Рішення № 76962959, 08.10.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2018 року Справа № 804/3916/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 (інокпп НОМЕР_1; 51610, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, село Мишурін Ріг, вулиця М. Озерного, 16) до ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427; 49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ НАБЕРЕЖНА ПЕРЕМОГИ, будинок 26) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просив:

- визнати протиправними дії відповідача ОСОБА_4 відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо оподаткування пенсії позивача - ОСОБА_2 у період з 01.02.2015 року по 30.06.2016 року;

- стягнути з відповідача - ОСОБА_4 відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1) протиправно утримані кошти як податок з доходів фізичних осіб у сумі 2983,65 грн. та як військовий збір у сумі 298,33 грн., всього - 3281,98 грн.;

- стягнути з відповідача - ОСОБА_4 відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1) витрати на правову допомогу у сумі 1000 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач з 01.08.2014 року перебуває на обліку в ОСОБА_4 відділі обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області , де йому обчислена та виплачується пенсія. У період з лютого 2015 року по червень 2016 року (включно) з пенсії позивача незаконно утримувались податки, а саме податок з доходів фізичних осіб та військовий збір. Позивач вважає дії відповідача щодо утримання податків з пенсії протиправними, а незаконно утримані кошти (як податки), такими, що підлягають поверненню.

Ухвалою суду від 05.06.2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

23.06.2018 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що згідно статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2018 року № 1-р/2018 набрало законної сили 27.02.2018 року та не має зворотної дії у часі. Положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто до 27.02.2018 року вказані положення були чинними, і у органів Пенсійного фонду України був обов'язок, як податкового агента, утримувати податки з пенсій.

18.07.2018 року від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 28.08.2018 року суд замінив первісного відповідача - ОСОБА_4 відділ обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області належним - ОСОБА_3 управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427; 49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ НАБЕРЕЖНА ПЕРЕМОГИ, будинок 26) та закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання призначене на 18.09.2018 року сторони по справі не з'явились, про, дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від представника позивача 13.09.2018 року надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Від представника відповідача 17.09.2018 року надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до п.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин та керуючись приписами ч.9 ст.205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу по суті в порядку письмового провадження та на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказах. На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 згідно пенсійного посвідчення серія ААІ №422933 отримує пенсію за віком та є інвалідом2 групи.

17.04.2018 року ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_4 відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про повернення коштів, посилаючись на рішення Конституційного суду України від 27.02.2018 року №1-р/2018. Конституційний Суд України дійшов висновку, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист яке згідно з частиною другою статті 46 Конституції України гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням і не є заробітком громадян або іншим доходом, пов'язаним з будь-яким видом діяльності. Зазначеним рішенням Конституційного Суду України положення Закону, яким дозволялось з пенсії утримувати податки - визнано не конституційним. З огляду на викладене, а саме на незаконність нарахування та утримання коштів з пенсії просив повернути незаконно утримані кошти.

Листом від 04.05.2018 року №250/02-09/24 ОСОБА_4 відділ обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянув заяву позивача та повідомив про відсутність підстав для повернення утриманих податків з пенсії у період з 01.02.2015 року по 30.06.2016 рік, що пенсію призначена та виплачується вірно згідно чинного законодавства.

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач з їх оскарженням звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно абзацу першого пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі - ПК України) від 02.12.2010 року №2755-УІ тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПК України, а саме фізичні особи - резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні. Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПК України.

Згідно п. 163.1 ст. 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого відповідно до пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПК України включаються, зокрема, сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року - у частині такого перевищення. Ставка збору становить 1,5% об'єкта оподаткування, визначеного пп.1.2 п. 16 прим.1 підрозд. 10 розділу XX ПК України.

Законом України від 27.03.2014 року № 1166 «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» до ПК України внесено зміни, які набрали чинності з 01.07.2014 року. Згідно з цими змінами ст. 164 Кодексу доповнено новим пунктом 164.2.19, відповідно до якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять тисяч гривень на місяць, у частині такого перевищення.

Законом України від 28.12.2014 року №71 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» до зазначеного підпункту Кодексу внесено нові зміни, що набрали чинності з 01.01.2015 року, згідно з якими оподаткуванню податком підлягали суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно закону) або щомісячного довічного грошового утримання, якщо їх розмір перевищував три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» мінімальна заробітна плата з 01.01.2015 року була установлена у розмірі 1218,00 грн., відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» мінімальна заробітна плата з 01.01.2016 року була установлена у розмірі 1378,00 грн.

Таким чином, якщо сума пенсії (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) перевищувала у 2015 році 3654 грн., а у 2016 році - 4134 грн., то частина такого перевищення оподатковувалася військовим збором за ставкою 1,5 % та податком з доходів фізичних осіб за ставкою 15 відсотків.

Судом встановлено, що розрахунок та утримання сум податку, що підлягали сплаті до бюджету органами Пенсійного фонду України, проведено з лютого 2015 року (з наступного місяця після прийняття Закону України від 28.12.2014 року №71 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».

Законом України від 02.06.2016 року №1411-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування пенсій», який набрав чинності з 01.07.2016 року, підпункт 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 ПК України викладено в наступній редакції: суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати. Положення цього підпункту не застосовується до пенсій, призначених учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Таким чином, з суми пенсій або щомісячного довічного грошового утримання у частині, що перевищувала 13780 грн. на місяць, з 01.07.2016 року підлягав утриманню податок з доходів фізичних осіб за ставкою 15 відсотків від бази оподаткування.

Згідно ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Як встановлено судом, Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2018 року №1-р/2018 у справі за конституційними поданнями 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців тринадцятого, чотирнадцятого пункту 32 розділу І Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (справа про оподаткування пенсій і щомісячного довічного грошового утримання), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, яким передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати, набрало законної сили 27.02.2018 року та не має зворотної дії у часі.

Положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відтак, до 27.02.2018 року органи Пенсійного фонду повинні були здійснювати свою діяльність у спірних правовідносинах у відповідності до чинного на час здійснення дій законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 березня 2018 року по справі № 466/7720/16-а (http://reyestr.court.gov.ua/Review/72900178).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі та у межах, передбачених діючим законодавством України повноважень, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити за правилами ст. 139 КАС України.

Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.139, 242-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 (інокпп НОМЕР_1; 51610, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, село Мишурін Ріг, вулиця М. Озерного, 16) до ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427; 49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ НАБЕРЕЖНА ПЕРЕМОГИ, будинок 26) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1