Ухвала суду № 76957191, 04.10.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/5437/18

Номер провадження 1-кс/629/1685/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2018 року слідчий суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Харабадзе К.Ш., за участю секретаря Бєловол О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Лозівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 про надання дозволу на проведення позапланової документальної перевірки по кримінальному провадженні № 12018220380000853, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань України 05 травня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361 КК У країни,-

в с т а н о в и в:

Слідчий Лозівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Лозівської місцевої прокуратури про звернувся до Лозівського місцевого суду Харківської області з клопотанням про надання дозволу на проведення позапланової документальної перевірки, в якому просив надати дозвіл на проведення позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства України - ФГ «Агро-2005» (32414163), СФГ «Агро-2002» (31947071) та ТОВ «Агротехнік» (31148919) за період з 01.03.2018 по 01.05.2018, з наступних питань: чи дійсно ФГ «Агро-2005» (32414163), СФГ «Агро-2002» (31947071) та ТОВ «Агротехнік» (31148919) проводили реєстрацію податкових накладних на ТОВ «ДЕНТОН ГРУП» (41504643) за вказаний період; чи укладалися за вказаний період між ФГ «Агро-2005» (32414163), СФГ «Агро- 2002» (31947071), ТОВ «Агротехнік» (31148919) та ТОВ «ДЕНТОН ГРУП» (41504643) будь-які угоди щодо реалізації сільськогосподарських культур, зокрема соняшника; чи мали у залишку за вказаний період ФГ «Агро-2005» (32414163), СФГ «Агро-2002» (31947071) та ТОВ «Агротехнік» (31148919) ту кількість насіння соняшника, на продаж якого зареєстровано податкові накладні на ТОВ «ДЕНТОН ГРУП» (41504643); чи сплачувало ТОВ «ДЕНТОН ГРУП» (41504643) грошові кошти та чи надійшли такі кошти на рахунки ФГ «Агро-2005» (32414163), СФГ «Агро-2002» (31947071), ТОВ «Агротехнік» (31148919) за придбаний соняшник, за вказаний період; чи дійсно ФГ «Агро-2005» (32414163), СФГ «Агро-2002» (31947071), ТОВ «Агротехнік» (31148919) поставляли за вказаний період соняшник на ТОВ «ДЕНТОН ГРУП» (41504643). Проведення вказаної перевірки доручити Головному управлінню ДФС у Харківській області, яке розташоване за адресою: 61057, Харків, вул. Пушкінська, 46.

Дослідивши надані докази, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, зважаючи на таке:

Так, у справі № 243/6674/17-к, № провадження 51-499км17 Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду 6 березня 2018 постановив ухвалу, в якій зробив наступні висновки.

В редакції, що діяла до 15 липня 2015 року, КПК передбачав такі повноваження в пункті 6 частини другої статті 36 і пункті 4 частини другої статті 40 КПК. Однак підпунктом 12 пункту 5 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про прокуратуру» з переліку повноважень прокурора (у статті 36 КПК) і слідчого (у статті 40 КПК) це повноваження було виключено. Закон набрав чинності 15 липня 2015 року.

Таким чином, законодавець визначив, що з 15 липня 2015 року прокурор і слідчий не мають повноважень «призначати ревізії і перевірки».

Крім того, у тому ж пункті Закон України «Про прокуратуру» передбачив:

«Недопустимими є також докази, що були отримані … 2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень».

Таким чином, законодавець не тільки забрав у слідчого і прокурора повноваження «призначати ревізії та перевірки», але й встановив, що будь-які докази, отримані внаслідок такої «не передбаченої цим Кодексом» перевірки чи ревізії, є недопустимими.

Частина друга статті 93 КПК передбачає, серед іншого, що збирання доказів можливе за допомогою витребування та отримання висновків ревізій та актів перевірок, а частина друга статті 89 визначає як джерело доказів, серед іншого, акти перевірок.

Ці положення процесуального закону також не дають повноважень слідчому судді надавати дозвіл на призначення перевірки. Використання виразу «витребування та отримання» передбачає повноваження використовувати у якості доказів висновки ревізій і актів перевірок (як і будь-які інші документи), що існують незалежно від кримінального розслідування. Процесуальний закон чітко відрізняє документи, створені в межах кримінального провадження, від документів, походження яких не залежить від кримінального провадження, і підпорядковує ці два типи документів різному правовому режиму. Тому помилково виводити з повноваження «витребувати» повноваження «призначити» перевірку.

Таким чином, законодавець чітко визначив роль слідчого судді у системі кримінального судочинства: забезпечити, аби правоохоронні органи під час здійснення наданих їм повноважень не порушували права, свободи і інтереси особи.

Положення законодавства, якими виключені повноваження слідчого чи прокурора призначати перевірки, не можуть тлумачитися як зміна порядку здійснення повноважень, наприклад, як заборона здійснювати ці повноваження без дозволу слідчого судді чи суду. Законодавець цілком і безумовно виключив такі дії з кола тих дій, що дозволяються вчиняти слідчому або прокурору. В контексті цієї справи завдання слідчого судді полягало саме в тому, аби повноваження слідчого і прокурора, що були виключені законом, були також виключені на практиці.

Суд вважав, що слідчий суддя, надавши слідчому дозвіл на проведення перевірки, вийшов за межі своїх повноважень і прийняв рішення, яке не передбачене кримінальним процесуальним законодавством.

Враховуючи викладене, слідчий суддя зазначає, що повноваження слідчого або прокурора на проведення перевірок виключені з КПК, що проведення перевірки не є ні слідчою (розшуковою) дією, ні негласною слідчою (розшуковою) дією, ні заходом забезпечення кримінального провадження; що положення КПК України не відносять до компетенції слідчого судді вирішення питання щодо надання дозволу на проведення перевірки, а стаття 132 КПК України не передбачає такого заходу кримінального провадження, не регламентує порядок розгляду таких клопотань, обсяг доказування при розгляді такого клопотання, критерії, за якими слідчий суддя повинен визначати достатність підстав для надання дозволу на проведення перевірки.

Керуючись ст. ст. 110, 309 КПК України, слідчий суддя –

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання слідчого Лозівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 про надання дозволу на проведення позапланової документальної перевірки по кримінальному провадженні № 12018220380000853, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань України 05 травня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361 КК У країни – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя К.Ш.Харабадзе