Рішення № 76963203, 28.09.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2018 р. Справа№0540/5837/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

ухвалено у нарадчій кімнаті

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зеленова А.С.

секретаря Кононенко В.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Рижко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та скасування розпорядження від 06.12.2017 №161452,

В С Т А Н О В И В:

18 липня 2018 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та скасування розпорядження від 06.12.2017 №161452/а.с.4-6/.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що їй з 04 березня 2003 року призначена пенсія за вислугу років як працівнику освіти, перебуває на обліку в Торецькому ОУПФУ Донецької області. 17 січня 2018 року їй стало відомо про зупинення виплати пенсії. Виплата пенсії зупинена з січня 2018 року, у зв'язку із втратою права на пенсію за вислугою років, внаслідок її працевлаштування на посаду медичної сестри в загальноосвітній школі м. Торецька №10 02 березня 2015 року. Внаслідок не повідомлення органів ПФУ про працевлаштування на роботу, що дає право на пільгову пенсію, з березня 2015 року утворилася переплата 41246,16грн. Вважає дії відповідача протиправними, оскільки на момент працевлаштування на посаду медичної сестри в загальноосвітній школі м. Торецька №10 02 березня 2015 року вона досягнула пенсійного віку для отримання відповідного виду пенсії(пенсії за віком). Зазначає, що в березні 2015 року повідомляла відповідача про своє працевлаштування. Вказує на те, що її роботодавець надавав відомості про неї як застраховану особу. Крім того, відповідач з березня 2015 року неодноразово проводив перерахунок її пенсії, використовуючи відомості про застраховану особу.

Просить суд:

- визнати протиправними дії Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької областіщодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №161452 від 06.12.2017;

- визнати протиправними дії Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо нарахування ОСОБА_1 перплати пенсії в сумі 41246,16грн;

- зобов'язати Торецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за стажем та за віком з 02 березня 2015 року /а.с.6/.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Оскільки у разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з такої роботи. Вказує на те, що пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричининяють зміну розміру пенсії або припинення її виплати/а.с.65-67/.

Ухвалою суду від 23 липня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та скасування розпорядження від 06.12.2017 №161452 залишено без руху/а.с.17/.

25 липня 2018 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви/а.с.20-22/.

Узвалою суду від 30 липня 2018 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче провадження /а.с.1/.

28 серпня 2018 року електронною поштою, відповідачем, на адресу суду надіслано відзив на позовну заяву із копією пенсійної справи позивача /а.с.29-64/.

Ухвалою суду від 29 серпня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

26 вересня 2018 року електронною поштою, відповідачем, на адресу суду надіслано додаткові пояснення/а.с.110-115/.

27 вересня 2018 року електронною поштою, позивачем, на адресу суд надіслано додаткові пояснення/а.с.116-123/.

Позивач у судовому засіданні надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та додаткових поясненнях. Крім того, вказувала на те, що у 2015 року вона зверталася до уповноваженого працівника Пенсійного фонду із заявою про перехід з пенсії за вислугою років на пенсію за віком. Однак їй було відмовлено у задоволенні даної заяви, оскільки пенсія за віком була меншою за пенсію за вислугою років.Просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав наведених у відзиві та додаткових поясненнях, просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_1, громадянка України, АДРЕСА_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, 85200, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_1/а.с.7/.

Відповідач - Торецьке об'єднане управлі Пенсійного фонду України Донецької області, є юридичною особою (код ЄДРПОУ 42170475), є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 №821 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України», утворено Торецьке об'єднане управлі Пенсійного фонду України Донецької області шляхом злиття Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області та Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області, є правонаступником останніх.

З 04 березня 2003 року ОСОБА_1, АДРЕСА_1 призначено пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується відповідним протоколом відповідача від 11 березня 2003 року №2/31/а.с.73/.

Під час звернення до територіального органу Пенсійного фонду України за призначенням пенсійних виплат, 04 березня 2003 року ОСОБА_1 була ознайомлення з тим, що пенсія за вислугою років призначається по життєво з дня звернення; при отриманні пенсії за вислугою років пенсіонер у випадку працевлаштування на роботу, що дає прав на отримання пенсії за вислугою років, зобов'язаний протягом 3-х днів повідомити відповідні органи; перевод з пенсії за вислугою років на пенсію за віком проводиться тільки на підставі особистої заяви при зверненні до Пенсійного фонду за досягненням пенсійного віку/а.с.74/.

23 листопада 2017 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії по стажу, надавши копію трудової книжки /а.с.82,83/.

Під час розгляду поданих документів було виявлено, що ОСОБА_1 на момент подачі заяви про перерахунок пенсії за вислугою років працює на посаді мединої сестри загальноосвітньої школи І-ІІІ супенів Торецької міської ради Донецької області з 02 березня 2015 року. Вказана обставина також підтверджується відповідною довідкою від 22 листопада 2017 року №259 /а.с.84/.

06 грудня 2017 року відповідачем прийнято розпорядження №161452 про припинення пенсійних виплат з січня 2018 року, у звзку із наявністю переплати пенсії за вислугою років у сумі 41246,16грн, яка утворилась внаслідок працевлаштування на роботу, що надає право на пенсію за вислугою років/а.с.81,131/.

04 січня 2018 року листом за вих.№ 101/03 повідомлено позивача про зупинення пенсійних виплат, у звязку із працевлаштуванням на на роботу, що дає право на призначення пенсії за вислоугою років. Крім того, позивача повідомлено її право на пенсію за віком за наявності відповідної заяви від позивачки /а.с.86/.

Листом відповідача від 06 березня 2018 року №51/5-07-01-15 повідомлено ОСОБА_1 про відсутність права для отримання пенсії за вислугу років з 02 березня 2015 року, у зв'язку із чим з 01 січня 2018 року припинено виплату. Переплата пенсії за вказаний період становить 41 246,16грн. У разі виявлення бажання на отримання пенсії за віком, така виплата буде призначена з дня подання відповідної заяви, а не з 02.03.2015/а.с.14/.

Позивач не погоджуючись із прийнятим розпорядженням №161452 від 06 грудня 2017 року про припинення пенсійних виплат, нарахуванням суми переплати у розмірі 41246,16грн та діями, щодо не розгляду заяви про призначення пенсії за віком звернувся до суду із даним позовом.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Частиною 1 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон № 1058-ІV від 09.07.2003 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV) та Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі Закон № 1788-XII).

Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

Згідно норм статті 1 цього Закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

04 березня 2003 року ОСОБА_1 АДРЕСА_1 призначено пенсію за вислугу років, що підтверджується відповідним протоколом №2/31 від 11 березня 2003 року/а.с.73/.

Відповідно до 2 ст.7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

З огляду на положення законодавства, що діяло у березні 2003 року(призначення пенсії за вислугою років), а саме Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України від 30.04.2002 №224/30 (далі - Порядок №224/30) в якому не передбачено надання пам'ятки.

04 березня 2003 року позивачкою було підписано пам'ятку попереднього зразка, яка не була обов'язковою з огляду на діючий на той момент Порядок №224/30/а.с.74/.

Проте, обов'язок повідомляти орган, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати покладено на пенсіонера Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Так, ст.102 вказаного вище Закону, визначено, що пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Проте, ОСОБА_1 влаштувавшись на посаду медичної сестри в загальноосвітній школі І-ІІІ супенів Торецької міської ради Донецької області 02 березня 2015 року не виконала свого прямого обов'язку, передбаченого ст.102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» щодо повідомлення органу, протягом трьох днів з дня працевлаштування.

Враховуючи вимоги діючого законодавства та інформування позивача під час призначення пенсійних виплат про його обов'язки покладені ст.102 Закону України «Про Пенсійне забезпечення» з урахуванням вимог визначених ст.7 цього ж Закону, суд вважає доводи позивача, щодо відсутності в матеріах пенсійної справи доказів про те, що вона зобов'язана повідомляти відповідача про власне працевлаштування на роботу не спроможними та такими, що не знайшли підтвердження під час розгляду справи, а навпаки підтверджуються.

У зв'язку із чим, відповідачем цілком правомірно прийнято оскаржуване розпорядження щодо зупинення пенсійних виплат за вислугою рокі та нараховано суму переплати по пенсії, що отримувалася з моменту працевлаштування(02.03.2015) по момент припинення даної виплати.

Ані відповідач, ані суд не заперечує права ОСОБА_3 на отримання пенсії за віком.

Так, відповідач при призначенні пенсії за вислугою років проінформував позивача, про моживість переведення з одного виду пенсії на інший у разі особистого волевиявлення, шляхом подання відповідної заяви.

Крім того, відповідач, неоднаразово, а саме 04.01.2018 та 06.03.2018 повідомляв позивача про можливість переведення на інший вид пенсії у разі подання відповідної заяви.

Згідно абз.1 ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Абзацом 5 пункту 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку)пенсій відповідно до «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1(далі - Порядок №22-1) днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Пунктом 4.1 Порядку№22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Відповідно до п.4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Позивачем не було надано суду пам'ятку на підтвердження факту звернення із заявою про призначення пенсії за віком, яку Пенсійний фонд видає при відповідному зверненні, як це передбачено п.4.2 Порядку №22-1.

Судом під час судового засідання було досліджено в якості доказу пенсійну справу ОСОБА_1 копія якої міститься в матеріалах справи /а.с.36-62,70-88/, під час дослідження якої було встановлено, що ОСОБА_1 не подавалась заява про призначення їй пенсії за віком, будь-яких доказів на підтвердження цього позивачем не було надано.

З огляду на положення ст.ст.72,73,76 КАС України, суд не може прийняти пояснення позивача, в якості доказу подання до Пенсійного органу заяви про призначення пенсії за віком.

Твердження позивача про надання її роботодавцем інформації щодо працевлаштування ОСОБА_1, та використання даної інформації в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування не може невілювати обов'язки та положення, визнаені ст.ст.7,102 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Так, відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України №10-1 від 18.06.2014, якою затверджено Положення про Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування дані до реєстру застрахованих осіб, зміни до та уточнення вносяться на підставі звітності що надається страхувальниками до органів доходів і зборів.

Зобов'язань перевіряти з власної ініціативи зміни даних, що вностяться до персональної облікової картки пенсіонера в системі персоніфікованого обліку в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування у органі Пенсійного фонду України не має.

Відповідно до положень діючого законодавства призначення відповідного виду пенсії та її перерахунку здійснюється виключно за заявою пенсіонера.

Доказів надання до органів Пенсійного фонду заяви про призначення пенсії за віком, повідомлення про працевлаштування на роботу, що дає право на отримання пенсії за вислугою років позивачем не надано. Крім того, дана обставина підтверджується матеріалами пенсійної справи.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.(ст.71 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність прийнятого розпорядження та правомірність дій щодо нарахування суми переплати пенсії у розмірі 41 246,16грн, у зв'язку із чим позов ОСОБА_1 до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та скасування розпорядження від 06.12.2017 №161452 та зобов'язання вчинити певні дії задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись Конституцією України, статтями 2,5-14,19-22,72-78,94,132-143,159-165,192-205,241-247,255,295-297, п.п.15.5 ч.1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та скасування розпорядження від 06.12.2017 №161452 - відмовити.

Рішення ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 28 вересня 2018 року.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 08 жовтня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Зеленов А.С.