підприємствах зі шкідливими умовами праці, пропрацювавши більше 30 років, тому просить відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.02.2018 прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі.

Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.08.2018 постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Інші процесуальні дії не вчинялись, заходи забезпечення доказів/позову, зупинення/відновлення провадження не застосовувались.

Заслухавши думку сторін, дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

З 01.01.2010 по березень 2017 року (7 років 2 місяця) позивач працював в Товаристві електрогазозварником, електрозварником ручного зварювання, має профмаршрут роботи в шкідливих умовах праці загалом 31 рік 1 місяць, пропрацювавши в шкідливих умовах праці також на УРТО ПАТ «ПІВНГЗК» (т.1, а.с.20-23).

Згідно акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 17.05.2017, позивачу встановлені хронічні професійні захворювання: 1) хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої ст. (пило токсичний бронхіт першої-другої ст., емфізема легень першої-другої ст.), група В, ЛН першого-другого ступеня. 2) радикулопатія попереково-крижова, справа, з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями, больовим синдромом (т.1, а.с.4-6).

Позивачу вперше встановлена безстроково стійка втрата професійної працездатності в розмірі 30% по двом профзахворюванням згідно висновку МСЕК від 03.10.2017 (т.1, а.с.7).

Спірні правовідносини регулюються наступним законодавством:

З 01.04.2001 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Ст.ст.21, 28, 34 даного Закону було передбачено обов'язок Фонду по відшкодуванню моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, професійним захворюванням застрахованим та членам їх сімей.

Конституційний Суд України в абзаці 9 пункту 5 Рішення №20-рп/2008 (справа про страхові виплати) зазначив, що положеннями п.1, абзацу 3 п.5, п.9, абзацу 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.02.2007 №717, скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції вказаного Закону. Проте Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.1167 Цивільного кодексу України та ст.237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу.

Встановлений законодавством розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві не суперечить вимогам ст.22 Конституції України. З огляду на викладене, Конституційний Суд України не вбачає підстав для визнання не конституційними положень п.1, абзацу 3 п.5, п.9, абзацу 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що при вирішенні спору по відшкодуванню моральної шкоди, завданої позивачу внаслідок отриманих ним професійних захворювань та втрати у зв'язку із цим професійної працездатності, слід застосовувати норми трудового законодавства України, які регулюють спірні правовідносини.

Так, згідно ст.153 КЗпП України, передбачено, що на всіх підприємствах створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці, безпека технологічних процесів, стан засобів захисту, санітарно побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці, на власника покладається обов'язок впровадження сучасних засобів безпеки, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України, власником проводиться відшкодування моральної шкоди працівнику в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивачу, як вказувалося раніше, згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання та санітарно-гігієнічної характеристики умов правці, встановлені хронічні професійні захворювання, виробничими факторами, що спричинили захворювання є перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу. Умови виробничого середовища та важкість праці електрогазозварника, електрозварника ручного зварювання відносяться до 3 класу 2 ступеня шкідливості.

Позивач працював в умовах впливу шкідливих факторів понад 30 років.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд вважає, що слід врахувати роз'яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995, з подальшими змінами, «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого, розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров"я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

При встановленні розміру моральної шкоди суд враховує характер захворювання, пов'язаного з обмеженням в пересуванні та фізичних навантаженнях, фізичних і моральних страждань позивача в зв'язку з цим, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках.

Відповідно до наслідків що наступили, які підтверджуються медичними документами, роботу позивача на інших підприємствах тривалий час виходячи з профмаршруту (т.1, а.с.8-23), позов слід задовольнити частково та стягнути з Товариства на користь позивача 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди, без стягнення податків та обов'язкових платежів, вважаючи суму що вимагає позивач завищеною.

Підпунктами 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 та п. 18.1 ст. 18 Податкового кодексу України встановлено, що роботодавець - податковий агент зобов'язаний з доходів, що нараховуються (виплачуються) фізичній особі (платнику), нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок від імені та за рахунок коштів особи, якій виплачуються такі доходи.

Згідно із пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платник податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю. Таким чином стягнута моральна шкода в зв'язку із ушкодженням здоров'я та стійкою втратою працездатності, не є об'єктом оподаткування доходу платника податку, що зазначено також в ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.07.2015 р.

У відповідності зі ст.141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, слід стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп.

На підставі ст.ст.153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст.10, 12, 43,49, 141, 259 ч.6, 263-265, 268,273, 274 ч.4 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасремонт» про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасремонт» на користь ОСОБА_3 - 5000 /п'ять тисяч/ грн. моральної шкоди без стягнення податків та обов'язкових платежів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасремонт» - 704 грн. 80 коп. судового збору на користь держави.

Сторони мають право оскаржити рішення подавши на протязі тридцяти днів з дня складання повного рішення апеляційну скаргу в Дніпровський апеляційний суд через Тернівський районний суд м.Кривого Рогу.

Повне рішення складено 08.10.2018.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_3, 50047, місце проживання АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кривбасремонт», місце знаходження, 50079, м.Кривий Ріг, вул.Черкасова, 71, Код ЄДРПОУ 36220109.

СУДДЯ: