Ухвала суду № 76966732, 05.10.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа 127/25264/18

Провадження 1-кс/127/13157/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді Ковбаси Ю.П.,

секретаря Предан А.А.,

за участю прокурора Карнауха О.П.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника Кадочнікова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції Кучеренко Євгена Станіславовича, в рамках кримінального провадження № 12018020000000142 внесеного до ЄРДР 17.04.2018, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився в місті Чернігів, громадянин України, одружений, утримує малолітню дитину, зі слів працює фізичною особою підприємцем, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 4 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

05.10.2018 до Вінницького міського суду Вінницької області надійшло вищевказане клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції Кучеренко Євгена Станіславовича, яке погоджене з прокурором про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1.

Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 12018020000000142 від 17.04.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч.4 ст. 190 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4, які представились менеджерами ТОВ «Вестфор» (код ЄДРПОУ 40194274, місце реєстрації: м. Київ, проспект Перемоги б. 148/1), хоча в трудових та цивільно-правових відносинах з вказаним товариством не перебували, в період лютого - квітня 2018 року ввівши в оману менеджера ТОВ «Вінницький комбінат хлібопродуктів №2» (код ЄДРПОУ 34325039, місце реєстрації: Вінницька область, Вінницький район, смт. Десна, вул. Гагаріна,6) надалі - ТОВ «ВКХП№2» ОСОБА_5, під приводом купівлі, заволоділи 128 тоннами борошна пшениці вищого ґатунку, належного ТОВ «ВКХП№2» на загальну суму 960 500 грн за наступних обставин.

Так, в листопаді 2017 року ОСОБА_4, з метою реалізації своїх злочинних намірів спрямованих на шахрайське заволодіння майном різних суб'єктів підприємницької діяльності на території України, згідно договору купівлі-продажу від 24.11.2017 придбав ОСОБА_7 корпоративні права ТОВ «Вестфор». Після проведення реєстраційних дій по зміні власника ТОВ «Вестфор» ОСОБА_7 передав печатку товариства та пароль доступу до системи клієнт-банк ОСОБА_4 та в подальшому будь-яку участь у фінансово-господарській діяльності ТОВ «Вестфор» не приймав.

Після цього 26.02.2018 та 27.02.2018 ОСОБА_4, використовуючи фінансовий телефон ТОВ «Вестфор» з абонентським номером НОМЕР_1, представившись менеджером останнього, в телефонній розмові з менеджером ТОВ «ВКХП№2» ОСОБА_5 висловив наміри придбати борошно пшениці вищого ґатунку з можливістю відстрочки платежу за поставлену продукцію.

Також на адресу електронної пошти ОСОБА_5 «ІНФОРМАЦІЯ_6» з електронної скриньки «ІНФОРМАЦІЯ_7», належної ТОВ "Вестфор" було надіслано копії установчих документів останнього.

У подальшому ОСОБА_5, який не був обізнаним в злочинних намірах ОСОБА_4 підготовлено договір поставки борошна пшениці №1186 (надалі - Договір) між ТОВ «ВКХП №2» в особі директора ОСОБА_8 та ТОВ «Вестфор» в особі директора ОСОБА_7 та після його підписання ОСОБА_8 надіслано на електронну адресу ТОВ «Вестфор». Згідно п. 9 Договору оплата за поставлену продукцію здійснюється протягом 7 (семи) банківських днів з моменту його поставки (відвантаження).

У цей час ОСОБА_1, який з самого початку будучи у злочинній змові з ОСОБА_4, представляючись менеджером ТОВ «Вестфор», використовуючи телефони з абонентськими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_3 домовлявся з представниками транспортних компаній про отримання послуг з вантажних перевезень продукції з ТОВ «ВКХП №2» до місць її реалізації. Крім того ОСОБА_1 здійснював координацію водіїв, які перевозили борошно ТОВ «ВКХП №2» по маршрутах руху, та безпосередньо організовував та контролював його розвантаження з подальшою реалізацією.

В сою чергу 01.03.2018 ТОВ «ВКХП №2» на виконання умов договору, згідно видаткової накладної № РН00-900-01620 від вказаного числа відвантажило на користь ТОВ «Вестфор» борошно вищого ґатунку в розмірі 10 тонн на суму 75 000 грн. В подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_1 вказане борошно реалізували, а грошові кошти від його реалізації зарахували через платіжний термінал ПАТ «Приватбанк» на розрахунковий рахунок ТОВ «Вестфор» № 26008052634120, відкритого в ПАТ «Приватбанк». З метою створення враження добросовісності намірів виконувати умови договору, платоспроможності ТОВ «Вестфор» та подальшого заволодіння борошном у особливо великих розмірах, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_1, отримані від реалізації борошна грошові кошти в розмірі 75 000 грн. перераховують на розрахунковий рахунок ТОВ «ВКХП №2» № 26008415781, відкритого в АТ «Райфайзен Банк АВАЛЬ». Увійшов таким чином в довіру до ОСОБА_5, останній згідно видаткових накладних РН00-900-01850 від 06.03.2018, РН00-900-01920 від 07.03.2018, РН00-900-02125 від 13.03.2018, РН00-900-02468 від 19.03.2018, РН00-900-02736 від 22.03.2018, РН00-900-03064 від 28.03.2018, РН00-900-03069 від 29.03.2018, РН00-900-03080 від 29.03.2018, РН00-900-03412 від 04.04.2018 відвантажив на користь ТОВ «Вестфор» борошно вищого ґатунку загальною кількістю 208 000 тонн борошна пшениці вищого ґатунку на суму 1 560 000 грн.

Отримане в період з 01.03.2018 по 04.04.2018 борошно вищого ґатунку належне ТОВ «ВКХП №2» ОСОБА_1 та ОСОБА_4, підшукавши покупців, реалізували різним суб'єктам господарювання, в тому числі ФОП ОСОБА_18 та ФОП ОСОБА_10 за готівку, частину з якої в сумі 599 500 грн. використали на частковий розрахунок з ТОВ «ВКХП №2», а іншою частиною розпорядились на власний розсуд.

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 отримавши 04.04.2018 на користь ТОВ «Вестфор» останню партію борошна вищого ґатунку ТОВ «ВКХП №2», припинили здійснювати оплату за поставлену продукцію та переговори з менеджером, в наслідок чого заволоділи майном ТОВ «ВКХП №2», а саме борошном вищого ґатунку в кількості 128 тон.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_4 заподіяли ТОВ «Вінницький комбінат хлібопродуктів №2» матеріальну шкоду в особливо великих розмірах, на загальну суму 960 000, 00 грн., яка більше ніж в 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Отдже ОСОБА_1 підозрюється у заволодінні майном ТОВ «Вінницький комбінат хлібопродуктів №2» шляхом обману, вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто злочині, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Окрім того ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4, які представлялись представниками ТОВ «Вестфор» /код ЄДРПОУ 40194274/ місце реєстрації: м. Київ, Проспект Перемоги б. 148/1 у продовж березня 2018, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою працівників ТОВ «Вавілон Агро» /ЄДРПОУ 40802338/, місце реєстрації: Тернопільська обл., м. Чортків, вул. Білецька 2, під приводом купівлі борошна вищого ґатунку виробництва ДП «Чортківський КХП», заволоділи майном ТОВ «Вавілон Агро» вартістю 57600,00 грн. за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та переслідуючи спільний умисел, спрямований на заволодіння борошном вищого ґатунку належного ТОВ «Вавілон Агро», шляхом укладення фіктивних угод від ТОВ «Вестфор», без фактичного перерахунку коштів, організувались для вчинення злочину. З метою створення сприятливих умов у злочинній діяльності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 представлялись представниками ТОВ «Вестфор», хоча в трудових та цивільно-правових відносинах з вказаним товариством не перебували та діяли від його імені.

ОСОБА_4, на виконання злочинного умислу, використовуючи мобільний термінал з абонентським номером НОМЕР_4, який являється основним фінансовим телефоном ТОВ «Вестфор», з 26.02.2018 здійснював телефонні розмови з директором ТОВ «Вавілон Агро» ОСОБА_11, який використовував мобільний термінал з абонентським номером НОМЕР_5. ОСОБА_4, під час телефонних розмов з ОСОБА_11 висловив намір щодо придбання борошна вищого ґатунку виробництва ДП «Чортківський КХП» та обумовлював умови договору. З метою створення сприятливих умов для вчинення злочину, ОСОБА_4 переконав директора ТОВ «Вавілон Агро» у наданні відстрочки платежу ТОВ «Вестфор» за поставлену продукцію. Згідно попередньої домовленості ОСОБА_4 та ОСОБА_11, 27 лютого 2018 року між ТОВ «Вавілон Агро» в особі його директора ОСОБА_11 (за договором - постачальник) та ТОВ «Вестфор» в особі фіктивного директора ОСОБА_7 (за договором - покупець) укладено договір поставки №4 (далі - договір №4), підписи в якому виконані від імені ОСОБА_7 не встановленою особою. Згідно п. 2.2 «Порядок та строки розрахунків», вказаного договору, оплата за поставлену продукцію буде здійснена протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту його поставки (відвантаження). Для листування та обміну документами з ТОВ «Вавілон Агро», особи які діяли від ТОВ «Вестфор» використовували адресу електронної пошти «ІНФОРМАЦІЯ_7», з якої на електронну адресу ОСОБА_11 надсилали організаційно розпорядчі документи.

В продовження виконання свого злочинного плану ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_4 підшукавши необхідний транспорт для перевезення вантажу, 05.03.2018, згідно попередньої домовленості з директором ТОВ «Вавілон Агро» ОСОБА_11, прибули до вказаного товариства за адресою: Тернопільська обл.., м. Чортків, вул. Білецька 2. У ході переговорів з ОСОБА_11, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з метою маскування свого злочинного наміру здійснили частковий розрахунок у розмірі 14 400 грн. за партію продукції борошна вищого ґатунку кількістю 12 000 кг. на суму 72 000 грн. та надали фіктивну розписку від імені директора ТОВ «Вестфор» ОСОБА_7 про зобов'язання оплати боргу. Вказаними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_4 увійшли в довіру до ОСОБА_11, який не будучи обізнаним про їх злочинні наміри надав дозвіл на відвантаження продукції.

Отриманим борошном ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розпорядились на власний розсуд реалізувавши його невстановленим суб'єктам господарювання.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_4 заподіяли ТОВ «Вавілон Агро» матеріальну шкоду, на загальну суму 57 600, 00 грн.

Отже ОСОБА_4 підозрюється у заволодінні майном ТОВ «Вавілон Агро» шляхом обману, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто злочині, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

При всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, «03» жовтня 2018 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю міста Чернігів, Чернігівської області, громадянину України, одруженому, офіційно не працюючому, який зареєстрований в АДРЕСА_1, проживає: АДРЕСА_2

повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 190КК України.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами:

протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_12, який вказує про факт проведення переговорів щодо здійснення поставок та використання з цією метою мобільних терміналів;

протоколом допиту менеджера ТОВ «ВКХП №2» ОСОБА_5, який прямо вказує на осіб які здійснювали переговори від імені ТОВ «Вестфор» щодо відвантаження борошна, а також використання мобільних терміналів та електронних адрес для листування;

протоколом допиту директора ТОВ «Смачна Паляниця» ОСОБА_13, який вказує на особу яка пропонувала придбати борошно ТОВ «ВКХП №2»;

протоколом впізнання де ОСОБА_13 упізнав ОСОБА_1, як особу яка пропонувала йому придбати борошно ТОВ «ВКХП №2»;

протоколом обшуку на ТОВ «Смачна Паляниця» під час якого вилучено борошно ТОВ «ВКХП №2»;

протоколом допиту ФОП ОСОБА_18, який вказує на особу яка реалізувала борошно ТОВ «ВКХП №2»;

протокол впізнання де ФОП ОСОБА_18 упізнав ОСОБА_1, як особу яка реалізувала йому борошно ТОВ «ВКХП №2»

протоколом обшуку у ФОП ОСОБА_18 під час якого вилучено борошно ТОВ «ВКХП №2»;

протоколами допитів водіїв перевізних компаній ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, які вказують на особу на ім'я ОСОБА_1, як менеджера ТОВ «Вестфор», який координував їхні дії та отримував борошно;

протоколами впізнання ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, які упізнають ОСОБА_1, як особу на яка отримувала від них борошно та розраховувалась за його поставку;

протоколом допиту директора ТОВ «Вавілон Агро» ОСОБА_11, який вказує на ОСОБА_1, як на особу яка 05.03.2018 шахрайським шляхом заволоділа борошном ТОВ «Вавілон Агро»;

протоколом впізнання де ОСОБА_11 впізнає ОСОБА_1. як особу, яка 05.03.2018 шахрайським шляхом заволоділа борошном ТОВ «Вавілон Агро»;

протоколом допиту представника потерпілого ТОВ «Вавілон Агро» ОСОБА_17 який вказує на ОСОБА_1, як на особу яка 05.03.2018 шахрайським шляхом заволоділа борошном ТОВ «Вавілон Агро»;

протоколом впізнання де ОСОБА_17 впізнає ОСОБА_1 як особу, яка 05.03.2018 шахрайським шляхом заволоділа борошном ТОВ «Вавілон Агро»;

аналітичною довідкою інформації операторів мобільного зв'язку, якою підтверджується факт спілкування між співучасниками ОСОБА_1 та ОСОБА_4, здійснення спілкування між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а також спілкування ОСОБА_1 з усіма водіями, які здійснювали перевезення борошна та кінцевими покупцями.

ОСОБА_1 підозрюється у вчинені особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, ч. 4 ст. 190 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від п'яти до дванадцяти років.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері злочинів проти власності та те, що він, перебуваючи на волі, може продовжити свою злочину діяльність з метою незаконного збагачення, вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується характером кримінального правопорушення, офіційно не працює, не має постійного джерела доходів, не одружений, не має стійких соціальних зв'язків, тобто може переховуватись від органів досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що передбачено ризиками визначеними у п. п. 1, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З огляду на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, а саме у заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, вчинене в особливо великих розмірах, та беручи до уваги, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам.

На підставі наведеного, з урахуванням ризиків, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, суду пояснив, що по кримінальному провадженні існує ризик, зокрема те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, тому може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити злочинну діяльність, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу. Також просив суд під час визначення розміру застави вийти за її межі встановлені за особливо тяжке кримінальне правопорушення, оскільки це винятковий випадок так як кримінальним правопорушенням завдано значну шкоду.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, суду пояснили, що ризики не доведені, тому просили суд застосувати більш м'який запобіжний захід.

Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.

Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.

Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування слідством встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Зокрема слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_1 зі слів працює фізичною особою підприємцем, має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні малолітню дитину.

Проте, органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Зокрема, на теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, відсутність у нього соціально стримуючих факторів, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

При цьому, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_1 слідчий суддя не вбачає.

На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 4 ст. 190 КК України - обґрунтована.

Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених названим Кодексом. На думку слідчого судді, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, ОСОБА_1 необхідно визначити заставу.

Разом із тим, слідчий суддя вважає, що вимога прокурора вийти за межі застави встановлені за особливо тяжке кримінальне правопорушення, не доведена. При цьому, в погодженому прокурором клопотанні вказана застава у розмірі 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тому слідчий суддя не вбачає підстав виходу за встановлені межі застави.

На підставі наведеного, керуючись ст. 176 - 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 309, 400 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції Кучеренко Євгена Станіславовича - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді - тримання під вартою.

Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_1, тобто до 09 години 35 хвилин 01 грудня 2018 року.

Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 01 грудня 2018 року.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 528 600 (п'ятсот двадцять вісім тисяч шістсот) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі внесення застави на ОСОБА_1 будуть покладені наступні обов'язки:

прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;

носити електронний засіб контролю.

Якщо ОСОБА_1 не виконає покладені на нього обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

У разі внесення застави та покладення обов'язків на підозрюваного ОСОБА_1 - визначити термін їх дії відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України, тобто в межах строку досудового розслідування на час покладення обов'язків.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя