Рішення № 76963932, 03.10.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/2509/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №1640/2509/18 за позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного військового комісаріату про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

19 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Полтавського обласного військового комісаріату (надалі - відповідач, Полтавський ОВК) , в якому просить визнати протиправною відмову (вих. №12/1525 від 11.07.2018) у складенні висновку (для передачі документів на розгляд комісії Міністерства оборони України) щодо наявності у ОСОБА_1 права на призначення одноразової грошової допомоги, як інваліду війни другої групи з 11.03.2016, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювання у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих сил ООН. Просить зобов'язати відповідача скласти відповідний висновок у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 та статей 16-163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Мотивуючи свої вимоги, позивач вказує, що довідкою до акта огляду МСЕК від 01.04.2016 серії АВ №0188519 йому встановлено другу групу інвалідності (на строк до 01.04.2019) через захворювання, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих сил ООН, у зв'язку з чим він претендує на отримання одноразової грошової допомоги. Проте, відповідач, в порушення вимог чинного законодавства, не складає та не направляє до Міністерства оборони України, як розпорядника бюджетних коштів, відповідний висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги.

01.08.2018 відповідач надав відзив на позов, в якому вказує на відсутність підстав для складання висновку та направлення його до Міністерства оборони України з огляду на ненадання копії документа, що свідчить про причини та обставини поранення, що вимагається чинним законодавством.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.07.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

01.08.2018 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про призначення справи до розгляду справи в судовому засіданні, у зв'язку з чим ухвалою суду від 01.08.2018 справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання сторони не з'явилися. Від обох до суду надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.

За приписами частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на зазначене, враховуючи ту обставину, що неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 у період з 28.03.1994 по 22.07.1994 брав участь у бойових діях у складі ОСБ Миротворчих сил ООН колишньої Югославії, як це видно з копії військового квитка серії НУ №9912008 (а.с. 41-46).

Відповідно до витягу з протоколу №4652 від 08.12.2015 засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця, поранення (контузія) і захворювання рядового у відставці ОСОБА_1, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих сил ООН (а.с. 39).

01.04.2016 позивач пройшов обстеження обласною медико-соціальною експертною комісією, рішенням якої від 01.04.2016 йому була встановлена друга група інвалідності (на строк до 01.04.2019) з 11.03.2016 у зв'язку з пораненням, контузією, захворюванням, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих сил ООН (а.с. 40).

Враховуючи обставини отримання інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби під час участі в бойових діях, позивач 03.07.2018 (вх. від 05.07.2018 №2777) надав до Полтавського ОВК пакет документів разом із заявою про направлення їх на розгляд комісії Міністерства оборони України для призначення йому одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" (а.с. 37-46).

Однак, листом від 11.07.2018 №12/1525 відповідач повідомив про відсутність законодавчих підстав для призначення одноразової грошової допомоги з огляду на обставини ненадання копії документа, що свідчить про причини та обставини поранення як-то довідки, виданої військовою частиною або достовірними документами про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення про медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи) (а.с. 47).

Не погодившись з означеною відмовою, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам та запереченням, суд виходить з наступних міркувань.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною п'ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (в редакції на час звернення позивача за отриманням допомоги - липень 2018 року) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Поняття соціального захисту військовослужбовців наведене у статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII (надалі - Закон № 2011-ХІІ) та означає діяльність (функцію) держави, спрямовану на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

У відповідності до статті 12 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 3 Закону №2011-XII дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Статтею 16 вказаного Закону №2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до частини дев'ятої статті 163 Закону № 2011-XII (в редакції, що діяла у липні 2018 року) порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, прийнятою відповідно до пункту 2 статті 162 та пункту 9 статті 163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (надалі - Порядок №975).

Пунктом 2 вищевказаної постанови встановлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги:

- допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 499 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 39, ст. 1298), Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 №284 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 14, ст. 532), і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 № 1331 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 89, ст. 3255);

- допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Відповідно до пункту 3 Порядку №975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:

- у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;

- у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно з частиною восьмою статті 163 Закону № 2011-XII особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Аналіз наведених норм даного Закону свідчить на користь висновку про те, що застосування статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" пов'язується не з фактом звільнення позивача зі служби, а з часом встановлення йому другої групи інвалідності внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження військової служби, незалежно від строку, що минув після звільнення з військової служби.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 у справі № 21-446а14 та від 21.04.2015 у справі № 21-135а15.

Також, аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 372/1258/16-а.

З матеріалів справи видно, що 03.07.2018 ОСОБА_1 звернувся до військового комісара Полтавського ОВК із заявою про складення висновку та направлення його на розгляд комісії Міністерства оборони України для призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням інвалідності другої групи, яка пов'язана з виконання обов'язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих сил ООН та додав документи, передбачені Порядком № 975.

Згідно з пунктом 11 Порядку №975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

З протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України від 08.12.2015 № 4652 видно, що отримані позивачем поранення (контузія) і захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН.

Відповідно до пункту 21.7 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (надалі - Положення № 402) постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.02.2001 №36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.02.2001 за №169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва).

При медичному огляді військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 04.01.1994 №2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.07.1994 за №177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, ВЛК можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи) (п.21.8 Положення № 402).

За такого правового врегулювання відповідачу слід було б зробити висновок про те, що при наданні висновку про причинний зв'язок поранення позивача Центральною військово-лікарською комісією встановлювались обставини отримання поранення та зроблено висновок, що захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих сил ООН.

Так, з висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 03.12.2015 року №2411/ж видно, що ушкодження, виявлені у позивача, а саме рубці є наслідком загоєння ран, які могли утворитися внаслідок вогнепальних (осколкових) поранень, отриманих у 1994 році.

У довідці до акта огляду МСЕК серії АВ № 0188519 від 01.04.2016 вказано, що позивачу встановлена друга група інвалідності з 11.03.2016 внаслідок поранення, контузія, захворювання, які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих сил ООН.

Зазначені документи долучені позивачем до заяви та передані військовому комісару Полтавського ОВК.

Таким чином, позивач зі свого боку надав усі можливі документи, що вказують на причини та обставини його поранення, травми, контузії та захворювання.

Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу (пункт 14 Порядку № 975).

Отже, Порядком № 975 саме до дискреційних повноважень Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги, віднесена можливість або прийняти рішення про призначення, або відмовити у призначенні одноразової грошової допомоги.

Водночас, Полтавський ОВК не наділений повноваженнями на самостійне визначення наявності/відсутності в осіб права на призначення чи відмову в отриманні одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, або залишення їх заяв без реалізації.

Всупереч викладеним у Порядку № 975 положенням, Полтавський ОВК вийшов за межі наданих чинним законодавством України повноважень та фактично самостійно розглянув подану ОСОБА_1 заяву про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням другої групи інвалідності, пов'язаної з виконанням позивачем обов'язків військової служби з додатками та прийняв рішення про залишення її без реалізації, повернувши позивачу, у зв'язку із чим неправомірно перебрав на себе повноваження Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги.

При цьому, Полтавським ОВК було проігноровано власний обов'язок, визначений пунктом 13 Порядку № 975, щодо направлення заяви позивача та доданих до неї документів на адресу Міністерства оборони України, чим, у свою чергу, допущено неправомірні дії відносно ОСОБА_1

Таким чином, у спірних правовідносинах Полтавський ОВК діяв протиправно, оскільки не мав права приймати рішення щодо можливості виплати позивачу одноразової грошової допомоги, а повинен був лише здійснити дії щодо підготовки поданих позивачем документів, необхідних для виплати одноразової грошової допомоги, з подальшою передачею їх до Міністерства оборони України для вирішення питання про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

На користь висновку щодо протиправності дій військового комісаріату у аналогічних правовідносинах висловився Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 01.08.2018 у справі №750/5060/17 (номер ЄДРСР - 75673655).

Обираючи спосіб належного захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку щодо необхідності зобов'язання Полтавського обласного військового комісаріату подати Міністерству оборони України висновок та додатки до нього щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку з настанням інвалідності другої групи внаслідок поранення, (контузії) і захворювання, отриманого позивачем.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позов належить задовольнити у повному обсязі.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору як інвалід другої групи, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1) до Полтавського обласного військового комісаріату (вул. Шевченка, 78-А, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 07851296) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Полтавського обласного військового комісаріату, що полягають у відмові скласти та направити Міністерству оборони України висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".

Зобов'язати Полтавський обласний військовий комісаріат скласти та подати Міністерству оборони України висновок та додатки до нього щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", у зв'язку із встановленням ОСОБА_1 другої групи інвалідності з 11.03.2016.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Б. Супрун