Ухвала суду № 76956649, 28.09.2018, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м. Харкова

Номер провадження №1-кп/641/745/2018 Справа №646/6697/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2018 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Маньковської О.О.,

суддів – Ариничевої С.А., Фатєєвої Н.І.,

за участю прокурора – Мусієнка Д.В.,

захисника обвинувачених – адвоката ОСОБА_1,

обвинувачених – ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретаря – Лосковської А.В.,

при розгляді у підготовчому судовому засіданні в м. Харкові обвинувального акту в кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220060001167 від 29.06.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченим, клопотання захисника обвинувачених – адвоката ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу обвинуваченим з тримання під вартою на домашній арешт, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходиться обвинувальний акт в кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220060001167 від 29.06.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

Прокурором в підготовчому судовому засіданні заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 При цьому зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені при застосуванні обвинуваченому ОСОБА_2 даного запобіжного заходу на цей час не змінились, а саме – можливість переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити те у вчиненні якого він обвинувачується. Зазначив, що обвинувачений ОСОБА_2 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти власності, поєднаному із погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров’я особи, не має місця проживання в м. Харкові, володіє навичками поводження з вогнепальною зброєю. Враховуючи вказане, прокурор вважав, що на даний час ризики, встановлені при застосуванні запобіжного заходу не змінились, тому просив продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також прокурор в підготовчому судовому засіданні зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені при застосуванні обвинуваченому ОСОБА_3 даного запобіжного заходу на цей час не змінились, а саме – можливість переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити те у вчиненні якого він обвинувачується. Зазначив, що обвинувачений ОСОБА_3 не має стійких соціальних зв’язків, які б переважали ризики ухилення від суду, офіційно не працевлаштований, має відповідний дозвіл на носіння та зберігання вогнепальної зброї. Вказав, що на даний час ризики, встановлені при застосуванні запобіжного заходу не змінились, тому вважав неможливим запобігти ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів, у зв’язку з чим просив продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, прокурор вважав неможливим визначити розмір застави обвинуваченим, враховуючи підстави та обставини, на які посилається в клопотання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченим у виді тримання під вартою.

Захисник обвинувачених - адвокат ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Крім того, заявив клопотання про зміну запобіжного заходу. При цьому захисник вказав, що з врахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а саме те, що вони мають вищу освіту, раніше не судимі, мають на утриманні осіб похилого віку, а ОСОБА_3 дитину, якій сплачує аліменти, позитивну характеризуються, вважав можливим стверджувати, що обрання до його підзахисних більш м’якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, є виправданим та забезпечить їх належну процесуальну поведінку. Крім того, зазначив, що досудове розслідування завершено, матеріали обвинувачення на даний час зібрано, у зв’язку з чим вважав достатньо підстав для зміни запобіжного заходу його підзахисним на домашній арешт.

Обвинувачені підтримали клопотання свого захисника, заперечували проти задоволення клопотання прокурора.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання захисника обвинувачених щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченим, з підстав, наведених у клопотанні про продовження строку запобіжного заходу.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дійшов наступного.

Так, ч. 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При розв’язанні клопотання прокурора суд враховує, що згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особами кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачені можуть здійснити дії, передбачені ч.1 даної статті.

З правового аналізу вказаних положень кримінального процесуального законодавства, вбачається, що закон не вимагає доказування того, що особа, якщо їй не буде обрано запобіжний захід, ухилятиметься від суду чи від виконання процесуальних рішень. В законі йдеться про наявність ризиків, які дають підстави вважати, що ця особа може порушити процесуальні обов’язки чи проявити неправильну процесуальну поведінку, тобто йдеться про обґрунтовану підозру в цьому.

Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кримінального правопорушення (злочину), свідчать про підвищену суспільну небезпеку. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Так, ухвалами Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18.09.2018 р. продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, у зв’язку із існуванням ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Таким чином, враховуючи, що на даний час не відпали ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були встановлені під час застосування та продовження обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зокрема, що обвинувачені можуть переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити те у вчиненні якого їх обвинувачують, суд вважає за доцільне продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим строком на 60 днів.

Крім того, згідно положень ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків.

Виключно у випадках, перелік яких встановлено в ч. 4 ст. 183 КПК, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначити розмір застави, зокрема: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Разом з тим, в Листі від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», ВССУ України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз’яснив, що, вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу, при розгляді відповідних клопотань, суд щоразу зобов'язаний, зокрема, зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України"-).

Крім того, в рішенні у справі «Цигоній проти України» від 24.11.2011 р. ЄСПЛ встановив порушення п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод в зв’язку з тим, що, зокрема, національні суди не розглянули жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів.

Таким чином, вирішуючи питання щодо можливості визначення застави як альтернативного запобіжного заходу, суд виходить з положень ч.1 ст.177 КПК України та вважає за можливе визначити розмір застави з покладенням обов’язків відповідно до вимог ст.194 КПК України у разі внесення застави, оскільки даний запобіжний захід як альтернатива триманню під вартою є таким, що може ефективно забезпечити мету застосування запобіжного заходу, а відтак - вирішення завдань кримінального провадження.

Відповідно до вимог ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно із вимогами ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, суд враховує тяжкість злочину, майновий та сімейний стан обвинувачених, зокрема ОСОБА_2 працевлаштований в державній інспекції по охороні пам’яток культури в Миколаївській області з 2009 року, де з 2010 року по теперішній час працює на посаді заступника начальника держінспекції, де отримує заробітну плату, враховуючи сімейний стан обвинуваченого, який на утриманні має матір похилого віку, яка знаходиться на диспансерному обліку з приводу Ішемічної хвороби серця, стенокардії напруги ІІІ ф. кл., гіпертонічної хвороби ІІ ст. та ряд інших захворювань. Обвинувачений ОСОБА_3 на утриманні має батька похилого віку який має ряд захворювань, в тому числі атеросклеротичний аортокардиосклероз, також на утриманні має дитину, якому сплачує аліменти, крім того, проходив співбесіду з питання працевлаштування на посаду «оператора станків ЧПУ», яку успішно склав, директор підприємства ТОВ «Конус-відео» гарантував прийняття на роботу. Крім того, обвинувачені позитивно характеризуються.

З огляду на майновий та сімейний стан обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд, вважає за необхідне, відповідно до частин 3,4, 5 ст. 182 КПК України визначити розмір застави у вигляді 85 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 156 485 (сто п’ятдесят шість тисяч чотириста вісімдесят п’ять) гривень 00 копійок кожному, який зможе забезпечити виконання обвинуваченими покладених на них обов'язків.

Крім того, при вирішенні клопотання захисника обвинувачених, суд приходить до наступного.

Так,згідно положень ч. 1 ст. 201 КПК України, Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов’язків, передбачених частиною п’ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

В клопотанні про зміну запобіжного заходу захисник обвинувачених заявляє про зміну запобіжного заходу на більш м’який, який в тому числі, може бути застосований, при наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Крім того, суд враховує, що фактичні обставини, на які посилається захисник обвинувачених – адвокат ОСОБА_1 фактично характеризують особи обвинувачених, не спростовуючи обставини, які дають підстави вважати щодо існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

З огляду на вищенаведене, клопотання захисника обвинувачених – адвоката ОСОБА_1 щодо зміни запобіжного заходу не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на 60 днів в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27).

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, строком на 60 днів в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27).

Строк дії ухвали до 25 листопада 2018 року.

Ухвала щодо продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Визначити обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розмір застави у виді 85 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 156 485 (сто п’ятдесят шість тисяч чотириста вісімдесят п’ять) гривень 00 копійок.

Застава у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок та надати документ, що це підтверджує суду, а саме - на розрахунковий рахунок 37318098006674; МФО (код банку) 820172; Код одержувача 26281249; Банк одержувача: Державна казначейська служба України; Одержувач: ТУДСА України в Харківській області.

Звільнити обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з під варти після внесення застави на вказаний рахунок, згідно до ч. 4 ст. 202 КПК України.

У разі внесення застави, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такі обов'язки: прибувати до суду за першим викликом; не відлучатися з міста Харкова без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Обвинувачені, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки.

Термін дії обов'язків визначити протягом двох місяців з часу звільнення обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з під-варти внаслідок внесення застави.

В задоволенні клопотання захисника обвинувачених – адвоката ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу його підзахисним з тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя- О . О . Маньковська

Судді - С.А. Ариничева

ОСОБА_4