Ухвала суду № 76966384, 07.08.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"07" серпня 2018 р. м. Київ Справа № 911/1723/18

Суддя Карпечкін Т.П. розглянувши позовну заяву

ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок Плюс"

ОСОБА_2

про визнання включення ОСОБА_2 до участі в товаристві незаконним та скасування реєстраційної дії

встановив:

До Господарського суду Київської області 13.03.2018 року надійшла позовна заява б/н від 03.08.2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок Плюс" (далі - відповідача1) та ОСОБА_2 (далі - відповідача2), в якій позивач просить суд:

1) визнати включення ОСОБА_2 учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок Плюс" на підставі її заяви незаконною;

2) скасувати реєстраційний запис № 18841050015001784 державного реєстратора приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Леденьова І.С. від 20.06.2018 року про державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок Плюс" щодо зміни складу або інформації про засновників.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Проте, в порушення п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не викладено всіх обставин в обґрунтування позовних вимог, зокрема як вбачається з прохальної частини позову, першу позовну вимогу про визнання включення відповідача2 до складу учасників відповідач1 незаконним пред'явлено до відповідача1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок Плюс", а другу позову вимогу (похідну) про скасування реєстраційного запису приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Леденьова І.С., яким, як державним реєстратором, введено відповідача2 в склад засновників відповідача1, фактично пред'явлено до особи яка не залучена відповідачем у справі.

Таким чином, в позові необгрунтовано залучення ОСОБА_2 відповідачем2, оскільки в прохальній частині позову відсутні вимоги до ОСОБА_2.

В той же час, прохальна частина позову містить позовну вимогу (скасування реєстраційної дії), яка стосується особи (державного реєстратора), не залученої відповідачем у справі.

Таким чином, позовна заява подана з порушенням п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене та керуючись 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву б/н від 03.08.2018 року ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок Плюс", ОСОБА_2 про визнання включення ОСОБА_2 до участі в товаристві незаконним та скасування реєстраційної дії залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу усунути недоліки позовної заяви б/н від 03.08.2018 року шляхом подання до суду обґрунтованих письмових пояснень із визначенням належних відповідачів у даній справі і зазначенням позовних вимог до кожного з них.

3. На підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України встановити позивачу десятиденний строк на усунення недоліків, перебіг якого, в силу положень ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, розпочинається з дня наступного за днем вручення даної ухвали.

4. Зобов'язати позивача заяву про усунення недоліків разом з доданими до неї документами відповідачам, докази надіслання надати суду.

5. Копію ухвали Господарського суду Київської області надіслати позивачу.

6. Згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

7. Відповідно до приписів ст. 255 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Т.П. Карпечкін