Ухвала суду № 76954690, 28.09.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 28.09.2018 Справа № 554/5778/15-к

Провадження № 1-кс/554/9261/2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2018 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави Чуванова А.М., при секретарі Садошенко М.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні № 1201517001000142 від 03.02.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 365-2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з клопотанням, погодженим з прокурором Полтавської місцевої прокуратури, про арешт майна у кримінальному провадженні № 1201517001000142 від 03.02.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 365-2 КК України.

Своє клопотання мотивує тим, що СВ Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню, яке внесено до ЄРДР за №12015170010000142 від 03.02.2015 року про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.1 ст. 365-2 КК України.

Досудовим розслідуванням кримінального провадження установлено, що У 2014 році ОСОБА_2, будучи одним із акціонерів АТЗТ «Наталка і Петро», за попередньою змовою з директором АТЗТ «Наталка і Петро» ОСОБА_3 та оцінщиком ОСОБА_4 вирішила заволодіти нежитловим приміщенням, належним АТЗТ. Так, з цією метою директор АТЗТ «Наталка і Петро» ОСОБА_3 шляхом несплати штрафів створив заборгованість АТЗТ перед Східним територіальним управлінням НКЦПФР, що потягло за собою відкриття виконавчого провадження та подальшу реалізацію належного АТЗТ майна – нежитлового приміщення, за адресою: м. Полтава, вул. Івана Мазепи,13 (вул. Калініна, 13). ОСОБА_4К, в свою чергу, будучи фізичною особою-підприємцем, маючи кваліфікаційне свідоцтво оцінювача №679 від 01.08.2013, як оцінювач, склав завідомо недостовірний документ - звіт про оцінку нерухомого майна АТЗТ "Наталка і Петро", розташованого за адресою: м. Полтава, вул. Калініна, 13, який не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в якому вказав занижену вартість вказаного майна в розмірі 148 700 грн., що не відповідає дійсності, оскільки ринкова вартість його складає 2 429 260 грн. У подальшому на підставі вказаного звіту Октябрським відділом ДВС проведено прилюдні електронні торги з його реалізації за ціною значно нижчою від ринкової, чим заподіяно збитки його власнику - АТЗТ "Наталка і Петро". Переможцем торгів стала ОСОБА_2 з ціною 862 462 грн. Після отримання вказаних коштів на рахунок АТЗТ за реалізацію нежитлового приміщення з прилюдних торгів, з метою повернення ОСОБА_2 витрачених коштів на його придбання, ОСОБА_3 уклав ряд договорів щодо купівлі-продажу дерев’яних пеллетів та надання безвідсоткової поворотної допомоги акціонерам ОСОБА_2 та ОСОБА_5

На даний час кошти від реалізації дерев’яних пеллетів та надані в якості поворотної фінансової допомоги не дивлячись на закінчення термінів дії договорів, на рахунок підприємства не повернуті та між акціонерами АТЗТ не розподілені.

З метою продажу вказаного приміщення за нижчою ціною від ринкової, ОСОБА_4, як оцінювач майна, що підтверджується кваліфікаційним свідоцтвом оцінювача за № 679 від 01.08.2013 та свідоцтвом керівника суб’єкта оціночної діяльності № 527 від 06.08.2013, виданих Фондом державного майна України, зловживаючи своїми повноваженнями, якими він був наділений у зв’язку зі здійсненням професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг по оцінці майна, отримавши неправомірну вигоду у розмірі 250 грн., діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 23.10.2014 склав недостовірний звіт про незалежну оцінку майна, визначивши його ринкову вартість на суму 123 917 грн. без ПДВ та 148 700 грн. з урахуванням ПДВ, який став підставою продажу 26.01.2015 на електронних торгах нежитлового приміщення (колишня перукарня «Наталка і Петро») загальною площею 369,3 кв.м., розташованого на другому поверсі будинку № 13 по вул. Івана Мазепи (Калініна) в м. Полтава, лише на суму 862 462,32 грн.

Крім того встановлено, що кошти в якості безвідсоткової поворотної фінансової допомоги отримали два акціонера АТЗТ "Наталка і Петро", хоча згідно отриманих попередніх даних акціонерами підприємства є 20 осіб, які згоду на надання допомоги вказаним акціонерам не надавали. На даний час не дивлячись на закінчення термінів укладених договорів про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, а також на подальшу реалізацію придбаних дерев"яних пеллетів, кошти на рахунку підприємства відсутні у зв"язку з невиконанням вказаних угод. За вказаних обставин всі укладені угоди з приводу майна та коштів АТЗТ можуть бути оскаржені та скасовані.

На даний час є підстави вважати, що нежитлові приміщення АТЗТ "Наталка і Петро", розташовані за адресою: м. Полтава вул. Івана Мазепи,13, знову будуть намагатись продати. Таким чином є можливість втратити вказаний речовий доказ у кримінальному провадженні, а також можливість відшкодувати завдані злочином збитки.

В судове засідання слідчий та прокурор не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, слідчий надала до суду заяву про розгляд клопотання без її участі, клопотання підтримала та просила задовольнити.

Зважаючи на положення ч.2 ст. 172 КПК України, враховуючи, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, не було тимчасово вилучене, суд вважає за необхідне розглянути клопотання слідчого про арешт майна без повідомлення володільця.

Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питання слідчим суддею у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Встановлено, що у провадженні СВ Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201517001000142 від 03.02.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 365-2 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 31.08.2016 р. на вищезазначене нежитлове приміщення вже був накладений арешт, який не скасований на теперішній час.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні № 1201517001000142 від 03.02.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 365-2 КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області на протязі 5 днів з моменту проголошення.

Слідчий суддя: А.М. Чуванова