Рішення № 76964263, 28.09.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2018 р. № 820/480/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Ломаги А.А.,

розпорядника - ОСОБА_1,

позивача - ОСОБА_2,

третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3, про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати дії та бездіяльність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області протиправними;

- скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 14.11.2017;

- зобов'язати відкрити дисциплінарне провадження.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 14.11.2017 р. про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3 прийнято з порушенням строків розгляду скарги, з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для правильного вирішення справи та невідповідністю висновків комісії фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим вказане рішення підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2018 року відкрито провадження по даній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2018 року по справі №820/480/18 задоволено заяву судді Мельникова Р.В. про самовідвід у справі за позовом ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3, про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 лютого 2018 року справу передано на розгляд судді Волошину Д.А.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2018 р. адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання на 20 березня 2018 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2018 р. виправлено описку в ухвалі суду від 01.03.2018 року по справі №820/480/18.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2018 р. зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - до вирішення питання про відвід судді Волошину Д.А.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2018 р. у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді по справі №820/480/18 за позовом ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 р. поновлено провадження у справі №820/480/18 за позовом ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 р. зупинено провадження у справі №820/480/18 за позовом ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії до перегляду ухвали від 02.03.2018 р. у справі №820/480/18 в порядку апеляційного провадження.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 р. поновлено провадження у справі №820/480/18 за позовом ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 13.09.2018 р. об 14.00 год.

13.09.2018 розгляд справи було відкладено на 28.09.2018 року, у зв'язку з неявкою позивача в судове засідання з поважних причин.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Згідно наданого до суду відзиву пояснив, що оскаржуване в даній справі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 14.11.2017р. є цілком законним та обґрунтованим, винесеним відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3, проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити, в письмових поясненнях вказав що ОСОБА_2 не зазначає який саме дисциплінарний проступок вона вбачає в його діях, в чому він полягає, які ознаки характеризують його і до яких негативних наслідків призвела заміна адвоката, як представника у цивільній справі, на іншого представника і в чому вона вбачає порушення власних прав.

Заслухавши пояснення позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що 12.06.2017 року позивач звернулась із скаргою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області (далі - КДКА), якою просила провести перевірку по викладеним доводам та притягнути до дисциплінарної відповідальності із наступним позбавленням права на заняття адвокатською діяльністю та з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України адвоката ОСОБА_3, оскільки останній не з'являвся в судові засідання, не надавав заяв та документів про поважні причини своєї неявки суд та при розгляді справи звернувся до суду з самовідводом.

Рішенням від 14 листопада 2017 року дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області у складі голови палати Мелконян Л.Г., членів палати Вільхового Ю.Ф., Дмітрієвої Л.М., Перепелиці І.І., Стєбєлєва А.М., Столярової А.О., Страхової Л.М., Шкребця Є.Ф. розглянувши на засіданні дисциплінарної палати відомості, викладені в скарзі ОСОБА_2 відносно неправомірних дій адвоката ОСОБА_3, вирішила відмовити в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю в його діях ознак дисциплінарного проступку.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області позивач оскаржила його в судовому порядку.

Спірні правовідносини, які є предметом розгляду даної справи, врегульовані Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) та Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120, зі змінами та доповненнями.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 33 Закону № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Згідно зі статтею 34 цього Закону підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.

Відповідно до статті 36 Закону № 5076-VI, право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Положеннями статті 37 Закону № 5076-VI визначено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; порушення дисциплінарної справи; розгляд дисциплінарної справи; прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Згідно з частиною другою статті 38 Закону № 5076-VI член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.

Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. (частина третя статті 38 Закону № 5076-VI).

Приписами статті 39 Закону № 5076-VI визначено порядок дій при вчинені наступної стадії дисциплінарного провадження порушення дисциплінарної справи, згідно з якими за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Аналогічні приписи містяться у Положенні про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120.

З аналізу наведених положень вбачається, що перевірка відомостей, викладених у заяві (скарзі), це активна діяльність члена дисциплінарної палати з метою встановлення наявності або відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, які можуть стати підставою для порушення дисциплінарної справи. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії після отримання скарги (заяви) на дії адвоката, повинен, зокрема, провести перевірку відомостей щодо наявності ознак дисциплінарного проступку адвоката, викладених у скарзі, у ході якої він наділений правом опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Як вбачається зі змісту скарги позивача, ОСОБА_2 вказуючи на зміст дисциплінарного проступку адвоката посилається на певні обставини, а саме, що адвокат ОСОБА_3, який призначений їй Центром надання безоплатної вторинної правової допомоги для представлення її інтересів у цивільній справі №643/6924/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Автромат», Ліквідаційної комісії ПАТ «Автромат», Харківської обласної організації профспілки робітників автомобільного і сільськогосподарського машинобудування України, треті особи: виконком Харківської міської ради, Державна адміністрація Московського району м. Харкова про поновлення на квартирному обліку та стягнення моральної шкоди не з'являвся в судові засідання, не надавав заяв та документів про поважні причини своєї неявки в суд, при розгляді справи звернувся до суду з відводом себе та відповідно до Ухвали Московського районного суду м. Харкова від 22 серпня 2016 року адвоката було замінено на іншого.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи копій матеріалів дисциплінарного провадження, вказані обставини щодо конкретних порушень адвоката ОСОБА_3 не були перевірені відповідачем під час розгляду скарги позивача, з урахуванням долучених до неї доказів.

Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Харківської області під час проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_3 та вирішення питання про порушення дисциплінарної справи або відмову порушувати справу щодо нього, було отримано лише письмові пояснення від вказаного адвоката.

Абзацом 5 ч. 2 ст. 38 Закону № 5076-VI передбачено, що за результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

З аналізу вказаної норми законодавства слідує, що в довідці, яка складається за результатами перевірки відомостей, членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури повинні викладатися обставини, виявлені під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Із довідки за результатами перевірки обставин, викладених у скарзі ОСОБА_2 на вчинення дисциплінарного проступку адвокатом ОСОБА_3 вбачається, що відповідачем не було вчинено жодних дій, спрямованих на перевірку відомостей, викладених в скарзі, а було фактично процитовано пояснення адвоката без посилання на конкретні встановлені відомості щодо фактичних обставин справи та наявності ознак дисциплінарного проступку.

Так, в довідці за результатами перевірки обставин, викладених у скарзі ОСОБА_2 від 09.11.2017 року зазначено стосовно неявок адвоката в судове засідання, відповідно до яких, повістки суду направлялись на адресу місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, але своєчасно про надходження повісток йому не повідомляли, внаслідок чого в судові засідання, призначені на 03.06.2016 р., 24.06.2016 р., 29.07.2016 р. на мав змоги завчасно з'явитися. Будь-які докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_3 був належним чином повідомлений про судові засідання по справі ОСОБА_2, відсутні.

Однак, як встановлено судом з долучених до матеріалів справи розписок про явку до Московського районного суду у судові засідання, ОСОБА_3 був обізнаний про дату судового засідання, призначеного на 03.06.2016 р., про що свідчить його власноручний підпис. (а.с.189-190).

Крім того, до матеріалів справи долучені рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень на адресу місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з повісткою про виклик в судове засідання, призначене на 24.06.2016 р., з датою подання 09.06.2016 р. та повісткою про виклик в судове засідання призначене на 29.07.2016 р., з датою подання 01.07.2016 р., тобто завчасно до дати призначеного судового засідання, однак будь - яких відміток про отримання їх третьою особою до суду не подано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не було встановлено фактичних обставин, чи був адвокат повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи на 03.06.2016, 24.06.2016, 29.07.2016 та відповідно наявність у нього поважних причин неявки в судове засідання. Матеріали дисциплінарної справи не містять запитів на адресу суду, третього Харківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо отримання такої інформації та перевірки фактів викладених у скарзі позивача та листі Московського районного суду м. Харкова від 29.07.2016 щодо неявок адвоката в судові засідання.

Як вбачається зі змісту довідки від 09.11.2017 року, та рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи зазначено, що ухвалою суду від 22 серпня 2016 року заява ОСОБА_3 про заміну представника позивача ОСОБА_2 по цивільній справі №643/6924/15-ц шляхом призначення іншого представника була задоволена, суд замінив його на іншого представника, ОСОБА_2 не оскаржила ухвалу і тому вказана обставина набула статусу доведеного у законний спосіб факту. (а.с. 224, 226-227 т.1)

Однак, судом встановлено, що ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 22.09.2016 р. ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 22 серпня 2016 року скасовано, питання передано на новий розгляд до суду першої інстанції. (а.с. 184 т. 1) Наказом Третього Харківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги № 10 від 06.10.2016 здійснено заміну адвоката ОСОБА_3, з метою безперервності надання безоплатної вторинної правової допомоги. (а.с. 183 т.1)

Таким чином, судом встановлено, що в порушення вимог законодавства, відповідачем не вчинено обов'язкових дій для встановлення відомостей та фактів, зазначених у скарзі, оскаржуване рішення містить посилання на ухвалу суду, яка на момент прийняття оскаржуваного рішення втратила чинність та заміна адвоката відбулась на підставі рішення Третього Харківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Крім того, відповідно до п. 24 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року, із змінами та доповненнями, голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) на дії адвоката, доручає одному із членів дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі). Відповідно до п. 30 Положення, заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки не пізніше тридцяти днів з дня початку перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках.

Як вбачається з довідки за результатами перевірки обставин, викладених у скарзі ОСОБА_2 на вчинення дисциплінарного проступку адвокатом ОСОБА_3, та оскаржуваного рішення відповідачем не зазначено посилань на винятковості обставин, що потягнули перевищення строків проведення перевірки. Також відсутні будь-які дані, що вказували б на розумні та обґрунтовані підстави для збільшення тривалості перевірки відомостей, викладених у скарзі. Тоді як видно зі змісту довідки та прийнятого на її підставі рішення, дій, спрямованих на перевірку відомостей, викладених в скарзі, а відповідно і на необхідність збільшення тривалості вказаної перевірки відповідачем вчинено не було.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 14.11.2017 року є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийнято з порушенням процедури його прийняття, в тому числі, без перевірки та без надання оцінки обставинам, викладеним у скарзі ОСОБА_2, які мають значення для правильного її вирішення по суті, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача зобов'язати відкрити дисциплінарне провадження, суд зазначає.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи N R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 № 7, суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Так, відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За приписами пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Аналізуючи дані положення кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Проте, керуючись, положенням ч.2 ст.9 КАС України, передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У зв'язку з чим, суд для повного та всебічного захисту прав позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог в частині зобов'язання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області повторно розглянути питання щодо порушення дисциплінарного провадження за скаргою ОСОБА_2 відносно адвоката ОСОБА_3.

Щодо позовних вимог про визнання дій та бездіяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області протиправними, суд зазначає.

У відповідності до ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Як вбачається з матеріалів справи, скарга ОСОБА_2 була розглянута, за результатами розгляду скарги прийнято рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи та направлено на адресу позивача листом від 15.11.2017 р. №1521/17, таким чином суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах владний суб'єкт забезпечив реалізацію управлінської функції, відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову ОСОБА_2.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області (пров. Короленка, буд. 19, м. Харків, 61003, код 22642124), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 (АДРЕСА_2) про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 14.11.2017 р.

Зобов'язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Харківської області (пров. Короленка, буд. 19, м. Харків, 61003, код 22642124) повторно розглянути питання щодо порушення дисциплінарного провадження за скаргою ОСОБА_2 відносно адвоката ОСОБА_3.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 08 жовтня 2018 року.

Суддя Д.А. Волошин