Ухвала суду № 76955923, 04.10.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/7186/18

Провадження № 2-з/638/345/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2018 року Дзержинський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого Аркатової К.В.,

секретаря Подосокорської А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Харківської міської фінансово-кредитної спілки «Криниця» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту і оголошення заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна ОСОБА_2, а саме квартири АДРЕСА_1, оскільки невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи зробити неможливим виконання суду.

Дослідивши матеріали справи та клопотання, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.2 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечений, зокрема, шляхом заборони вчиняти певні дії.

Частиною 1 статті 153 ЦПК України передбачено, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У відповідності до ч.3 ст. 150 КПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Так, позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості по кредитним договорам №103-15 від 13.07.2015 року та №20-15 від 23.02.2015 р. у загальному розмірі 300260 грн 00 коп. 23.02.2015 року та 13.07.2015 року між Харківської міською фінансово-кредитною спілкою «Криниця» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори. 10.09.2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб. Квартира АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу на праві власності належить ОСОБА_2

Як зазначено в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має право з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 року по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових Інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

В контексті фактичних обставин справи, змісту позовних вимог, забезпечення позову є беззаперечним порушенням прав відповідача ОСОБА_2, також заявником не надано належних та допустимих доказів існування ризику відчуження квартири, що в свою чергу може призвести до утруднення виконання або невиконання рішення суду, а відтак заява позивача є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Харківської міської фінансово-кредитної спілки «Криниця» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – відмовити.

Апеляційна скарга на увалу суду першої інстанції подається апеляційному суду Харківської області через Дзержинський районний суд м.Харкова протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий