Рішення № 76958587, 03.10.2018, Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/303/18

Провадження № 2/710/323/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.10.2018 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Побережної Н.П.,

за участі секретаря судового засідання – Цяпкало Г.П.,

представника позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про виселення,

ВСТАНОВИВ:

15.03.2018 до Шполянського районного суду надійшла позовна заява ПАТ КБ «Приватбанк», в якій позивач просить виселити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку, який розташований за адресою: Черкаська область, м. Шпола, пров. Чайковського, 22, зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаного житлового будинку, без надання іншого жилого приміщення.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 04.12.2016 ПАТ КБ «Приватбанк» в порядку позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки отримав у власність будинок, загальною площею 76.8 кв.м., житловою площею 50.4 кв.м., який знаходиться за адресою: пров. Чайковського, 22, м. Шпола на підставі договору іпотеки від 12.09.2008, що посвідчений приватним нотаріусом Шполянського районного нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_4 та зареєстрований у державному реєстрі під № 2253. Після отримання права власності на вказану нерухомість, позивач здійснив намагання отримати доступ до житла, однак перешкодою стала реєстрація та проживання у ньому таких осіб: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. У зв'язку з цим ПАТ КБ «Приватбанк» просить суд виселити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. з будинку, який розташований за адресою пров. Чайковського, 22, м. Шпола зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України без надання іншого жилого приміщення.

У судовому засіданні представник позивача з’явився, позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідачі до суду не з’явились, про час, дату та місце розгляду були належним чином повідомлені, причини неявки до суду не повідомили.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 13.04.2018 було відкрито провадження по справі, та було задоволено клопотання позивача про витребування доказів, а саме витребування від Шполянської міської ради Черкаської області довідку про склад сім’ї та реєстрацію осіб у житловому будинку, розташованому за адресою: пров. Чайковського, 22, м. Шпола, Черкаська область.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 23.07.2018 було закрито провадження по справі та призначено справу для розгляду по суті.

20.08.2018 від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке було задоволено ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 20.08.2018.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 23.07.2018 було закрите підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (ПАТ КБ «ПриватБанк») відповідно до статуту є правонаступником всіх прав та зобов’язань Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (а.с.15).

Відповідно до відомостей з ЄДРПОУ ПАТ КБ «ПриватБанк» має організаційну правову форму акціонерного товариства, правовий статус суб’єкта - юридична особа, вид діяльності за КВЕД інше грошове посередництво (а.с. 11).

Згідно з банківською ліцензією № 22 від 05.10.2011 ПАТ КБ «ПриватБанк» має право надання банківських послуг, визначених ч. 3 ст. 47 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» (а.с.13).

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28.02.2018 ПАТ КБ «ПриватБанк» зареєстроване як юридична особа 19.03.1992, основний вид економічної діяльності – інші види грошового посередництва (а.с.14).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №75121078 від 07.12.2016, виданого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_5 12.09.2008 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – з одної сторони; та ПАТ КБ «Приватбанк» - з іншої сторони, було укладено іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_5 зареєстрований в реєстрі за № 2253. Відповідачі надали в іпотеку нерухоме майно, а саме житловий будинок, який знаходиться за адресою: пров. Чайковського, 22, м. Шпола (а.с. 6-7).

14.01.2018 ПАТ КБ «Приватбанк надсилав до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 претензію з вимогою протягом тридцяти днів з моменту отримання даної претензії добровільно звільнити приміщення за адресою пров. Чайковського, 22, м. Шпола, Черкаської області, що підтверджується претензією від 26.12.2017 (а.с.8), реєстром згрупованих поштових відправлень (а.с.9-10) та чеком від 14.01.2018 (а.с.9).

Відповідно до ч.1 ст.575 ЦК України та ст.1 Закону України «Про іпотеку», іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, це вид забезпечення виконання зобов’язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно вимог ст.589 ЦК України, ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку», в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотеко держатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.

Загальне правило про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) закріплене у статті 590 ЦК України, передбачає можливість такого звернення на підставі рішення суду в примусовому порядку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, правове регулювання звернення стягнення на іпотечне майно передбачене Законом України «Про іпотеку».

Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду здійснюється відповідно до статті 39 Закону України «Про іпотеку».

Так, згідно із ч. 1, ч.2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Частиною першою статті 40 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку встановленому законом.

Нормою, яка встановлює порядок виселення із займаного житлового приміщення, є стаття 109 ЖК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 109 ЖК УРСР громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Таким чином частина 2 статті 109 ЖК України встановлює загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого жилого приміщення. Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на жиле приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.

За змістом ч. 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та ч. 3 ст. 109 ЖК УРСР, після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов’язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, яка міститься в постанові від 18.03.2015 по справі №6-39 цс15 за змістом статей 39, 40 Закону України «Про іпотеку» та статті 109 ЖК Української РСР особам, які виселяються із жилого будинку (жилого приміщення), яке є предметом іпотеки, у зв’язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, надається інше постійне житло тільки у тому разі, коли іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на предмет іпотеки, якщо іпотечне майно було придбано за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення (частина 2 статті 109 ЖК Української РСР).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не було надано доказів того, що житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою пров. Чайковського, 22, м. Шпола, Черкаської області, та який іпотекодавцями ОСОБА_2 та Таран Н,С. був переданий в іпотеку, був придбаний за рахунок отриманих кредитних коштів.

Таким чином суд приходить до висновку, що позов АТ КБ «ПриватБанк» про виселення відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не підлягає задоволенню, оскільки за встановлених судом обставин виселення проводитися тільки з наданням іншого житлового приміщення, яке повинно бути зазначене у рішенні суду. Оскільки позивачем заявлено позовні вимоги без зазначення іншого житлового приміщення, в задоволенні позову слід відмовити.

Заходи забезпечення позову не застосовувались.

Оскільки суд відмовляє позивачеві в задоволенні позовних вимог, суд залишає судові витрати на рахунку позивача.

На підставі ст.ст. 1, 33, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 575, 589, 590 ЦК України, ст. 109 ЖК УРСР, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 263-265, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Черкаської області через Шполянський районний суд Черкаської області (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Шполянського

районного суду ОСОБА_6