Рішення № 76961104, 05.10.2018, Оболонський районний суд міста Києва

05.10.2018 Справа № 756/10015/17

Номер справи 756/10015/17

Номер провадження № 2/756/1347/18

У Х В А Л А

05 жовтня 2018 року суддя Оболонського районного суду міста Києва Васалатій К.А., розглянувши заяву представника ТДВ «Експрес Страхування» про відвід судді Андрейчука Т.В. в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ТДВ «Експрес Страхування» про відшкодування матеріальної шкоди, стягнення пені, втрат від інфляції та 3% річних від простроченої суми, -

ВСТАНОВИВ:

04.10.2018 р. представник відповідача № 2 - ТДВ «Експрес Страхування» було заявлено відвід головуючому судді Андрейчуку Т.В. з мотивів того, що судом після набрання чинності новою редакцією ЦПК України не постановлено ухвалу про розгляд справи за правилами загального чи спрощеного позовного провадження; у судовому засіданні 23.05.2018 р. судом прийнято подані представником позивача докази, копії яких не були надіслані відповідачу № 1 ОСОБА_2 Саме указані обставини, на думку, представника відповідача № 2 - ТДВ "Експрес Страхування", свідчать про упередженість головуючого у справі судді.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2018 р. заява представника ТДВ "Експрес Страхування" - ОСОБА_3 про відвід головуючому по справі судді Андрейчука Т.В. передана на розгляд судді Васалатію К.А.

За приписами ч. 8 ст. 40 ЦПК України учасники справи у судове засідання для вирішення питання про відвід судді не викликались.

Згідно зі ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 цього Кодексу.

За приписами ч. 7 ст. 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь- якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

У постанові від 13.06.2007 р. "Про незалежність судової влади" Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

Як вбачається з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У своєму рішенні у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ або Суд) зазначив, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstcin v. Switzerland), №33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Щодо суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду резюмуються, поки не надано доказів протилежного ("Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 43).

Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, окремо від поведінки головуючого у справі судді, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими ("Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 44); та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 07 серпня 1996 року, п. 5Я).

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26).

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.

Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).

Тому дослідивши матеріали справи та обставини, зазначені у заяві про відвід, приходжу до висновку, що заява не містить підстав, зазначених у ст. 36 ЦПК України, а незгода сторони з процесуальними рішеннями головуючого судді по даній справі та діями судді під час розгляду справи, не може бути підставою для відводу.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що заявлений представником ТДВ "Експрес Страхування" ОСОБА_3 відвід безпідставний, а тому у його задоволенні слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника ТДВ "Експрес Страхування" - ОСОБА_3 про відвід судді Андрейчука Т.В.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К.А. Васалатій