Рішення № 76955109, 02.10.2018, Млинівський районний суд Рівненської області

566/131/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2018 року смт.Млинів Рівненської області

Млинівський райсуд Рівненської області

в складі : головуючого судді Феськова П.В.

при секретарі : Христюк Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Млинів Рівненської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулось в суд з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій просить стягнути з відповідача борг згідно кредитного договору № б/н від 11.07.2006 року в розмірі 37207 гривень 03 копійки та судові витрати по справі.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11.07.2006 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та відповідачем було укладено кредитний договір № б/н, за яким остання отримала кредит у розмірі 10000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Однак, взяті на себе зобов'язання за договором відповідач не виконав, що призвело до утворення простроченої заборгованості, яка станом на 31.12.2016 року становить 37207,03 гривень та складається з наступного:

- 3200,84 грн. – заборгованість за кредитом;

- 28568,28 грн.- заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 3189,96 грн. – заборгованість за пенею та комісією;

- 500,00 грн. - штраф (фіксована частина);

- 1747,95 грн. - штраф (процентна складова).

Оскільки заборгованості по кредитному договору відповідачем не сплачено, Банк просить стягнути борг в судовому порядку, посилаючись на розрахунок заборгованості від 31.12.2016 року, "Умови та правила надання банківських послуг", "Правила користування платіжною карткою", «Тарифи Банку».

У судове засідання представник позивача не з'явився. Натомість у поданому до позовної заяви клопотанні просив справу розглядати без участі представника позивача, ПАТ КБ "ПриватБанк" підтримує позовні вимоги в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення суду (а.с. 19).

Представник відповідача ОСОБА_3 подав суду клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника (а.с.95). Разом з тим, зазначив, що позовні вимоги визнають частково, а саме в частині стягнення:

- 3200,84 грн. – заборгованість за кредитом;

- 7172,09 грн.- заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 3189,96 грн. – заборгованість за пенею та комісією. В іншій частині позовних вимог просить відмовити. Також відповідач подала заперечення на позовну заяву (а.с. 37), копію власного паспорта, копію свідоцтва про шлюб від 18.02.2014 р. (а.с. 39, 40), що свідчить про зміну її прізвища із «Соборук» на «Полінська», а також власний розрахунок заборгованості за кредитним договором №б/н від 11.07.2006 року, укладеного між ПАТ «Приватбанк» та клієнтом – ОСОБА_2 за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2016 р. (а.с. 84 – 87).

Дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до частини 1, 2 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Параграфом першим глави 71 ЦК України регулюються правовідносини позики.

Статтею 1046 Кодексу передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За правилом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між Банком та відповідачем 11.07.2006 року кредитного договору № б/н, за яким банк взяв на себе зобов'язання видати відповідачу кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку, відповідач отримала кредит на загальну суму 10000 грн., зі сплатою 36 відсотків річних за його користування та кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки та підтверджується документально (а.с. 7-14). Банк свої зобов'язання виконав, встановивши відповідачу кредитний ліміт на кредитній картці, про що свідчить рух коштів по рахунку (а.с. 66-71). Водночас свого обов'язку по поверненню використаного кредиту у строки на умовах та в розмірах, передбачених договором, відповідач належним чином не виконала, у зв'язку з чим за нею утворилась заборгованість за кредитом.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем (а.с. 4-6) заборгованість відповідача станом на 31.12.2016 року становить 37207,03 гривень та складається з наступного:

- 3200,84 грн. – заборгованість за кредитом;

- 28568,28 грн.- заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 3189,96 грн. – заборгованість за пенею та комісією;

- 500,00 грн. - штраф (фіксована частина);

- 1747,95 грн. - штраф (процентна складова).

У свою чергу відповідач частково погодилась із таким розрахунком заборгованості, при цьому:

- повністю визнала 3200,84 грн. – заборгованість за кредитом та 3189,96 грн. – заборгованість за пенею та комісією;

- частково визнала у сумі 7172,09 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом та подала власний розрахунок заборгованості (а.с. 84-87);

- не визнала 500,00 грн. - штраф (фіксована частина) та 1747,95 грн. - штраф (процентна складова).

Досліджуючи матеріали справи в їх сукупності, в тому числі розрахунки заборгованості обох сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме, стягненню підлягає заборгованість за кредитним договором № б/н від 11.07.2006 року в розмірі 13562 (тринадцять тисяч п»ятсот шістдесят дві) гривні 89 копійок, яка складається з наступного:

-3200,84 гривень – заборгованість за кредитом;

-7172,09 гривень – заборгованість за процентами за користування кредитом;

-3189,96 гривень – заборгованість за пенею та комісією.

Суд вважає обґрунтованим розрахунок, наданий відповідачем в частині розміру заборгованості по процентам за користування кредитом- 7172,09 грн., оскільки він був надісланий позивачу (підтверджується квитанцією РД ПАТ «Укрпошта» від 14.06.2018 р. (а.с. 82) та ним не спростований.

Відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні вимоги про стягнення 500,00 грн. - штраф (фіксована частина) та 1747,95 грн. - штраф (процентна складова)слід відмовити, оскільки стягується 3189,96 гривень – заборгованість за пенею та комісією.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, на підставі ст.ст.629,1048,1049,1050,1054 ЦК України, керуючись статтями 7, 8, 18, 76, 81, 133, 141, 206, 263-265, 273, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, (ідент.номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” заборгованість за кредитним договором № б/н від 11.07.2006 року в розмірі 13562 (тринадцять тисяч п»ятсот шістдесят дві) гривні 89 копійок, яка складається з наступного:

-3200,84 гривень – заборгованість за кредитом;

-7172,09 гривень – заборгованість за процентами за користування кредитом;

-3189,96 гривень – заборгованість за пенею та комісією.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, (ідент.номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” сплачений судовий збір в розмірі 583 (п»ятсот вісімдесят три) гривні 20 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення виготовлено 05 жовтня 2018 року.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційну скаргу може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду до Апеляційного суду Рівненської області через Млинівський районний суд Рівненської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя : П.В. Феськов