Ухвала суду № 76965777, 08.10.2018, Тиврівський районний суд Вінницької області

УХВАЛА

08.10.2018 року 145/259/18

2-во/145/11/18

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого Кіосак Н. О.

за участю секретаря Крикливої М.С.,

позивачки ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

в справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Гніванський завод спецзалізобетону» про визнання незаконним звільнення та поновлення на роботі, скасування наказу про звільнення та виплату втраченого заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

Рішенням від 24.07.2018 року вищезазначений позов ОСОБА_1 задоволено, вирішено визнати дії ПрАТ «Гніванський завод спецзалізобетону» щодо звільнення ОСОБА_1 з посади начальника юридичної служби в порядку п.1 ст.40 КЗпП України незаконними та поновлення на даній посад;

визнати незаконним та скасувати кадровий наказ ПрАТ «Гніванський завод спецзалізобетону» №8-ОС від 15.01.2018 року;

присуджено до стягнення з ПрАТ «Гніванський завод спецзалізобетону» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 44946 гривень 53 копійки.

присуджено до стягнення з ПрАТ «Гніванський завод спецзалізобетону» в прибуток держави судовий збір в сумі 1409 гривень 60 копійок.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 допущено до негайного виконання.

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про виправлення в даному рішенні від 24 липня 2018 року описок, просить в мотивувальній частині рішення виправити описку в частині формулювання: «Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні» на «Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу»;

в мотивувальній частині рішення виправити арифметичні помилки в частині проведення розрахунків середнього заробітку за час вимушеного прогулу без врахування коефіцієнта підвищення заробітної плати згідно п.10 постанови КМУ України №100 від 08.02.1995 року. та розрахунку заробітку за 1 робочу годину, шляхом дорахування коефіцієнту;

викласти третій абзац резолютивної частини рішення наступним змістом: «Стягнути з ПрАТ «Гніванський завод спецзалізобетону» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 100549 грн. 52 коп."

Заяву обґрунтовує тим, що у мотивувальній та резолютивній частинах зазначеного рішенні суду мають місце арифметичні помилки, які полягають в тому, що в останньому абзаці мотивувальної частини рішення при розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу визначено суму 44946 грн. 53коп.

Проте, судом не було враховано, що з 01.03.2018 року коефіцієнт її заробітної плати було підвищено на 2,6, що вбачається з наданих доказів : штатного розкладу підприємства на 01.03.2018 року ( а.с. 198-199 т.1), які при умові задоволенні позову мали бути враховані згідно п.10 постанови КМУ України №100 від 08.02.1995 року.

Дане питання нею неодноразово піднімалось в ході судового розгляду, в тому числі і в додаткових поясненнях.

Крім того була допущена помилка в тих розрахунках, які були зазначено в рішенні. Згідно довідки про заробітну платню середньоденний заробіток позивача складав 278,95 грн., а відтак заробіток за 1 годину дорівнює 39,85 грн., а не як зазначено в описовій частині рішення - 39,38 грн.

Таким чином, при використанні формули, зазначеної в рішенні, сума без коефіцієнта підвищення мала складати: 44950,80 грн. (39,85 грн. х 141(робочих днів за вказаний період) х 8 годин).

Розрахунок мав відбуватись за двома різними періодами: до підвищення та після. Так, згідно довідки від травня 2018 р. №76/08 робочих днів за січень та лютий в позивача було би в загальній сукупності: січень - 12 днів та лютий -20 днів, тобто 32 дні із заробітком 39,85 грн. в годину.

Тому середній заробіток за час вимушеного прогулу за даний період складає 10201 грн.60 коп. ((39,85 грн. х 32 (робочих днів за вказаний період) х 8 годин).

Розрахунок втраченого заробітку за наступний період, а саме за решту 109 днів має розраховуватись з врахуванням коефіцієнту підняття заробітної плати і складає 90347 грн. 92 коп. (39,85 грн. х 109 (робочих днів за вказаний період) х 8 годин х 2,6 коефіцієнт підняття ).

Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу дорівнює 100549 грн.52 коп.( 10201 грн. 60 коп. + 90347 грн. 92 коп. ).

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 заяву підтримала, просить її задоволити з викладених у ній підстав. Також зазначила, що в поданій нею заяві про виправлення описок не йдеться про нововиявлені обставини, оскільки викладені нею в заяві обставини були відомі на час ухвалення рішення із зібраних у справі доказів. Заробітна плата працівників вираховується відповідно до тарифної сітки і підняття зарплати здійснюється ідентично для всіх працівників, а тому, виходячи із штатного розкладу, з 01.03.2018 року заробітна плата головного інженера, а відтак і її має бути збільшена в 2,6 рази.

Представники відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проти задоволення заяви заперечили частково, а саме погоджуються на виправлення описки в рішенні в частині назви величини, що присуджена судом позивачці, а саме, що її правильна назва «середній заробіток за час вимушеного прогулу»; проти задоволення решти вимог за заявою заперечили, мотивуючи тим, що в мотивувальній частині рішення арифметичної помилки немає, тому що на час розгляду справи відомості про підвищення коефіцієнта заробітної плати відомі не були, а тому позивач може ставити питання про перегляд даного рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за новиявленими обставинами. На даний час її місячний оклад складає 9235 грн. і коефіцієнт підвищення її зарплати не може становити -2,6.

Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що заяву слід задоволити частково, виходячи з наступного.

Згідно ч.1, 2 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.19 постанови від 8.12.2009 N 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 274 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Підстави та предмет позову позивач має викласти в позовній заяві, яка оформлюється згідно з вимогами ст. 175 ЦПК України та з метою дотримання положень ст. 13 ЦПК України, копія даної заяви має бути вручена відповідачеві і, відповідно, забезпечено останньому право на надання відзиву на позов та доказів на обґрунтування своїх заперечень проти позову (п.3 ст. 83, ст. 178, п.5 ч.2 ст. 187 ЦПК України).

Проте, в своїй позовній заяві від 14.02.2018 року (а.с. 1-9), уточненій позовній заяві від 15.03.2018 року (а.с. 47-55), позивач не зазначала як підставу свого позову те, що середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.03.2018 року має коригуватись на коефіцієнт підвищення, а саме має бути помножений в 2,6 рази і питання про стягнення середнього заробітку в такому порядку в позовних заявах не ставила.

Відповідно з цим, в рішенні суду від 24 липня 2018 року дані обставини не досліджувались, оскільки суд справу розглянув в межах, заявлених відповідно до норм цивільно-процесуального кодексу вимог, а відтак арифметичної помилки в цій частині не допустив.

Слід також вказати, що, виходячи з роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п.19 постанови від 8.12.2009 N 14 при вирішенні питання про виправлення описки суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Разом з тим, суд погоджується з доводами відповідачки про те, що правова назва величини, що присуджена позивачці помилково вказана в мотивувальній частині як «середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні», оскільки судом встановлено, що внаслідок незаконного звільнення позивачки мав місце саме «вимушений прогул».

Крім того, суд погоджується з доводами позивачки про наявність арифметичної помилки щодо нарахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме середньогодинна заробітна плата позивачки в мотивувальній частині рішення помилково вказана 39,38 грн., що є дійсною арифметичною помилкою, оскільки дана величина становить 39,85 грн. (8646,63 грн: 217 робочих годин), що вбачається з довідки відповідача від 20.03.2018 року № 430/02 (а.с.85 т.1).

Таким чином, середній заробіток позивачки за час вимушеного прогулу склав 44950 грн. 80 коп. (39,85 грн. х 141 (робочих днів за вказаний період) х 8 годин).

Слід також зазначити, що у вступній частині судом помилково не вказана особа відповідача. Наявність даної описки стверджується матеріалами справи.

Керуючись ст.ст.269 ЦПК України, -

ухвалив:

В рішенні Тиврівського районного суду Вінницької області від 24 липня 2018 року (справа 145/259/18) у справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Гніванський завод спецзалізобетону» про визнання незаконним звільнення та поновлення на роботі, скасування наказу про звільнення та виплату втраченого заробітку за час вимушеного прогулу:

у вступній частині: після слів: «справу за позовом ОСОБА_1» дописати слова «до ПрАТ «Гніванський завод спезалізобетону» ;

в мотивувальній частині:

слова та числа «середньогодинний заробіток позивачки за останніх два місяці перед звільненням склав 39,38 грн.» замінити словами та числами: «середньогодинний заробіток позивачки за останніх два місяці перед звільненням склав 39,85 грн.»;

слова та числа: «Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.01.2018 року по 23.07.2018 року включно склав 44946 грн. 53 коп. ( 39,38 грн. х 141 (робочих дні за вказаний період) х 8 годин), які підлягають стягненню.» замінити словами та числами: «Таким чином, середній заробіток позивачки за час вимушеного прогулу за період з 16.01.2018 року по 23.07.2018 року включно склав 44950 грн. 80 коп. ( 39,85 грн. х 141 (робочих дні за вказаний період) х 8 годин), які підлягають стягненню.»;

в резолютивній частині рішення слова та числа: «Стягнути з ПрАТ «Гніванський завод спецзалізобетону» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 44946 (сорок чотири тисячі дев'ятсот сорок шість) гривень 53 копійки» замінити словами та числами: «Стягнути з ПрАТ «Гніванський завод спецзалізобетону» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 44950 (сорок чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят) гривень 80 копійок» .

Ухвала може бути оскаржена до Апялеційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Кіосак Н. О.