Рішення № 76955169, 01.10.2018, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/410/18

Номер провадження 2/559/583/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

01 жовтня 2018 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Ходак С.К.

секретаря судового засідання Федчук А.А.

за участі:

представника Служби у справах дітей Дубенської РДА Романової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубно справу за позовом ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1) до ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_2), третя особа: Служба у справах дітей Дубенської районної державної адміністрації (адреса: вул. Д. Галицького, 26 м. Дубно) про позбавлення батьківських прав, керуючись ст. 259 ЦПК України, суд-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що з з відповідачем перебувала у шлюбі, який розірвано рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 08.12.2015, від шлюбу мають дочку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 Після народження дочки відповідач ОСОБА_3 пішов із сім'ї, останній раз дитину бачив, коли їй було шість місяців. З того часу участі у вихованні та матеріальному забезпеченні не приймає. ОСОБА_2 звернулася з позовом до суду про стягнення аліментів на утримання дочки, який було задоволено відповідним рішенням суду, а саме стягнуто на її користь на утримання дочки аліменти врозмірі 500 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Проте, згідно довідки виданої Дубенським міськрайонним відділом ДВС №3120 від 14.02.2018 відповідач не сплачує аліменти на утримання дочки з листопада 2016 року. Відповідач не виконує свої батьківські обов'язки, не піклується про дитину, не цікавиться її життям, тому враховуючи, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов'язків, просила позбавити його батьківських прав у відношенні доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання повторно не з'явився за невідомих суду причин, про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Дубенської районної державної адміністрації Романова В.В. в судовому засіданні не заперечували проти задоволення позову, при ухваленні рішення просила максимально врахувати інтереси дитини.

Допитаний в судовому засідані свідок ОСОБА_5 підтвердив обставини, викладені у позовній заяві, зокрема той факт, що відповідач дійно не цікавиться життям дитини, не приймає участі у її вихованні.

Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, відповідно до ст. 280 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце судовго засідання, не з'явився в судове засідання без повідомлення причин, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши сторони, свідка, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони по справі перебували у шлюбі з 20 листопада 2012 року, який розірвано рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 08.12.2015. Після розірвання шлюбу прізвище позивача змінено з «ОСОБА_2» на дошлюбне «ОСОБА_2» (а.с.11).

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1, виданого Виконавчим комітетом Шепетинської сільської ради Дубенського району Рівненської області, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, батьками якої є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.8).

Згідно Довідки про склад сім'ї виданої Виконавчим комітетом Смизької селищної ради від 23.02.2018 дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на утриманні матері ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає разом з нею (а.с.9).

Згідно Довідки від 20.02.2018 виданої завідувачем Шепетинського ДНЗ, ОСОБА_4 відвідує Шепетинський дошкільний навчальний заклад, вихованням дитини займається мама, відвідує батьківські збори. Батько дитини вихованням не займається, жодного разу не був присутній на батьківських зборах (а.с.10).

Згідно Довідки №3120 від 14.02.2018 виданої Дубенським міськрайонним відділом ДВС у Рівненській області за виконавчим листом №559/2444/15, який видано 22.10.2015 Дубенським міськрайонним судом Рівненської області про стягнення на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 500 гривень щомісячно, починаючи з 22.09.2015 до її повноліття, ОСОБА_3 не сплачує аліменти на утримання дочки з листопада 2016 року (а.с.12).

Відповідно до характеристики виданої виконкомом Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області від 02.03.2018 №77, ОСОБА_3 за час проживання без реєстрації з 2012 р. в с.Стара Миколаївка зарекомендував себе негативно, з березня 2015 року з сім'єю не проживає (а.с.15).

Згідно висновку органу опіки та піклування Дубенської райдержадміністрації від 12.07.2018 №1796/02-13/18, орган опіки та піклування Дубенської райдержадміністрації вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, відносно малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.30-31).

Відповідно до положень ст. 165 Сімейного кодексу України, з позовом про позбавлення батьківських прав до суду має право звернутись, зокрема, особа, в сім'ї якої проживає дитина.

За загальним правилом (ч.1 ст.13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна з яких відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У даному випадку особа, яка подала позов про позбавлення батьківських прав з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, повинна довести, що батьки (один з батьків) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. В свою чергу батьки (один з батьків) повинні довести, що вони належним чином виконують свої батьківські обов'язки.

Відповідно до статті 51 Конституції України, статті 5 Сімейного кодексу України, держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, забезпечує охорону прав матері та батька, створює умови для зміцнення сім'ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини. Ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.

Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини.

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно ч.1 п. 2 ст. 164 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини.

Пленум Верховного Суду України в п.п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснив, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєння нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст.166 СК України). Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Проте, згідно до матеріалів справи, відповідач ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, діє всупереч інтересам та потребам своєї малолітньої доньки ОСОБА_4, що на думку суду є неприпустимим.

Разом з тим, відповідач ОСОБА_3, не бажаючи приймати участь в судовому розгляді справи і реалізувати своє процесуальне право на спростування доводів позову і доказування належного виконання ним батьківських обов'язків, тим самим не оспорює наявних підстав для позбавлення його батьківських прав.

Жодного доказу на підтвердження виконання відповідачем своїх батьківських обов'язків щодо малолітньої доньки в матеріалах справи немає. Будь які відомості, які б свідчили про те, що відповідач піклується про фізичний та духовний розвиток доньки, забезпечує необхідне харчування, спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, чи взагалі виявляє інтерес до її внутрішнього світу, в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, суд вважає, що в судовому засіданні знайшли своє підтвердження, обставини викладені у позовній заяві, відповідач тривалий час вихованням та доглядом дитини не займається, матеріальної допомоги не надає.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ці обставини є підставою для позбавлення відповідача батьківських прав і позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 буде в інтересах малолітньої дитини.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, ст.ст. 164, 165, 243 СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1) до ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_2), третя особа: Служба у справах дітей Дубенської районної державної адміністрації (адреса: вул. Д. Галицького, 26 м. Дубно) про позбавлення батьківських прав - задоволити.

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Виключити відомості про ОСОБА_3 як батька з актового запису про народження ОСОБА_4.

Змінити прізвище дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 на ОСОБА_5.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 05.10.2018.

Суддя: