Рішення № 76963383, 08.10.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2018 р. справа № 0940/1269/18

м. Івано-Франківсь

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 (фізичної особи - підприємця ОСОБА_1) про стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, військового збору, штрафних санкцій та пені (в тому числі пені за єдиним податком) в загальному розмірі 39 402,84 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі по тексту також - позивач, ГУ ДФС в Івано-Франківській області) 20.07.2018 звернулося в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту також - відповідач, ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_1) про стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, військового збору, штрафних санкцій та пені (в тому числі пені за єдиним податком) в загальному розмірі 39 402,84 гривень.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.07.2018 вказану позовну заяву Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня отримання ухвали, в тому числі визначення правильного статусу відповідача по військовому збору та податку на доходи фізичних осіб, а також приведення описової частини адміністративного позову у відповідність до документів, долучених до позовної зави (а.с. 30-32).

06.08.2018 позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, та подав уточнюючу заяву, в якій визначив статус ОСОБА_1, як відповідача у розгляді даної адміністративної справи щодо стягнення податкового боргу. Просив стягнути з ОСОБА_1 податковий борг з податку на доходи фізичних осіб та військового збору в загальному розмірі 22 865,49 гривень, та з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг з єдиного податку (пеня) в сумі 16 537,35 гривень (а.с. 45-48).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення вимог частини 1 статті 67 Конституції України, статті 36, підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16, підпункту 49.18.4. пункту 49.18 статті 49, пункту 57.3 статті 57, пунктів 179.1, 179.7 статті 179 Податкового кодексу України, не погашено в повному обсязі донараховані контролюючим органом податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 2016 рік в загальному розмірі 22 865,49 гривень, в тому числі: податок на доходи фізичних осіб з урахуванням штрафних санкцій і пені - 21 303,79 гривень та військовий збір з урахуванням штрафних санкцій - 1 561,70 гривень. Вказані грошові зобов'язання нараховані податковим органом за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманих доходів за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 ОСОБА_1, наслідком чого стало прийняття позивачем податкових повідомлень-рішень від 11.09.2017 за №0044241307, №0044261307. Окрім того, ФОП ОСОБА_1 нарахована пеня з єдиного податку в сумі 16 537,35 гривень, яка обліковується в карточці особового рахунку платника. Вказані грошові зобов'язання є податковим боргом (узгодженим грошовим зобов'язанням) відповідача, який станом на день звернення до адміністративного суду в загальному становив 39 402,84 гривень, і несплачений відповідачем до бюджету.

За наслідками виконання позивачем ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, Івано-Франківським окружним адміністративним судом 07.08.2018, на підставі статей 260-261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту також - КАС України) відкрито провадження адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін (а.с. 1-2)

Відповідно до частини 3 статті 171 КАС України, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

З урахуванням того, що частина позовних вимог заявлена до відповідача як фізичної особи, Івано-Франківським окружним адміністративним судом 24.07.2018 направлено Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС в Івано-Франківській області запит щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інших персональних даних, які містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі особи щодо ОСОБА_1 (а.с. 26).

30.07.2018 поштовим зв'язком на адресу суду, через канцелярію, надійшла відповідь Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС в Івано-Франківській області, згідно якої місце проживання ОСОБА_1 станом на 04.04.2016 значиться: с. Підлужжя, Тисменицький район, Івано-Франківська область (а.с. 36-37).

Відповідач 14.08.2018 отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі. ОСОБА_1 не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений пунктом 3 ухвали про відкриття провадження від 07.08.2018 (а.с. 53).

В силу вимог частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом здійснено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) відповідно до вимог частини 5 статті 262 КАС України без проведення судового засідання та повідомлення і виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, на підставі положення частин 2, 8 статті 262 КАС України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Встановлено, що ОСОБА_1 18.04.2003 зареєстрований як фізична особа-підприємець та взятий на облік Тисменицькою об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області як платник податків і зборів, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 21.02.2018 (а.с. 23, 24).

Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі по тексту також - ПК України, Кодекс), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 15.1 статті 15 зазначеного Кодексу визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 8.1, 8.2, 8.3 статті 8 коментованого Кодексу в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, які є предметом стягнення за даним адміністративним позовом, відповідно до підпункту 9.1.2. пункту 9.1 статті 9 ПК України належать до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі).

При цьому, єдиний податок у відповідності до підпункту 10.1.2. пункту 10.1 статті 10 ПК України належить до місцевих податків.

Так, підпункт 162.1.1. пункту 162.1 статті 162 ПК України визначає, що платником податку на доходи фізичних осіб, серед інших, є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України платниками військового збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Виходячи із положень підпункту 162.1.1. пункту 162.1. статті 162 та підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України відповідач є платником податку на доходи фізичних осіб та платником військового збору.

Досліджуючи обставини щодо наявності у ОСОБА_1 заборгованості по податку на доходи фізичних осіб та військового збору, яка виникла у зв'язку з несплатою останнім грошових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 11.09.2017 за №0044241307, №0044261307, суд зазначає наступне.

Згідно підпунктів 78.1.1., 78.1.2. пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, якщо її подання передбачено законом.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 коментованого Кодексу документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

За змістом пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Судом встановлено, що посадовою особою Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області в період з 31.08.2017 по 01.09.2017 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ОСОБА_1 податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманих доходів за період з 01.01.2016 по 31.12.2016.

В ході проведеної позивачем перевірки, здійсненої на підставі аналізу відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб про суми виплачених доходів наявних в Головному управлінні ДФС в Івано-Франківській області щодо інформації про отримані доходи, встановлено, що громадянином ОСОБА_1 у 2016 році отримано дохід у вигляді додаткового блага від ПАТ "Кредобанк", а саме: анулювання основної суми кредитної заборгованості в розмірі 83 291,00 гривень (ознака доходу 126). Вказана обставина підтверджена ПАТ "Кредобанк" листом від 12.06.2017 за №07-22857/17, наданого на запит ГУ ДФС в Івано-Франківській області №2472/10/09-19-13-01-22 від 30.05.2017 (а.с. 10).

За результатами проведеної перевірки складено акт №972/09-19-13-07/НОМЕР_1 від 04.09.2017 (а.с. 9-13), із висновку якого слідує, що ОСОБА_1 допущено порушення:

- не нараховано податок на доходи фізичних осіб за 2016 рік, чим порушив підпункт "д" підпункту 164.2.17. пункту 164.2 статті 164, пункт 167.1 статті 167 ПК України;

- не нараховано військовий збір, чим порушено пункт 1.2, 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України;

- не подано річну декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік (підпункт 49.18.4. пункту 49.18 статті 49, пункт 179.1 статі 179 ПК України).

Вказаний акт перевірки отриманий ОСОБА_1 04.09.2018, про що свідчить особистий підпис останнього (а.с. 13).

За змістом підпункту "д" підпункту 164.2.17. пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо. До додаткових благ належить основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Відповідно до пункту 164.2 статті 164 ПК України під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Згідно пункту 167.1 статті 167 коментованого Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 179.1 статті 179 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

За приписами підпункту 49.18.4. пункту 49.18 статті 49 Кодексу податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

За змістом пункту 179.5 статті 179 ПК України податкова декларація про майновий стан і доходи заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 2 пункту 179.7 статті 179 ПК України сума податкових зобов'язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом.

Щодо військового збору, то відповідно до підпунктів 1.1-1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, як зазначено вище, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу, зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

В свою чергу, у підпункті 1 пункту 162.1 статті 162 ПК України встановлено, що платниками податку, зокрема, є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до положень підпункту 163.1.1. пункту 163.1 статті 163 ПК України об'єкт оподаткування резидента, поряд з іншим, є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо.

Таким чином, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, є платником також військового збору, об'єктом оподаткування якого є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід, отриманий як додаткове благо.

За змістом підпункту 54.3.1. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.

Як встановлено судом, Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області 11.09.2017 винесено податкове повідомлення-рішення за №0044241307, яким визначено відповідачу грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 14 992,38 гривень та нараховано штрафні санкції в сумі 3 748,09 гривень, а також податкове повідомлення-рішення за №0044261307, яким визначено грошове зобов'язання за платежем військовий збір в розмірі 1 249,36 гривень та нараховано штрафні санкції в сумі 312,34 гривень (а.с. 14, 15).

Вказані податкові повідомлення-рішення надіслані позивачем 12.09.2017 на адресу відповідача, згідно наявного в матеріалах справи супровідного листа ГУ ДФС в Івано-Франківській області (а.с. 16), та 16.09.2017 отримані ОСОБА_1, свідченням чого є відомості пошукової бази даних Укрпошти за номером поштового відправлення 7601842263793 (http://ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku).

За приписами пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1. - 54.3.6. пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог статті 56 ПК України не була порушена процедура адміністративного оскарження податкового зобов'язання, визначеного податковими повідомлення-рішеннями від 11.09.2017 за №0044241307 та №0044261307, суд приходить до переконання, що донараховані позивачем податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, а також штрафні санкції в загальному розмірі 20 302,17 гривень, є узгодженими та являється податковим боргом.

Відповідно до підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань (підпункт 129.3.1. пункт 129.3 статті 129 ПК України).

Пунктом 129.4 статті 129 вказаного Кодексу передбачено, що на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1. та 129.1.2. пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Наявний у матеріалах справи витяг із облікової картки платника податків відповідача з податку на доходи фізичних осіб за період з 31.12.2016 по 30.09.2017 свідчать про те, що за відповідачем рахується пеня, яка числиться по особовому рахунку за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань в сумі 2 563,32 гривень (а.с. 19).

Стосовно позовної вимоги щодо стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податкового боргу з єдиного податку в розмірі 16 537,35 гривень, суд зазначає наступне.

Як уже зазначалось судом, ОСОБА_1 18.04.2018 зареєстрований як фізична особа-підприємець та взятий на облік Тисменицькою об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області як платник податків і зборів (а.с. 23, 24).

Суд вище по тексту процитував зміст і особливості застосування підпункту 129.1.1. пункту 129.1 і підпункту 129.3.1. пункту 129.3 статті 129 ПК України щодо порядку нарахування пені.

Наявний в матеріалах справи витяг із облікової картки платника податків відповідача з єдиного податку за період з 13.12.2016 по 31.01.2017, а також розрахунок пені за період з 18.02.2014 по 05.01.2017, свідчить про те, що за відповідачем рахується пеня, яка числиться по особовому рахунку за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань в сумі 16 537,35 гривень (а.с. 18, 42).

Згідно вимог підпункту 59.1. статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як слідує з матеріалів справи 04.12.2017 Головним управлінням Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області вручено відповідачу податкову вимогу форми "Ф" за №166-17 від 04.12.2013, про що свідчить особистий підпис на корінці податкової вимоги (а.с. 25).

Згідно підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Податковий борг відповідача підтверджується актом перевірки №972/09-19-13-07/НОМЕР_1 від 04.09.2017, податковими повідомленнями-рішеннями від 11.09.2017 за №0044241307, №0044261307, податковою вимогою форми "Ф" за №166-17, довідкою про суму податкового боргу за платежами від 04.07.2018, розрахунком пені по відповідачу від 02.08.2018, витягами із облікової картки платника податків, які містяться в матеріалах справи (а.с. 9-13, 14, 15, 17, 18-22, 25, 42).

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно розраховане відповідачем грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору в загальній сумі 7 579,77 гривень, являється податковим боргом відповідача.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.

Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право контролюючих органів звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 ПК України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов'язання у терміни визначені ПК України, то суд зазначає підставним звернення податкового органу до суду із позовом на стягнення 39 402,84 гривень, у спосіб визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу.

На переконання суду відповідач зобов'язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення такого спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення із ОСОБА_1 (фізичної особи - підприємця ОСОБА_1) 39 402,84 гривень, є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, АДРЕСА_1) в дохід державного бюджету податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в сумі 21 303,79 гривень (двадцять одну тисячу триста три гривні сімдесят дев'ять копійок) та військового збору в сумі 1 561,70 гривень (одна тисяча п'ятсот шістдесят одну гривню сімдесят копійок).

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, АДРЕСА_1) в дохід місцевого бюджету податковий борг зі сплати єдиного податку в сумі 16 537,35 гривень (шістнадцять тисяч п'ятсот тридцять сім гривень тридцять п'ять копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач - Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39394463), вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.

Відповідач - ОСОБА_1 (фізична особа - підприємець ОСОБА_1) (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1), АДРЕСА_1.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.