
10.2.4
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
08 жовтня 2018 року СєвєродонецькСправа № 1240/2674/18
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О. під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за позовом ОСОБА_1 до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним рішення,
ВСТАНОВИВ:
06 вересня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач, Старобільське ОУПФУ Луганської області) з такими вимогами:
- визнати протиправним рішення відповідача щодо відмови в переводі з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу»;
- зобов'язати відповідача нарахувати та призначити пенсію позивачу відповідно до довідки Луганської митниці від 08.08.2011 № 92, включивши до стажу державної служби, з якого обчислювалась пенсія, період роботи з 20.03.1991 по 05.07.1995 на посаді контролера філії Ощадбанка СРСР № 589.
Ухвалою суду від 10 вересня 2018 року відмовлено позивачу у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом до Старобільського ОУПФУ Луганської області в частині вимоги щодо зобов'язання відповідача нарахувати та призначити пенсію позивачу відповідно до довідки Луганської митниці від 08.08.2011 № 92, включивши до стажу державної служби, з якого обчислювалась пенсія, період роботи з 20.03.1991 по 05.07.1995 на посаді контролера філії Ощадбанка СРСР № 589; в іншій частині позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі (т. 1 арк. спр. 1-3).
Відповідачем подано відзив на позовну заяву (т. 2 арк. спр. 1-4), в якому відповідачем заявлено клопотання про:
закриття провадження у справі відповідно до пункту 2 частини першої статті 170 КАС України;
витребування у Старобільського районного суду Луганської області для огляду у судовому засіданні справу № 2а-2488/2011 за позовом ОСОБА_1 до УПФУ в Старобільському районі Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії з метою встановлення достовірності наведених управлінням фактів;
застосування до позивача заходів, передбачених частиною четвертою статті 45 КАС України.
В обґрунтування цих клопотань зазначено, що позивач приховує від суду факт наявності судових рішень, які набрали законної сили, про той саме предмет і з тих саме підстав, що є підставою для закриття провадження у справі.
Факт одночасного виконання позивачем контролюючих, обслуговуючих, організаційних функцій, які покладались на філію Ощадбанку № 589/020, яка знаходилась у с. Шпотине, обслуговування якої здійснювалося 1 спеціалістом, вже встановлений постановою Старобільського районного суду Луганської області та ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постановою Вищого адміністративного суду України встановлено, що у позивачки відсутнє право на призначення їй пенсії як держслужбовцю з тих підстав, що протягом спірного періоду 1991-1995 років позивач працювала у Старобільському відділенні Ощадного банку України, а не СРСР, робота на таких посадах постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 «Про порядок обчислення стажу державної служби» до стажу державної служби не зараховується.
Вирішуючи клопотання про закриття провадження у справі, суд виходить з такого.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Судом під час відкриття провадження у справі враховано, що у спорі між ОСОБА_1 та Старобільським ОУПФУ Луганської області, який є правонаступником УПФУ в Старобільському районі Луганської області, про той самий предмет і з тих саме підстав є така, що набрала законної сили постанова Вищого адміністративного суду України від 22.06.2016 у справі № 2а-2488/11 про відмову у задоволенні позовних вимог, тому, в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати та призначити пенсію позивачу відповідно до довідки Луганської митниці від 08.08.2011 № 92, включивши до стажу державної служби, з якого обчислювалась пенсія, період роботи з 20.03.1991 по 05.07.1995 на посаді контролера філії Ощадбанка СРСР № 589, відмовлено у відкритті провадження у справі.
Що стосується іншої частини вимог, то суду не надано доказів, що позивачем подано інший позов до Старобільського ОУПФУ Луганської області про визнати протиправним рішення відповідача щодо відмови в переводі з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу», прийнятого за заявою ОСОБА_1 від 21.12.2017, та наявності відповідного рішення суду.
Відповідно, у суду відсутні підстави для закриття провадження у справі.
Що стосується витребування у Старобільського районного суду Луганської області для огляду у судовому засіданні справу № 2а-2488/2011, суд зазначає таке.
Частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено обов'язок суду вжити визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з частинами першою, другою, третьою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Частинами першою, третьою та четвертою статті 79 КАС України визначено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Частиною першою статті 80 КАС України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до частини другої статті 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
З вищевикладеного слідує, що відповідач як суб'єкт владних повноважень зобов'язаний самостійно надати до суду разом із відзивом на позов всі докази, якими підтверджено правомірність прийнятого ним рішення, вчинення дій, допущення бездіяльності.
У виключних випадках, обґрунтувавши неможливість самостійного надання доказів, зазначивши, як заходів вжито суб'єктом владних повноважень для отримання таких доказів, разом із відзивом на позов відповідач може подати заяву про витребування доказів судом.
Всупереч вищевикладених вимог КАС України відповідачем у заяві не зазначено: які саме обставини підтверджує доказ, про витребування якого просить відповідач; відомості, чи існував такий доказ під час прийняття відповідачем рішення, вчинення дій чи допущенні бездіяльності, які є предметом оскарження у даній справі; чи був такий доказ покладений в основу оскаржуваного рішення; яких заходів вжив відповідач для отримання такого доказу самостійно з метою виконання свого обов'язку щодо надання такого доказу суду.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про витребування доказів слід залишити без задоволення.
Слід також зауважити, що матеріали справи № 2а-2488/2011, яка перебувала на розгляді у Старобільському районному суді Луганської області стосується тієї частини позовних вимог, по якій судом ухвалою від 10.09.2018 прийнято рішення про відмову у відкритті провадження.
Щодо застосування до позивача заходів, передбачених частиною четвертою статті 45 КАС України, суд зазначає, що в цій частині клопотання є також необґрунтованим.
Так, частиною другою статті 45 КАС України визначено дії учасників справи, що суперечать завданню адміністративного судочинства, які з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами.
Частиною четвертою статті 45 КАС України визначено, що суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Клопотання позивача не містить жодного нормативного обґрунтування та відомостей про те, які саме дії позивача, на думку відповідача, є зловживанням процесуальними правами.
Керуючись статтями 9, 45, 77, 79, 80, 170, 238, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Заяву Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про закриття провадження у справі, витребування доказів та застосування заходів процесуального примусу до позивача залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя К.О. Пляшкова
Судове рішення № 76963576, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 08.10.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1240/2674/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: