Рішення № 76963919, 28.09.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/2473/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Гнітько О.О.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

6 липня 2018 року ОСОБА_2 /надалі - позивач; ОСОБА_2./ звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича /надалі - відповідач/ про визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича щодо не включення ОСОБА_2 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за вкладом в ПАТ "Банк Михайлівський" та зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за рахунком НОМЕР_2 в ПАТ "Банк Михайлівський" на суму 105000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що її безпідставно не включено до переліку вкладників, адже вона має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Вказувала, що будь-якого рішення про визнання нікчемним договору банківського рахунку №980-024-000000833 від 18.06.2015 Уповноваженою особою Фонду не приймалось, судового рішення про визнання недійсним вказаного договору банківського рахунку також немає.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року визнано причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновлено ОСОБА_2 пропущений строк звернення до суду. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №1640/2473/18 за позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії. Залучено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача. У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження - відмовлено. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 14:00 год. 07 вересня 2018 року. Витребувано від відповідача уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича докази.

09 серпня 2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 74-77/, у якому представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноваженою особою проведено перевірку правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними за період дії тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський", в ході якої виявлено, що 19.05.2016 банк уклав із ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" договір відступлення прав вимоги №1 та № 2 і того ж дня провів кредитні операції на значні суми, чим порушив обмеження, встановлені постановами НБУ, в частині проведення кредитних операцій на підставі укладених з ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр". Таким чином, вказані правочини, в тому числі і правочини з перерахування (повернення позики) коштів позивачу, є нікчемними у відповідності до положень пунктів 2, 7, 8, 9 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". До того ж кошти, що вносилися/отримувалися за таким договором, укладеним між позивачем та ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр", по своїй природі не є вкладом згідно Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Закону України "Про банки і банківську діяльність".

09 серпня 2018 року до суду надійшли пояснення третьої особи на позову заяву /а.с. 105-108/, у яких представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб просив відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що клієнт не може бути прирівняний до вкладника проблемного банку, адже правовідносини, що склалися між позивачем та ПАТ "Банк Михайлівський" не мають відношення до вкладу. Зазначає, що відповідно до приписів Закону у Фонду гарантування ще не виникло жодного обов'язку перед позивачем, і тому права позивача не могли бути порушені Фондом гарантування.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2018 року у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі №1640/2473/18 - відмовлено.

Ухвалою суду від 07 вересня 2018 року витребувано докази, закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки у судове засідання не повідомив, у відзиві на позову заяву просив розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки у судове засідання уповноваженого представника не повідомив. У письмових поясненнях, крім іншого, просив розглядати справу без участі представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності відповідача та представника третьої особи.

Заслухавши вступне слово представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази і письмові пояснення учасників справи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини

18.06.2015 між ОСОБА_2 (клієнт) та ПАТ "Банк Михайлівський" (банк) укладено договір банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)" №980-024-000000833, за умовами якого банк по ініціативі клієнта відкриває клієнту на його ім'я поточний рахунок НОМЕР_3 в гривні для зберігання грошей клієнта і здійснює його розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог чинного законодавства України, умов цього договору та розпоряджень клієнта, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги банку /а.с. 13/.

11.04.2016 між ОСОБА_2 (Сторона-1) та ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" (Сторона-2) укладено договір №980-024-000219282 "Капітал +" (інвестиційний) (з виплатою процентів в кінці строку), за змістом п. 1.1, 1.2 якого сторона-1 передає у стороні-2 у власність грошові кошти у розмірі 105000,00 грн., а сторона - 2 сплачує стороні -1 проценти у безготівковій формі на рахунок сторони-1 НОМЕР_4 в ПАТ "Банк Михайлівській", та сторона - 2 повертає стороні -1 кошти у безготівковій формі на рахунок сторони - 1 НОМЕР_3 в ПАТ "Банк Михайлівській" /а.с. 14/.

Наявною в матеріалах справи копією квитанції № QS532801 від 11.04.2016 підтверджується внесення позивачем готівки в сумі 105000,00 грн. та перерахування цієї суми в безготівковій формі відповідно до умов договору №980-024-000219282 від 11.04.2016 на рахунок ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" /а.с. 15/.

Згідно з наданою відповідачем випискою по особовим рахункам ОСОБА_2 (станом з 19.05.2016 по 31.10.2016) на розрахунковий рахунок позивача НОМЕР_4 у ПАТ "Банк Михайлівський" відбулось зарахування коштів 19.05.2016 /а.с. 78-79/ з рахунку НОМЕР_5 від ТОВ "Кредитно інвестиційний центр" в сумі 619,59 грн. (оплата процентів по договору №980-024-000219282 від 11.04.2016), на розрахунковий рахунок позивача НОМЕР_3 у ПАТ "Банк Михайлівський" відбулось зарахування коштів 19.05.2016 в сумі 105000,00 грн. (повернення коштів по договору №980-024-000219282 від 11.04.2016).

В той же час постановою Національного банку України від 22.12.2015 за №917/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку", на підставі якого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.05.2016 №812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку". Розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23.05.2016 по 22.06.2016 включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" /а.с. 80-82, 145-147/.

Наказом Уповноваженої особи від 24.05.2016 №27/1 створено комісію по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними.

Наказом від 01.06.2016 № 42/1 Уповноваженою особою затверджено висновки Комісії, викладені у Акті № 3, за яким встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ "Кредитно - інвестиційний центр" з перерахування коштів на рахунки 2445 фізичних осіб у загальному розмірі 206 980 863, 90 грн. у відповідності до положень пунктів 7, 9 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та на підставі частини першої статті 216 Цивільного кодексу України вирішено застосувати наслідки нікчемності правочинів до таких трансакцій / а.с. 92-97/.

ОСОБА_2 включено до переліку фізичних осіб, по яким встановлено нікчемність правочинів (транзакції) по перерахуванню коштів від ТОВ "Кредитно - інвестиційний центр" /а.с. 96/.

В матеріалах справи наявне повідомлення про нікчемність правочину від 24.01.2017, в якому позивача повідомлено, що переказ коштів (трансакція) здійснена ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" 19.05.2016 в сумі 105000 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-024-000219282 від 11.04.2016" на рахунок НОМЕР_3, що належить ОСОБА_2, є нікчемним /а.с. 17/.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12.07.2016 №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 12.07.2016 №1213 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" з 13.07.2016 по 12.07.2018 та призначено Уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку строком на 2 роки з 13.07.2016 по 12.07.2018 /а.с. 149-150/.

Відповідно до рішення Правління НБУ від 12.07.2016 №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавча дирекція цього Фонду прийняла рішення від 24.01.2017 №265 про початок процедури ліквідації банку з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно та делегування з 25.01.2017 повноважень ліквідатора банку Волкову Олександру Юрійовичу та ОСОБА_4.

З 15.07.2016 розпочато виплати гарантованої суми вкладникам.

19.11.2016 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" від 15.11.2016 № 1736-VIII, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Відповідач не визнає зазначений вище договір таким, на який поширюються гарантії Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки на його думку даний договір укладено без участі банку ПАТ "Михайлівський" як повіреного, а тому дана ситуація не підпадає під виняток, встановлений Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" від 15.11.2016 № 1736-VIII. У цьому випадку відповідач наполягає на застосуванні нікчемного правочину, оскільки на момент проведення вищезазначеної транзакції ТОВ "Кредитно-інвестиційного центру" не мав в своєму розпорядженні достатньої кількості залишку власних коштів для проведення розрахунків за укладеними договорами. Також просив суд взяти до уваги висновки комісії з перевірки правочинів, якою встановлено, 19.05.2016 ПАТ "Банк Михайлівський" уклав із ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" договір відступлення прав вимоги №1 та № 2 і того ж дня провів кредитні операції на значні суми, чим порушив обмеження, встановлені постановами НБУ, в частині проведення кредитних операцій на підставі укладених з ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр". Таким чином, вказані правочини, в тому числі і правочин з перерахування (повернення позики) коштів позивачу, є нікчемними у відповідності до положень пунктів 2, 7, 8, 9 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". До того ж кошти, що вносилися/отримувалися за таким договором, укладеним між позивачем та ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" по своїй природі не є вкладом згідно Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Не погодившись із вищевикладеними доводами відповідача ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом.

Щодо підсудності даного спору адміністративному суду, суд виходить із такого.

В постанові від 04.07.2018 у справі № 826/1476/15 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат, є публічно - правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів з урахуванням встановленого частиною 1 статті 26 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" граничного розміру відшкодування за вкладами.

Аналогічні правові позиції висловлені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 820/11591/15.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що даний спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Щодо суті позовних вимоги, то суд виходить з такого.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами урегульовано Законом України від 23.02.2012 № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (надалі - Закон № 4452-VI).

Згідно з абзацом першим частини першої статті 26 названого Закону, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Суду відомо із загальнодоступних джерел ресурсу Інтернет, де ситуація вкладників у ПАТ "Банк Михайлівський" широко висвітлювалася у ЗМІ, що вкладники, які з метою укладення договорів вкладу зверталися до цього банку, ставали жертвою зловживання працівників ПАТ "Банк Михайлівський", які у приміщені банку пропонували укладати не договори банківського вкладу з банком, а договори позики з небанківськими фінансовими установами через повіреного, яким виступає банк. При цьому не пояснюючи справжню природу даних договорів.

Так прокуратурою міста Києва внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 420161000000000597 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 218-1 Кримінального кодексу України (доведення до неплатоспроможності), в провадженні слідчого Національної поліції України перебуває кримінальне провадження № 420161000000000558 за підозрою посадових осіб у скоєнні правопорушень, передбачених ч.5 статті 191 (привласнення чи розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні в особливо крупних розмірах або організованою групою), ч. 1 ст. 218-1 Кримінального кодексу України.

За даними Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із використанням саме злочинної схеми було ошукано за посередництвом ПАТ "Банк Михайлівський" 14 тис. фізичних осіб на загальну суму, що перевищує 1,5 млрд. гривень.

З метою захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банку, в тому числі і клієнтів ПАТ "Банк Михайлівський" ", та унеможливлення мультиплікації таких схем у майбутньому Верховною Радою України 15.11.2016 було прийнято зміни до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Закон № 1736-VI).

Даними змінами поширено гарантії Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" на позику або вклад до небанківської фінансової установи через банк (ПАТ "Банк Михайлівський"), що виступив повіреним за відповідним договором гарантії відшкодування коштів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Однак, більшість ошуканих вкладників мали прямі договори з небанківською фінансовою установою афілійованою з банком ПАТ "Банк Михайлівський".

Таким чином, для вирішення питання повернення коштів усіх ошуканих вкладників необхідно поширити гарантії відшкодування коштів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" на позику або вклад до небанківської фінансової установи афілійованої з банком за відповідним договором.

19.11.2016 вступили в силу положення пункту 15 Прикінцевих Положень Закону України № 4452-VI, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" від 15.11.2016 № 1736-VIII, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

В пояснювальній записці до проекту вищевказаного Закону його метою визначено забезпечення захисту прав всіх фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банку ПАТ "Банк Михайлівський" та вирішення питання щодо відшкодування їм коштів.

Стаття 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним для даних правовідносин, встановлено обов'язок Фонду забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

За змістом письмового відзиву на позову заяву /а.с. 74-77/ згідно наказу від 24.05.2016 № 27/1 було створено комісію по перевірці правочинів (договорів) у ПАТ "Банк Михайлівський" на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними. Результати проведеної перевірки правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними фіксувалися у відповідних актах комісії та затверджувалися наказами Уповноваженої особи (у відповідності до вимог ст. 37 Закону № 4452-VІ) по мірі проведення перевірки. Висновки комісії, викладені в акті від 01.06.2016 № 3, було затверджено наказом Уповноваженої особи від 01.06.2016 № 42/3.

Комісією встановлено, що з 22.12.2015 відносно Банку діяла постанова № 917/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку", затверджена Правлінням Національного Банку України 22.12.2015, якою встановлено факт здійснення ПАТ "Банк Михайлівський" ризикової діяльності та віднесено останнього до категорії проблемних і встановлені обмеження в діяльності Банку, в тому числі встановлено обмеження в частині здійснення кредитних операцій з юридичними особами /зворот а.с. 75/

Постановою Правління НБУ від 27.04.2016 № 295/БТ були внесені зміни до вищевказаної постанови Правління НБУ № 917 та встановлені для означеного банку в діяльності, в тому числі заборонено здійснювати кредитні операції з юридичними особами в обсязі, що перевищує обсяг таких операцій на дату прийняття постанови (у розрізі валют) без урахування нарахованих доходів за цими операціями та обсягу зобов'язань з кредитування, що надані банкам і клієнтам /а.с. 83-91/.

У відповідності до положень ст. 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" як кредитні розглядаються операції придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг).

Під час перевірки Уповноваженою особою було виявлено, що перевіряємий банк уклав з ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" (надалі - ТОВ "КІЦ") договір відступлення права вимоги від 19.05.2016 № 2, який стосується переходу прав грошової вимоги, тобто є договорами факторингу /а.с. 76/.

Згідно з умовами цього договору ТОВ «КІЦ» зобов'язалося відступити банку права вимоги, належні ТОВ «КІЦ» за договорами купівлі-продажу цінних паперів з усіма додатковими угодами до них, які укладені ТОВ «КІЦ» та юридичними особами.

В той же день (19.05.2016) Банк та ТОВ «КІЦ» уклали реєстр основних договорів до договору відступлення № 2 , відповідно до якого Банк придбав права вимоги за договором купівлі-продажу цінних паперів на суму 181 060 378,00 грн. за ціною 180 966 027,90 грн.

19.05.2016 Банком о 14 год 10 хв. було проведено бухгалтерську проводку та зараховано кошти на рахунок ТОВ «КІЦ» у загальній сумі 180 966 027,90 грн. як «Оплата за договором відступлення права вимоги № 2 від 19.05.2016».

При цьому, Банком проведено кредитні операції із вказаною фінансовою компанією на суму, що значно перевищує наявний вільний ліміт кредитування.

Таким чином, Банком порушено обмеження встановлені постановами Правління НБУ № 917/БТ та № 295/БТ в частині операцій на суму 180 966 027,90 грн. на підставі укладеного з ТОВ «КІЦ» договору відступлення прав вимоги, при відсутності права укладення таких правочинів.

З наведеного Уповноважена особа дійшла висновку, що укладення договору відступлення вимоги № 2 від 19.05.2016 було здійснено з порушенням чинного законодавства України, вимог НБУ та внутрішніх процедур Банку, а тому вказаний правочин є нікчемним у відповідності до положень п.п. 2, 7, 8, 9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Так, за приписами частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з таких підстав: 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 14.12.2017 по справі №902/950/17, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.02.2018, позовна заява ПАТ "Банк Михайлівський" до ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" про застосування наслідків нікчемного правочину, а саме договору відступлення права вимоги № 2, задоволено повністю та стягнуто з ТОВ "КІЦ" кошти в сумі 180 966 027,90 грн.

В силу ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Наказом Уповноваженої особи від 01.06.2016 № 42/1 затверджені результати проведеної перевірки правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, викладені в акті № 3 комісії, за яким встановлено нікчемність правочинів (транзакцій) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ «КІЦ» по перерахуванню коштів на рахунки 2445 фізичних осіб, відкриті в Банку на загальну суму 206 980 863,90 грн., як повернення коштів за раніше укладеними договорами позики, у відповідності до положень пунктів 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (а.с. 92-97).

Тож предметом даного спору є застосування положень статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Суд визнає, що в питанні застосування судами норм ст. 38 вищевказаного Закону тривалий час існувала різна та прямо суперечлива судова практика.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду України в ході касаційного провадженні у справі № 826/1426/15, де предмет спору полягав саме у застосуванні норм ст. 38 означеного Закону, дійшовши висновку, що справа містить виключну правову проблему, ухвалою від 31.01.2018 справу передала до Великої палати Верховного Суду з метою забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики з цього питання.

Незважаючи на те, що Велика Палата Верховного Суду за наслідками розгляду справи № 826/1426/15 постановою від 04.07.2017 (номер в ЄДРСУ 75296557) скасувала судові рішення та направила справу на новий розгляд, в постанові були сформовані важливі висновки щодо застосування ст. 38 Закону про систему гарантування вкладів фізичних осіб.

По-перше, перелік передбачених ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення ст. 228 ЦК України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI (п. 42).

По-друге, здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов'язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені ЦК України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року № 492, та договорами з відповідними клієнтами банку (п. 45).

Тому судам слід ретельно перевіряти який саме правочин Фондом визнано нікчемним.

Виходячи із вимог статті 77 КАС, суди повинні враховувати, що обов'язок доведення відповідних обставин покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. Отже, суди повинні досліджувати доводи Фонду чи його уповноваженої особи, які підтверджують наявність обставин, що свідчать про нікчемність правочинів та, як наслідок, унеможливлюють включення особи до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

По-третє, якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то стаття 38 Закону про систему гарантування вкладів не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею (п. 46).

По-четверте, при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду особою, що здійснює повноваження органу управління банку. Тому факт того, що наказ уповноваженої особи Фонду не був оскаржений позивачем і є чинним, жодним чином не впливає на нікчемність правочину (п. 48).

Із вищевикладених висновків слідує, що Фонд самостійно не може застосовувати наслідки недійсності нікчемних правочинів. Фонд у разі виявлення нікчемних правочинів зобов'язаний вчинити дії щодо застосування наслідків недійсності - звернутися до суду з відповідним позовом.

Аналізуючи обставини даної справи з урахуванням висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Великої палати Верховного Суду від 04.07.2017 у справі № 826/1426/15 суд приходить до таких висновків.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 14.12.2017 по справі №902/950/17, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.02.2018, на які посилається відповідач, наслідки нікчемності застосовано за позовом ПАТ "Банк Михайлівський" до ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" саме по договору відступлення права вимоги № 2 від 19.05.2016, який був укладений безпосередньо між цими двома юридичними особами, та за умовами якого ТОВ "КІЦ" зобов'язалося відступити банку права вимоги, належні ТОВ "КІЦ" за договорами купівлі-продажу цінних паперів з усіма додатковими угодами до них, які укладені ТОВ "КІЦ" та юридичними особами.

При цьому, будь-які правочини (угоди) між ПАТ "Банк Михайлівський" та позивачем у даній справі ОСОБА_2 нікчемними у відповідності до положень ст. 38 вищевказаного Закону Фондом чи його уповноваженими особами не визнавалися.

Як слідує із змісту наказу уповноваженої особи від 01.06.2016 № 42/1, яким затверджено висновки Комісії, викладені у Акті № 3 про встановлення нікчемності правочинів, відповідачем визнано нікчемними на підставі п.п. 7, 9 Закону № 4452-VI саме транзакції з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ "Кредитно - інвестиційний центр" з перерахування коштів на рахунки 2445 фізичних осіб у загальному розмірі 206980863,90 грн. (в тому числі і позивачу, зокрема, в сумі 105619,59 грн.).

Однак, згідно правового висновку Великої палати Верховного Суду від 04.07.2017 у справі № 826/1426/15 здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов'язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені ЦК України, Законом України "Про банки і банківську діяльність", Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року № 492, та договорами з відповідними клієнтами банку (п. 45).

Отже, Фонд не має повноважень визнавати нікчемними транзакції з перерахування коштів з одного рахунку на інший в порядку ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Доводи відповідача, що вищевказані транзакції проводилися ТОВ "Кредитно - інвестиційний центр" за рахунок коштів по нікчемному договору відступлення права вимоги № 2 від 19.05.2016, укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» до ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» судом оцінюються критично, з огляду на те що вищезгаданим рішенням суду за наслідками нікчемності стягнуто з ТОВ "Кредитно - інвестиційний центр" на користь ПАТ «Банк Михайлівський» 180 966 027,90 грн., натомість ТОВ "Кредитно - інвестиційний центр" перераховано коштів на рахунки 2445 фізичних осіб у загальному розмірі 206 980 863, 90 грн. (в тому числі і позивачу в загальному розмірі 105619,59 грн.).

Доказів, що позивач в числі інших вкладників була обізнана про будь-які зловживання за участю ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ "Кредитно - інвестиційний центр" у сфері банківських та інших фінансових послуг матеріали справи не містять, а відповідач в свою чергу не стверджує таких обставин.

Як встановлено вище судом 19.05.2016 ТОВ "Кредитно - інвестиційний центр" перераховано кошти в сумі 105000,00 грн. на виконання договору від 11.04.2016 № 980-024-000219282 на розрахунковий рахунок позивача НОМЕР_3 у ПАТ "Банк Михайлівський", що підтверджується випискою по особовому рахунку ОСОБА_2 (станом з 19.05.2016 по 31.10.2016) /а.с. 79/.

Договір банківського рахунку №980-024-000000833 від 18.06.2015 Фондом та його уповноваженими особами нікчемним не визнався.

В підпунктах 3, 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно із частиною третьою статті 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до п.п. 1.24, 1.30 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі; платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Таким чином, станом на момент запровадження в ПАТ "Банк Михайлівський" тимчасової адміністрації з 23.05.2016, на рахунку позивача НОМЕР_3 у ПАТ «Банк Михайлівський» з 19.05.2016 обліковувалися кошти, зараховані з рахунку ТОВ "Кредитно - інвестиційний центр" НОМЕР_5, в сумі 105000,00 грн. на виконання договору від 11.04.2016 № 980-024-000219282, що підтверджується випискою по особовому рахунку ОСОБА_2 (станом з 19.05.2016 по 31.10.2016) /а.с. 79/.

Із відповідним позовом до позивача про застосування наслідків нікчемних правочинів на означену суму коштів а ні Фонд, а ні його уповноважені особи не зверталися.

Отже, Уповноважена особа мала подати до Фонду додаткову інформацію на суму ОСОБА_2 для її включення до Загального реєстру.

Не включення суми 105000 грн. є порушенням прав позивача на отримання належних йому коштів, та є неправомірною бездіяльністю відповідача, у зв'язку з чим суд, обираючи належний спосіб захисту порушеного права, вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" щодо не включення інформації до списку (переліку) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2 у зв'язку із укладенням договору на суму 105000 грн. (сто п'ять тисяч гривень) із Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитно - інвестиційний центр" та зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк "Михайлівський" внести додаткову інформацію про ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в розмірі 105000 грн. (сто п'ять тисяч гривень) та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни і доповнення до переліку для внесення даних до Загального реєстру відшкодувань вкладникам для здійснення виплат вкладникам Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський".

За таких обставин та наведених норм законодавства адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, суд стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку (підпункт 17 ч. 1 ст. 2 Закону).

Згідно з частиною 1 статті 3 вказаного Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Суд враховує, що відповідно до пункту 9 частини першої статті 19 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" кошти з Державного бюджету України є одним з джерел формування коштів Фонду, а згідно з пунктом 6 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України, бюджетними асигнуваннями є повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.

У свою чергу, пунктом 17 частини першої статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Таким чином, судовий збір на користь позивача належить стягнути за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 36023) до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (бульвар Шевченка, 35, м. Київ, 01032), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ідентифікаційний код 21708016, вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053), про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" щодо не включення інформації до списку (переліку) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2 у зв'язку із укладенням договору на суму 105000 грн. (сто п'ять тисяч гривень) із Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитно - інвестиційний центр" через повіреного Публічне акціонерне товариство "Банк "Михайлівський".

Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк "Михайлівський" внести додаткову інформацію про ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в розмірі 105000 грн. (сто п'ять тисяч гривень) та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни і доповнення до переліку для внесення даних до Загального реєстру відшкодувань вкладникам для здійснення виплат вкладникам Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський".

Стягнути на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 36023) за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ідентифікаційний код 21708016, вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053) судові витрати у розмірі 1409 грн. 60 коп. (одна тисяча чотириста дев'ять гривень шістдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного адміністративного суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться Полтавський окружний адміністративний суд.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне рішення складено 08 жовтня 2018 року.

Суддя С.С. Сич