Рішення № 76956734, 27.09.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/362/17

н/п 2/640/167/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2018 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого – судді Губської Я.В.,

при секретарі Балан Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС», Харківського регіонального управління приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС» про стягнення страхового відшкодування

ВСТАНОВИВ:

12.01.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС», Харківського регіонального управління приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС» про стягнення страхового відшкодування у розмірі 6280,23 грн., витрат за проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 800 грн., пені, нарахованої на суму недоплаченої частини страхового відшкодування 2166,17 грн., 3% річних – 232,80 грн., суму збитків від інфляції 902,47 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що 13.04.2015 року о 19-00 год. на перехресті Харківська набережна - вул. М. Бажанова в м. Харкові мала місце ДТП, внаслідок якої відбулося зіткнення автомобіля «ВАЗ-21110» (р.н. АХ 0492 CM), який належить ОСОБА_1 та автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT В5» (р.н. НОМЕР_1), яким керував водій ОСОБА_2 Внаслідок ДТП автомобіль «ВАЗ-21110» (р.н. АХ 0492 CM) отримав механічні пошкодження. Відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована у відповідності до полісу № АІ/5900992 обов’язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 26.02.2015 р. в ПрАТ СК «Юнівес». Постановою Київського районного суду м. Харкова від 19.05.2015 р. у справі № 640/8343/15-п року водій автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT B5» (р.н. НОМЕР_1) ОСОБА_2 визнаний винним скоєнні ДТП та притягнений до адміністративної відповідальності згідно ст. 124 КУпАП. У відповідності до Висновку експертного автотоварознавчого дослідження суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 № 86 від 30.07.2015 р. матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу «ВАЗ-21110» (р.н. АХ 0492 CM), з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, склав 24 440,02 грн., в т.ч. ПДВ 4073, 34 грн. Витрати на проведення автотоварознавчого дослідження матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «ВАЗ-21110» (р.н. АХ 0492 CM), складають 800,00 грн., що підтверджується договором № 133/15 про надання послуг з автотоварознавчого дослідження від 12.05.2015 р. та квитанцією Серія ААБ № 050767 від 17.11.2015 р. На підставі заяви потерпілої особи (ОСОБА_1П.) від 24.06.2015 р. та страхового акта ПРАТ «СК «ЮНІВЕС» № ГО-1559/ХВ від 28.08.2015 р. ПРАТ «СК «ЮНІВЕС» виплатило потерпілому у ДТП від 13.04.2015 р. страхове відшкодування в розмірі 13086,45 грн.

Вважає, що страхове відшкодування за страховим випадком від 13.04.2015 р. у розмірі 13086,45 грн., яке було виплачене згідно страхового акта ПРАТ «СК «ЮНІВЕС» № ГО-1559/ХВ від 28.08.2015 р., є суттєво заниженим, оскільки розмір страхового відшкодування, на його думку, який підлягає виплаті складає: 24 440,02 грн. (розмір збитку, з урахуванням зносу, з урахуванням ПДВ) - 4 073, 34 грн. (розмір ПДВ) — 1000,00 грн. (розмір франшизи) = 19 366, 68 грн. Таким чином, розмір невиплаченої частини страхового відшкодування за страховим випадком від 13.04.2015 р. складає: 19 366, 68 грн. -13 086,45 грн. = 6 280,23 грн. З метою отримання вищевказаної доплати страхового відшкодування він звернувся до відповідача з претензією від 12.08.2016 р., яку він отримав 19.08.2016 р., але відповіді на вказану претензію отримано не було. На підставі викладеного, просить задовольнити його позовні вимоги та стягнути зазначені суми.

Ухвалою судді від 13.01.2017 року відкрито провадження по даній справі та було призначено до судового засідання.

21.02.2017 року до суду надійшли заперечення відповідача (а.с. 95-106), в яких ПРАТ «СК «ЮНІВЕС» просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що звітом про оцінку вартості матеріального збитку №180815-4 від 18.08.2015 року розмір матеріальної шкоди з урахуванням зносу становить 14086,45 грн. і позивачу було виплачено 13086,45 грн. за відрахуванням франшизи 1000 грн. В запереченнях вказують, що звіт № 86 від 30.07.2015 р., проведений СОД ФОП ОСОБА_3 не відповідає вимогам ОСОБА_4 та є таким, що не відображає реальний розмір матеріального збитку, і підстав для стягнення з відповідача пені, 3% річних, інфляції немає, оскільки немає вини страховика у невиплаті страхового відшкодування.

Згідно ухвал Київського районного суду м. Харкова від 10.08.2017 року та від 18.01.2018 року за клопотанням позивача були призначені судово-товарознавчі експертизи для визначення вартості матеріального збитку.

Згідно повідомлень від 20.11.2017 року та від 13.07.2018 року надання висновку судової автотоварознавчої експертизи є неможливим.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 23.08.2018 року поновлено провадження по даній справі та призначено судове засідання.

25.09.2018 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій просить розглянути справу у його відсутність на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах цивільної справи. Також, повідомив про зміну прізвища «Титаренко» на «Мариничев», надавши відповідні документи про зміну прізвища.

Представник відповідача в судове засідання не з*явився, повідомлений належним чином про час та місце судового розгляду, у зв*язку з чим та враховуючи строки розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін по справі, на підставі доказів, які наявні в справі.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом.

Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 13.04.2015 року сталася дорожньо-транспортна пригода у місті Харкові на перехресті Харківська Набережна - вул. ОСОБА_4, внаслідок якої відбулося зіткнення автомобіля «ВАЗ-21110» (р.н. АХ 0492 CM), який належить ОСОБА_1 та автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT В5» (р.н. НОМЕР_1), яким керував водій ОСОБА_2 Внаслідок ДТП автомобіль «ВАЗ-21110» (р.н. АХ 0492 CM) отримав механічні ушкодження. Визначена дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_2, що сторонами не оскаржується. (а.с. 131)

Відповідно до полісу № АІ/5900992 обов’язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 26.02.2015 р. відповідальність водія ОСОБА_2 застрахована в ПрАТ СК «Юнівес», розмір франшизи 1000 грн. (а.с. 123).

Згідно ст.6 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона зобов’язується у разі настання певної події виплатити другій стороні або іншій особі, визначеній у договорі, страхову суму, а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно вимог ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором.

Судом встановлено, що 24.06.2015 року позивач звернувся до ПрАТ СК «Юнівес» із заявою про виплату страхового відшкодування та ОСОБА_1 ПрАТ СК «Юнівес» було виплачено страхове відшкодування у розмірі 13086,45 грн. на підставі звіту про оцінку вартості матеріального збитку №180815-4 від 18.08.2015 року розмір матеріальної шкоди з урахуванням зносу та за відрахуванням франшизи 1000 грн.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Звертаючись з позовом до суду позивач вказує, що розмір вартості матеріального збитку від ДТП, який був визначений страховою компанією є нижчим та на підтвердження надав висновок експертного автотоварознавчого дослідження, проведеного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 № 86 від 30.07.2015 р., де матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу «ВАЗ-21110» (р.н. АХ 0492 CM), з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, склав 24 440,02 грн., в т.ч. ПДВ 4073, 34 грн.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказує, що звіт № 86 від 30.07.2015 р., проведений СОД ФОП ОСОБА_3 не відповідає вимогам ОСОБА_4 та є таким, що не відображає реальний розмір матеріального збитку. Однак, суд приходить до висновку, що дане твердження не відповідає дійсності та є нічим не підтвердженим, а клопотань щодо проведення експертизи на підтвердження доводів відповідача заявлено під час розгляду справи не було.

А тому, дослідивши докази, надані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень щодо вартості збитку, суд приходить до висновку, що це право потерпілої особи визначатись зі способом захисту та приймає до уваги докази, надані позивачем щодо визначення розміру матеріального збитку, спричиненого позивачу внаслідок ДТП та визначає розмір страхового відшкодування згідно висновків звіту № 86 від 30.07.2015 р., а тому позовні вимоги про стягнення суми недоплаченої страхового відшкодування у розмірі 6280,23 грн. суд задовольняє та стягує з відповідача на користь позивача.

Стосовно позовних вимог про відшкодування витрат за проведення автотоварознавчого дослідження 800 грн., пені 2166,17 грн., 3% річних в сумі 232,80 грн., інфляції 902,47 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов’язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Згідно ч. 2. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування,сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Враховуючи ті обставини, що позивачем не доведено провини відповідача у простроченні грошового зобов*язання у даній справі, суд відмовляє у задоволенні цих позовних вимог за безпідставністю. Також, суд відмовляє у відшкодуванні витрат за проведення дослідження, оскільки дані витрати не є судовими витратами, пов*язаними з розглядом справи.

Однак, згідно вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по оплаті судового збору пропорційно від задоволеної частини.

Керуючись ст. ст. 263,264,265,268 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 6280,23 грн. за страховим випадком від 13.04.2015 року.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС» на користь ОСОБА_1 понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору пропорційно від задоволеної частини в розмірі 330,72 грн.

В задоволенні інших позовних вимог – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

На рішення суду першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до апеляційного суду Харківської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення, а у випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України ( в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя: