Рішення № 76960828, 11.09.2018, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 756/17281/17

пр. № 2/759/3788/18

11 вересня 2018 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді - Журибеди О.М.,

при секретарі - Крічфалушій М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за Кредитнирм договором,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект - Капітал» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за Кредитним договором, посилаючись на те, що 23.02.2007 між ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 06/1851К-07. У тимчасове користування на умовах кредитного договору (п.п. 1.1, 1.2) банк надав відповідачу кредит у вигляді грошових коштів у розмірі 2 000 дол., а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором (рівними платежами щомісячно), з кінцевим терміном погашення не пізніше 22.02.2009 року, процентна ставка становить 12% річних.

23 лютого 2007 року між банком та ОСОБА_2 в якості забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором укладено договір поруки № 06\1851дп-02-07. Відповідно до договору поруки, ОСОБА_2 зобов'язується відповідати перед банком солідарно з ОСОБА_1 в повному обсязі за своєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором.

23 лютого 2007 року між банком та ОСОБА_3 в якості забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором укладено договір поруки № 06\1851дп-07. Відповідно до договору поруки, відповідач зобов'язується відповідати перед банком солідарно з ОСОБА_1 в повному обсязі за своєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором.

Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору.

В порушення вимог законодавства, відповідач не виконав свої зобов'язання - припинив вносити платежі, передбачені умовами кредитного договору як повернення отриманих коштів та сплату процентів за користування кредитом. У зв'язку із припиненням здійснення платежів на виконання кредитного договору у відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором на 14.11.2016 року в сумі 50 859,01 грн., а саме: заборгованість по тілу кредиту - 42616,35 грн.; заборгованість по відсоткам - 8242,66 грн.; заборгованість по штрафних санкціях (пені) штрафні санкції - 0 грн., заборгованість по комісії - 0 грн.

14.11.2016 року ПАТ "Універсал Банк" та ТОВ "Компанія з управління активами "Прімоколект-Капітал" уклали договір про відступлення права вимоги № UВ-ОР/16-132.

Згідно договору про відступлення права вимоги, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ "Компанія з управління активами "Прімоколект-Капітал" набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ПАТ "Універсал Банк", включно і до позову ОСОБА_1

Станом на 30.11.2017 р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 50 859,01 грн.

Зважаючи на невиконання відповідачами зобов'язань, стосовно повернення кредиту, позивач звернувся до суду з вимогою до відповідачів про стягнення заборгованості в порядку позовного провадження, оскільки між сторонами існує цивільно-правовий спір.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав через канцелярію клопотання в якому просить розглядати справу без його участі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, надала до суду відзив, посилаючись на те, що не погоджується з вимогами, викладеними у позовній заяві нового кредитора, з огляду на наступне, що 23.02.2007 року вона зі своїм чоловіком ОСОБА_4 звернулась до ВАТ «Банк Універсальний» з приводу надання їм кредиту у вигляді грошових коштів у розмірі 2 000 дол. США, де поручителем за повернення коштів банку повинен був виступити її чоловік - ОСОБА_4. Процедура оформлення даного кредиту проходила таким чином, що їм запропонували віддати свої паспорти працівнику банку із оформлення кредитного договору, а самим залишитись чекати в холі банку. За якийсь час, їх запросили до окремого кабінету для підписання договорів про надання кредиту та поруки. Даний процес проходив в швидкісному темпі, так як заступнику директора Київської філії ВАТ «Банк Універсальний» ОСОБА_6, яка підписувала договори зі сторони банку потрібно було кудись терміново їхати. Тобто вони з чоловіком зайшли до кабінету, їм відразу показали де необхідно підписати договори, навіть не надавши можливості ознайомитися з паперами, що вони підписували. Таким чином, між ОСОБА_2 та ВАТ «Банк Універсальний» було укладено кредитний договір за номером 06/1852К-07 від 23.02.2007 року та договір поруки № 06/1852дп-07 від 23.02.2007. На той момент відповідач та її чоловік не звернули уваги на невідповідність особи, яка була внесена в договір поруки - замість ОСОБА_4 в ньому була значена зовсім невідома людина, а саме ОСОБА_1. Помилку помітили випадково через декілька років.

Згідно вищенаведеного, вважає, що при оформленні документів були допущені порушення в ході яких, ОСОБА_2, була внесена як поручитель у договір поруки № 06/1851дп-07 від 23.02.2007 стосовно ОСОБА_1, а ОСОБА_1 - в договір поруки стосовно неї 06/1852дп-07 від 23.02.2007.

Також зазначила, що свої зобо'вязання згідно договору 06/1852К-07 від 23.02.2007 року виконала в повному обсязі.

Окрім цього просила суд застосувати строки позовної давності.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином про день слухання справи, причини неявки суду не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 23.02.2007 між ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 06/1851К-07. У тимчасове користування на умовах кредитного договору (п.п. 1.1, 1.2) банк надав відповідачу кредит у вигляді грошових коштів у розмірі 2 000 дол., а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором (рівними платежами щомісячно), з кінцевим терміном погашення не пізніше 22.02.2009 року, процентна ставка становить 12% річних (а.с. 19-23).

23 лютого 2007 року між банком та ОСОБА_2 в якості забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором укладено договір поруки № 06\1851дп-02-07. Відповідно до договору поруки, ОСОБА_2 зобов'язується відповідати перед банком солідарно з ОСОБА_1 в повному обсязі за своєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором (а.с. 18).

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 549 ЦК України та умов договору у разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобов'язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, позичальник зобов'язаний сплатити неустойку.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності .

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно дост. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, судом встановлено, що позивач фактично звернувся до суду з позовом про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором № 06/1851дп-07 від 23.02.2007 року та договорами поруки № 06/1851дп-07 від 23.02.2007 року. Також, як з'ясувалось, в судовому засіданні, що 23 лютого 2007 року між банком та відповідачем ОСОБА_2 в якості забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором № 06/1852К-07 (а.с. 50-54) укладено договір поруки № 06\1852 К-07. Відповідно до договору поруки, ОСОБА_1 зобов'язується відповідати перед банком солідарно з ОСОБА_2 в повному обсязі за своєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором (а.с. 56).

Як встановлено судом, відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в порушення умов договору припинили вносити платежі, що і не заперечується позивачем.

Відповідно до п. п. 7.1.3., 7.1.5. кредитного договору номер 06/1851К-07 від 23.02.2007 року, позивач звернувся до суду 22.12.2017 року.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Ч. 3 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення.

Таким чином, у зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, оскільки сплив строк позовної давності.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог статті 142 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 553,554, ЦК України, ст. ст. ст.ст. 76,89,49, 142, 258,263,265,268,273 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за Кредитнирм договором - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Журибеда